1.2 Повідомлення й первинні сигнали

Усі повідомлення діляться на неперервні й дискретні.

Д искретне повідомлення складається з послідовності окремих знаків. Кількість різних є скінченою. Ці знаки утворюють алфавіт джерела. Приклад типового дискретного повідомлення – текст. Перетворення дискретних повідомлень в електричні сигнали полягає в їх кодуванні, що виконується кодером джерела. Кодування повідомлення виконується на основі коду. Код – це правило або таблиця, на основі якого кожному знаку повідомлення ставиться у відповідність кодова комбінація (набір двійкових символів) (рис. 1.2). У результаті кодування одержують первинний цифровий сигнал (рис. 1.3, а). Зворотне перетворення первинного цифрового сигналу в повідомлення називається декодуванням і виконується декодером джерела (рис. 1.1). Основна характеристика цифрового сигналу – його швидкість R, біт у секунду (біт – коротка назва двійкових символів). На рис. 1.3, а позначено Т_б = 1/R – тривалість біта.

Неперервне повідомлення являє собою зміну деякої неперервної за часом величини (наприклад, звукового тиску). Перетворення неперервних повідомлень в електричні сигнали виконується різними перетворювачами (датчиками) (наприклад, мікрофоном). У результаті перетворення одержують первинний неперервний (аналоговий) сигнал (рис. 3, б). Основна характеристика неперервного первинного сигналу в теорії електричного зв’язку – максимальна частота його спектра F_max, що характеризує швидкість його зміни.

1.3 Канал зв'язку

Канал зв'язку – сукупність технічних засобів для передавання електричних сигналів на відстань.

Якщо первинний сигнал є цифровим, то канал зв’язку повинен бути цифровим. Якщо первинний сигнал неперервний, то канал зв'язку повинен бути неперервним.

Неперервний первинний сигнал може бути перетворений у цифровий сигнал для передавання цифровим каналом зв'язку. У цьому випадку використовується аналого-цифрове перетворення. Зворотне перетворення називається цифро-аналоговим. Так, у випадку цифрового передавання неперервних повідомлень кодер джерела перетворює повідомлення в первинний неперервний сигнал, а потім – у цифровий сигнал. Цифрове передавання має багато переваг у порівнянні з аналоговим передаванням. Протягом декількох останніх десятиліть відбувається цифровізація систем передавання.

Обговорювані перетворення показані на рис. 1.1.

Канал зв'язку може бути простим або складеним.

Розглянемо побудову складеного каналу як частину мережі зв'язку.

1.4 Мережа зв'язку

Мережа – набір вузлів і з'єднань, які забезпечують інформаційний обмін між користувачами (користувачі – джерела й одержувачі повідомлень).

Є вузли користувачів (ВКр), де використовується кінцеве (термінальне) обладнання, і вузли комутації (ВКм), де виконується комутація каналів або пакетів. На рис. 1.4 показано фрагмент логічної топології мережі. Цей фрагмент бере участь у передаванні інформації між вказаними вузлами користувачів. В одному ВКр є джерело повідомлень і кодер джерела, в іншому ВКр – декодер і одержувач повідомлень.

Пунктирною лінією обведені з’єднання, які утворять складений канал зв’язку.