9.2. Облік нематеріальних активів

В сучасних умовах одним з видів майна підприємства є нематеріальні активи. Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про нематеріальні активи і її розкриття у фінансовій звітності визначені П(С)БО 8 “Нематеріальні активи”, затвердженим наказом МФУ від 18.10.1999р. №242 із змінами і доповненнями.

Відповідно до П(С)БО 8 нематеріальні активи визначені як активи, що не мають матеріальної форми, можуть бути ідентифіковані (відділені від підприємства) і утримуються підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (чи одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи для передачі в оренду іншим особам.

Нематеріальні активи можуть бути придбані чи отримані підприємствами. Вони відображаються в балансі якщо:

• існує імовірність одержання майбутніх економічних вигод, зв'язаних з їх використанням;

• вони можуть бути достовірно оцінені.

• Нематеріальні активи отримані в результаті розробки визнаються активами і відображаються в балансі у випадках, якщо підприємство має:

• наміри і технічні можливості доведення їх до стану придатності до використання;

• можливості одержання майбутніх економічних вигод від їх використання чи реалізації;

• інформацію для достовірного визначення витрат, пов'язаних з їхньою розробкою.

При недотриманні зазначених умов витрати повинні визнаватися у тому звітному періоді, протягом якого вони були зроблені.

Не визнаються нематеріальними активами і включаються до витрат періоду, у якому вони були здійснені:

• витрати на дослідження;

• витрати на підготовку і перепідготовку кадрів;

• витрати на рекламу і просування продукції на ринку;

• витрати на створення, реорганізацію і переміщення підприємства чи його частини;

• витрати на підвищення ділової репутації підприємства.

Придбані (створені) нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Первісна вартість складається з:

• вартості придбання (зменшену на суму отриманих торгових знижок);

• мита;

• непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню;

• інших витрат, безпосередньо зв'язаних із придбанням об'єкта і його приведенням до стану, придатного для використання за призначенням.

Оплата відсотків за кредит, використаний для придбання (створення) нематеріальних активів, до їх первісної вартості не включається.

Первісною вартістю нематеріальних активів, що отримані в обмін на подібні об'єкти, вважається:

1. Залишкова вартість переданого об'єкта;

2. Справедлива вартість отриманого об'єкта, якщо залишкова вартість переданого об'єкта виявиться вище. У цьому випадку різниця між залишковою вартістю переданого об'єкта і справедливою вартістю отриманого об'єкта включається до складу витрат і фінансового результату звітного періоду.

Первісна вартість нематеріальних активів, що придбані в обмін (чи частковий обмін) на неподібний об'єкт, дорівнює справедливій вартості переданого об'єкта, збільшеній чи зменшеній на суму коштів чи їхніх еквівалентів, яка сплачена (отримана) при обміні.

Первісною вартістю безоплатно отриманих нематеріальних активів є їх справедлива вартість на дату одержання.

Внесені засновниками до статутного капіталу нематеріальні активи оприбутковуються за обумовленою учасниками справедливою вартістю.

Нематеріальні активи, отримані в результаті об'єднання підприємств, оцінюються за їх справедливою вартістю.

Первісна вартість об'єктів нематеріальних активів, що оплачені загальною сумою, визначається шляхом розподілу цієї суми пропорційно справедливій вартості кожного з придбаних об'єктів.

Облік нематеріальних активів здійснюється на рахунку 12 “Нематеріальні активи ”. Цей рахунок відноситься до рахунків господарських засобів, основний, активний.

По дебету рахунка відображається надходження об'єктів і їх дооцінка, а по кредиту – списання й уцінка об'єктів.

Сальдо рахунка дебетове, показує вартість наявних у підприємства нематеріальних активів і відображається довідково в першому розділі активу балансу.

Аналітичний облік нематеріальних активів ведеться в розрізі груп, а усередині кожної групи в розрізі об'єктів. Група нематеріальних активів - це сукупність однотипних за призначенням й умовами використання об'єктів. Виділяються такі групи:

• права користування природними ресурсами (надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною й іншою інформацією про природне середовище і т.ін);

• права користування майном (будинками, земельними ділянками, права на оренду приміщень і т.ін);

• права на знаки для товарів і послуг (товарні знаки, торгові марки, фірмові назви і т.ін);

• права на об'єкти промислової власності (на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, породи тварин, ноу-хау, захист від несумлінної конкуренції і т.ін);

авторські і суміжні з ними права (на літературні і музичні твори, бази даних, програми для ПК і т.ін);

• незавершені капітальні інвестиції у нематеріальні активи;

• інші нематеріальні активи (права на здійснення діяльності, на використання економічних привілеїв і т.ін.).

Для обліку кожної групи нематеріальних активів до рахунка 12 передбачено спеціальний субрахунок.

Оприбуткування будь-якого об'єкта нематеріальних активів здійснюється на підставі належно оформлених первинних документів. Виходячи з того, що нематеріальні активи за характером використання, порядком переносу вартості аналогічні основним засобам, то цілком прийнятне використання типових форм документів, які призначені для основних засобів. Зокрема, надходження нематеріальних активів варто оформляти Актом приймання – передачі (ОЗ-1).

