3.3.1. Статевовікові піраміди

Для аналізу вікової, точніше статевовікової структури населення, широко використовується один із графічних методів, а саме метод статевовікових пірамід. Статевовікова піраміда є двосторонньою лінійною діаграмою, яка побудована у звичайній системі координат. По осі ординат у довільному масштабі відображається шкала вікових груп, по осі абсцис – чисельність населення певного віку. Чисельність чоловічого населення визначається зліва від осі ординат, чисельність жіночого – справа. Кожна вікова група визначається у вигляді горизонтальної смуги, площа якої пропорційна чисельності населення відповідного віку. Зазвичай вісь ординат роздвоюється для того, щоб зручніше було всередині між двома осьовими лініями визначити вікову шкалу. Для зручності проведення аналізу піраміди корисно по обидва боки (ліворуч і праворуч від неї) визначити ще дві осі, на яких показані календарні роки упродовж цілого сторіччя. Тоді виявляється можливим співвіднести виступи і западини у віковій структурі з тими історичними подіями, які й викликали ці деформації вікової структури.

Вікові піраміди використовуються або в однорічних вікових групуваннях, або в п'ятирічних. Однорічні піраміди більш ефективні, ніж п'ятирічні (але тільки з урахуванням вікової акумуляції).

Вікові піраміди будуються або за абсолютними, або за відносними даними про чисельність вікових груп. Абсолютними даними є арифметична кількість людей у складі кожної вікової групи. Вікові піраміди, які побудовані за абсолютними даними, мають серйозний недолік, вони не співвідносні, якщо чисельність населення, яка визначається на цих пірамідах, істотно відрізняються між собою. Треба пам'ятати, що в процесі побудови піраміди найголовніше – її конфігурація, а не розміри. Тому бажано будувати вікові піраміди за відносними даними. В цьому випадку будь-яка чисельність населення береться за одну незмінну величину, наприклад 100, 1 000 або 10 000, і чисельність кожної статевовікової групи ділиться на загальну чисельність населення і множиться на вказаний вище множник у вигляді одиниці з декількома нулями. Тоді ми отримуємо піраміди, співвідносні для будь-яких груп населення, незалежно від їх величини.

Слід зауважити, що за допомогою методу статевовікових пірамід можна наочно показувати не тільки структуру населення за статтю та віком, але й інші структури населення, а також структури соціальних явищ і процесів. Так, у демографії використовуються піраміди, що показують структуру населення за статтю, віком і шлюбним станом, в міграціології піраміди показують структуру мігрантів за статтю, віком та національністю (можна показувати структуру мігрантів за сімейним станом, кількістю дітей), в інших науках можна використовувати піраміди для аналізу злочинності за статтю, віком, видами злочинів, покарань, термінами ув'язнення та ін.

Статевовікова піраміда схожа на справжні піраміди, оскільки зі збільшенням віку чисельність людей у вікових групах зменшується і смужки стають коротшими. Вікова піраміда ідеального населення, в якому народжуваність і смертність залишалися б незмінною упродовж тривалого часу, мала б вигляд майже рівнобедреного трикутника з прямолінійними бічними сторонами (але все-таки з деяким перекосом праворуч, тобто в бік жіночої “половини”). Проте цього не відбувається, тому що і кількість тих, хто народився, і кількість померлих коливається в часі, іноді дуже різко. Різке падіння народжуваності утворює на віковій структурі відповідну деформацію, яка буде тим глибшою, чим значнішим буде скорочення кількості народжень. І ця деформація ніколи не вирівняється, вона буде знаходитись на піраміді упродовж ста років. Навпаки, різке підвищення народжуваності утворює на піраміді виступ, який тим більший, чим більшим буде підвищення народжуваності. Зміна підйомів і негативних деформацій народжуваності в результаті яких-небудь соціальних катаклізмів викликає так звані “демографічні хвилі” на віковій структурі (піраміді), що повторюються з лагом у 20 – 30 років.