Рак шлунка
Епідеміологія
Рак шлунка займає четверте місце в світі серед злоякісних утворень, 2002 року діагностовано 930 000 випадків захворювання. Це захворювання має високий показник смертності (понад 700 000 на рік), що робить його другим у структурі онкологічної смертності після раку легенів. Частіше рак шлунку виникає у чоловіків].
Захворювання широко поширено в Кореї, Японії, Великій Британії, Південній Америці та Ісландії. В Кореї рак шлунку займає перше місце в структурі онкологічної захворюваності (20,8 %) та друге місце за смертністю.
Метастази виникають у 80—90 % хворих раком шлунку, шестимісячна живучість становить 65 % у разі ранньої діагностики захворювання та менше 15 % — на пізніх стадіях процесу. В середньому найвища живучість за наявності раку шлунку відзначається в Японії — 53 %, в інших країнах вона не перевищує 15—20 %.
В одному випадку з 50 у пацієнтів, що звертаються зі скаргами на диспепсію, виявляється рак шлунку.
В Україні рак шлунка (РШ) займає третє загальне місце серед онкологічної патології (у чоловіків - друге, у жінок - четверте). Щороку діагностується понад 15 тис. нових випадків. Загальна захворюваність становить 30,8 на 100 тис. населення: у чоловіків - 39,9; у жінок - 22,9 (1999). Вікові особливості: починаючи з 40 років захворюваність на рак шлунку стрімко зростає з 19 до 230 випадків на 100000 чоловічого населення у віковій групі 70-79 років; захворюваність у жінок у даному віковому інтервалі вдвічі менша, відповідно 9,9 і 110 випадків на 100 тис. Близько 13 тисяч пацієнтів помирає щорічно, що становить в середньому 25 випадків на 100 тис. населення. В структурі онкологічної смертності рак шлунка займає друге місце як у чоловіків (33,3), так і в жінок (17,8). Протягом одного року з моменту встановлення діагнозу помирає 66 % хворих. Відносний показник 5-річного виживання становить 13,2 % (1999).
Етіологія та фактори ризику
Алкоголь, низький рівень споживання білків і жирів, консервовані продукти є дієтичними факторами ризику. Нітрати знаходяться в консервованих продуктах: замаринованих, засолених, вуджених. При вживанні цих продукт нітрати перетворюються в нітрити, а потім у нітрозаміни, які є потенційними канцерогенами. Щоб уникнути цього краще продукти зберігати замороженими. Свіжі фрукти і овочі, які містять вітаміни А і С, сповільнюють процес перетворення нітратів у нітрозаміни.
Доведено залежність частоти виникнення раку шлунку від нестачі вживання аскорбінової кислоти. Відзначається прямий кореляційний зв'язок частоти виникнення раку шлунка із вмістом у ґрунті міді, молібдену, кобальту та зворотний — цинку.
Спадкові та генетичні фактори: сімейний анамнез; А(ІІ) група крові; аутосомно-домінантний синдром Пейтца-Йегерса (Peutz-Jeghers).
Хвороби шлунка: перніціозна анемія, ахлоргідрія і атрофічний гастрит (5-10 % ризику); хвороба Менетріе (гіпертрофічний гастрит); поліпи шлунка (гіперпластичний, аденоматозний, ворсинчастий, запальний); хронічна виразка шлунка; дисплазія епітелію, метаплазія.
Інфекція Helicobactår pylori асоціюється з високим ризиком розвитку аденокарциноми. H. pylory знаходять у 65 % хворих із локалізацією раку в тілі шлунка й антральному відділі, та в 38 % хворих при карциномах кардіального відділу.
Хірургічний анамнез: резекція шлунка з приводу виразкової хвороби асоціюється з віддаленим (через 15-20 і більше років) ризиком розвитку раку.
Іонізуюча радіація.
Вік понад 50 років; чоловіча стать; низький соціально-економічний статус; шкідливі професійні фактори (у шахтарів, шоферів, працівників сільського господарства, на виробництві кольорових металів, азбесту, гуми).
Клінічні ознаки раку шлунка
Ознаки хвороби в процесі розвитку від раннього до маніфестного раку проявляются загальними неспецифічними і значно пізніше - характерними симптомами, залежно від локалізації і форми росту пухлини. Приблизно 25 % пухлин локалізується в тілі шлунка, 45-50 % - у дистальному і 25-30 % - у проксимальному відділах. На виразково-інфільтративну форму росту припадає 75 % пухлин шлунка, поліпоподібний (екзофітний) рак - 10 %, скіpозний - 10 %, поверхневий рак - 5 %.
Більшість пацієнтів на початку захворювання відчувають невизначений дискомфорт, застій чи переповнення шлунка, швидке відчуття ситості після прийняття невеликої порції їжі, часто буває відрижка, іноді - блювання. У 5-10 % хворих переважають симптоми пептичної виразки шлунка, ще в 10 % хворих основними симптомами є ознаки хронічної хвороби: загальна слабкість, анемія, втрата ваги. У деяких пацієнтів захворювання вперше проявляється критичними станами: кровотечею, перфорацією, гострою обструкцією кардіального чи пілоричного відділу шлунка.
Основні ознаки маніфестного раку шлунка:
прогресуюча втрата ваги (80 % пацієнтів),
біль (60 %),
диспептичний синдром (40 %),
анорексія,
блювання (43 %),
загальна слабість,
анемія (40 %),
дисфагія.
Ті чи інші симптоми виходять на перший план залежно від розмщення пухлини. При ураженні кардіального відділу шлунка: дисфагія, біль, регургітація, схуднення. При локалізації пухлини в тілі або дні шлунка: анорексія, втрата ваги, анемія, біль. Якщо уражений пілороантральний відділ: диспептичний синдром, блювання (після якого хворий відчуває полегшення), біль, схуднення.