3.2. Структура населення за статтю

Співвідношення населення за статтю – важливий чинник шлюбності і формування сімейної структури населення.

У демографії застосовуються два типи відносних показників для характеристики співвідношення населення за статтю. Перший тип – відсоткова частка населення певної статті в загальній чисельності населення. Наприклад, у 2009 р. (01.09.2009 р.) загальна чисельність населення України складала 46 022,306 тис. осіб, зокрема 21 125,8 тис. чоловіків і 24 896,506 тис. жінок. Звідси можна визначити, що чоловіки на вказану дату складали 46 % від загальної кількості населення, жінки – відповідно 54 %.

Найбільш ефективним є інший тип співвідношення населення за статтю, а саме співвідношення чисельності населення однієї статі з чисельністю населення протилежної статі з подальшим множенням частки на 1 000. Тоді отримана цифра показує, скільки чоловіків доводиться на 1 000 жінок або, навпаки, скільки жінок доводиться на 1 000 чоловіків. Для прикладу використаємо наведені вище дані, а саме: розділимо кількість жінок, яка дорівнює 24 896,506 тис., на кількість чоловіків, яка дорівнює 21 125,8 тис. Частку 1,17 помножимо на 1 000 і з’ясуємо, що на 01.09. 2009 р. в нашій країні на 1 000 чоловіків припадає 1 178 жінок. Якщо, ми розрахуємо кількість чоловіків, яка припадає на 1 000 жінок, то вона буде дорівнювати 849. Попередній варіант характеристики статевої структури видається більш наочним, ніж цей. Інакше кажучи, під час вибору показника, необхідно в якості чисельника приймати чисельність тієї статі, яка переважає, а кількість, меншу чисельної статі, приймати як знаменник. У табл. 3.1 наведено розподіл населення за характером розміщення (міське і сільське) та статевою структурою (постійне – чоловіки і жінки).

Таблиця 3.1

Статева структура і структура розміщення населення України

Показ- ники Роки	Кількість наявного населення			Кількість постійного населення
	усього, тис. осіб	у тому числі		усього, тис. осіб	у тому числі
		міське	сільське		чоловіки	жінки
1	2	3	4	5	6	7
1991	51 944,4	35 085,2	16 859,2	51 623,5	23 886,5	27 737,0
1992	52 056,6	35 296,9	16 759,7	51 708,2	23 949,4	27 758,8
1993	52 244,1	35 471,0	16 773,1	51 870,4	24 046,3	27 824,1
1994	52 114,4	35 400,7	16 713,7	51 715,4	23 981,1	27 734,3
1995	51 728,4	35 118,8	16 609,6	51 300,4	23 792,3	27 508,1
1996	51 297,1	34 767,9	16 529,2	50 874,1	23 591,6	27 282,5
1997	50 818,4	34 387,5	16 430,9	50 400,0	23 366,2	27 033,8
1998	50 370,8	34 048,2	16 322,6	49 973,5	23 163,5	26 810,0
1999	49 918,1	33 702,1	16 216,0	49 544,8	22 963,4	26 581,4
2000	49 429,8	33 338,6	16 091,2	49 115,0	22 754,7	26 360,3
2001	48 923,2	32 951,7	15 971,5	48 663,6	22 530,4	26 133,2
2002*	48 457,1	32 574,4	15 882,7	48 240,9	22 316,3	25 924,6
2003	48 003,5	32 328,4	15 675,1	47 823,1	22 112,5	25 710,6
2004	47 622,4	32 146,4	15 476,0	47 442,1	21 926,8	25 515,3
2005	47 280,8	32 009,3	15 271,5	47 100,5	21 754,0	25 346,5
2006	46 929,5	31 877,7	15 051,8	46 749,2	21 574,7	25 174,5
2007	46 646,0	31 777,4	14 868,6	46 465,7	21 434,7	25 031,0
2008	46 083,0	31 551,8	14 531,2	45 902,7	21 018,0	24 884,7
2009	46022,3	31 516,4	14 505,9	45 842,0	21 002,8	24 839,2

Статева структура населення складається під впливом трьох основних чинників: 1) співвідношення статі серед новонароджених (біологічна константа); 2) статеві відмінності у смертності; 3) статеві відмінності в інтенсивності міграції населення.

У середньому хлопчиків народжується більше, ніж дівчаток, причому співвідношення статі серед новонароджених стабільне: 105 – 106 хлопчиків на 100 дівчаток. Звичайно, така пропорція стійко виявляється лише в достатньо великих сукупностях новонароджених, для яких дійсний закон великих чисел. У невеликих сукупностях вона може порушуватися, бути найрізноманітнішою.

Друга світова війна, крім інших відомих подій, спричинила значну деформацію статевої структури нашого населення. За оцінкою вчених, через рік після закінчення війни, на початку 1946 р., кількість жінок на 1 000 чоловіків складала 1 339, тобто жінок було на 33,9 % більше, ніж чоловіків. Відповідної статевої деформації не знала жодна країна у світі, а можливо, і в історії.

Протягом наступного півстоліття статева структура населення нашої країни поступово вирівнювалася. У першій половині 1990-х рр. цей процес припинився за рахунок різкого підвищення смертності чоловічого населення. Проте у другій половині десятиріччя підвищення смертності чоловіків змінилося її зниженням і, мабуть, поліпшення статевої структури нашого населення продовжуватиметься.

У цілому на Землі чоловіків дещо більше, ніж жінок – на 1,9 % (у середині 1998 р.). В основному переважання кількості чоловіків над кількістю жінок спостерігається в ряді країн, що розвиваються (Китай, Індія, Пакистан, Бангладеш, Ірак, Іран, Саудівська Аравія та ін.). Чинники, що зумовили таке співвідношення статі в кожній країні різні. В одних, це своєрідність міграційних процесів, в інших – пережитки традиційного способу життя з пригноблюваним становищем жінок, унаслідок чого іноді середня тривалість їх життя виявляється меншою, ніж у чоловіків. Проте поступово за рахунок розвитку промисловості у всіх країнах змінюється традиційний спосіб життя, змінюється становище жінок, збільшується тривалість їх життя, причому швидше, ніж у чоловіків, і, відповідно, змінюється статеве співвідношення. Це універсальний закон.

На співвідношення населення за статтю впливає і міграція населення в тому випадку, якщо серед мігрантів одна стать переважає іншу. Так, у нашій країні довгий час серед мігрантів переважали чоловіки, серед них ті, які освоювали нові землі, будували нові міста в необжитій місцевості, розробляли нові родовища копалин та ін. Диспропорція за статтю в місцях новобудов, як правило, призводила до нестабільного способу життя будівельників, високої соціальної патології, підвищеної смертності і від'їзду людей із цих місць.

На співвідношення населення за статтю впливає і статева диференціація найманої праці. За певних диспропорцій у розміщенні промисловості (шахтарські селища і міста, текстильні, “атомні”, військові міста, полігони та ін.) виникають проблеми працевлаштування, які в першу чергу пов'язані зі статтю. Ці проблеми стосуються життя людей, у тому числі і їх сімейного стану. Останніми роками фахівці з планування розміщення промислових підприємств і нових міст прийшли до висновку, що неодмінною умовою розселення населення в містах будь-якого типу є врахування демографічного чинника, тобто створення такої інфраструктури, за якою можлива була б і чоловіча, і жіноча зайнятість, і сприятливі умови для створення сім'ї.