В акті, крім найменування об'єкта, необхідно дати його докладний опис, а також викласти порядок використання. До акта повинні додаватися документи, що підтверджують майнові права на об'єкт (патенти, свідчення, договори про продаж і. т.ін.) правильно юридично оформлені.

У процесі використання нематеріальних активів нараховується амортизація. Нарахування амортизації здійснюється протягом терміну їхнього корисного використання, що встановлюється підприємством самостійно при зарахуванні кожного об'єкта на баланс, але він не повинен перевищувати 20 років.

• При визначенні терміну корисного використання кожного об’єкта нематеріальних активів необхідно враховувати:

• терміни використання подібних об'єктів;

• можливий моральний знос;

• правові й інші існуючі обмеження.

• Метод нарахування амортизації підприємство також вибирає самостійно з числа передбачених П(С)БО 7 для основних засобів. Порядок розрахунку амортизації нематеріальних активів аналогічний передбаченому для основних засобів відповідно до П(С)БО 7 “Основні засоби”. Причому, через відсутність матеріальної форми об'єктів нематеріальних активів, їхня ліквідаційна вартість прирівнюється нулю. Виключення складають випадки коли:

• існує безумовне зобов'язання іншої особи придбати конкретний об'єкт по закінченні терміну його використання;

• ліквідаційна вартість може бути визначена на основі інформації існуючого активного ринку й очікується, що такий ринок буде існувати наприкінці терміну використання даного об'єкта.

Амортизація нематеріальних активів нараховується щомісяця. При цьому на отримані об'єкти вона нараховується з місяця, наступного за місяцем їхнього надходження, а на списані припиняється з місяця, наступного за місяцем вибуття.

Якщо очікуються зміни терміну корисного використання об'єкта чи умов одержання майбутніх економічних вигод, то підприємство наприкінці звітного року може переглянути термін його використання і метод нарахування амортизації. Облік амортизації нематеріальних активів ведеться на рахунку 133 “Накопичена амортизація”. Рахунок 133 регулюючий до рахунка 12, контрактивний (пасивний). По кредиту відображається нарахування зносу, а по дебету списання. Сальдо рахунка кредитове, показує суму зносу наявних у підприємства нематеріальних активів і довідково відображається в 1 розділі активу балансу.

Протягом періоду використання нематеріальних активів може виникати необхідність їхнього удосконалення і переоцінки. Витрати на удосконалення, у результаті здійснення яких підвищуються можливості і збільшуються терміни використання нематеріальних активів, а отже, і очікувані економічні вигоди, відносяться в дебет рахунка 12 “ Нематеріальні активи”, тобто на збільшення первісної вартості конкретних об'єктів, з кредиту рахунка 154 “Придбання (створення) нематеріальних активів”.

Об'єкти, для яких існує активний ринок, підприємство може переоцінювати на дату балансу за справедливою вартістю. При цьому якщо переоцінено один з об'єктів якоїсь групи нематеріальних активів, то необхідно переоцінити всі інші об’єкти, які входять до цієї групи. Надалі об'єкти даної групи повинні переоцінюватися щорічно.

Переоцінка об'єктів нематеріальних активів здійснюється з урахуванням індексів переоцінки. Індекс переоцінки визначається шляхом ділення справедливої вартості об'єкта на його залишкову вартість.

Сума дооцінки нематеріальних активів відноситься на збільшення додаткового капіталу. Усі наступні зміни вартості нематеріальних активів відображаються на бухгалтерських рахунках з урахуванням попередніх уцінок чи дооцінок.

Якщо зменшується корисність окремих об'єктів нематеріальних активів, то втрати від цього відносяться на витрати поточного звітного періоду з одночасним збільшенням суми їхнього зносу.

Списуватися нематеріальні активи можуть у зв'язку з:

• неможливістю подальшого використання повним чи частковим перенесенням вартості на витрати підприємства;

• реалізацією;

• передачею як внесок до статутного капіталу інших підприємств;

• безоплатною передачею.

Списання нематеріальних активів оформлюється актами, у яких детально описується об’єкт і вказуються причини його списання. Для цієї мети можна використовувати акт списання (ОЗ – 3).

Реалізація і передача іншим підприємствам оформлюються Актом приймання – передачі (ОЗ–1). На реалізовані об'єкти також виписується рахунок, що служить підставою для здійснення розрахунків з покупцями. До продажної вартості реалізованих нематеріальних активів включається ПДВ за ставкою 20 %.

Доход від реалізації нематеріальних активів відображається на рахунку 742 “Доход від реалізації необоротних активів”, а залишкова вартість реалізованих об'єктів і інші витрати, пов'язані з реалізацією – на рахунку 972 “Собівартість реалізованих необоротних активів”. Наприкінці місяця і доход, і собівартість реалізованих об'єктів списуються на рахунок 793 “Результат від іншої звичайної діяльності”.