
- •1 Загальні поняття про системи електрозв’язку 6
- •2 Елементи загальної теорії сигналів 12
- •3 Опис випадкових процесів 35
- •4 Сигнали аналогових видів модуляції 52
- •5 Сигнали цифрових видів модуляції 69
- •1 Загальні поняття про системи електрозв’язку
- •1.1 Визначення основних понять
- •1.2 Повідомлення й первинні сигнали
- •1.3 Канал зв'язку
- •1.4 Мережа зв'язку
- •1.5 Системи передавання
- •1.6 Завади та спотворення
- •1.6 Основні характеристики систем електричного зв’язку
- •Контрольні питання до розділу 1
- •2 Елементи загальної теорії сигналів
- •2.1 Класифікація сигналів
- •2.2 Енергетичні характеристики неперервних детермінованих сигналів
- •2.3 Подання сигналів в ортогональних базисах
- •2.4 Геометричне подання сигналів
- •2.5 Спектральний аналіз періодичних сигналів
- •2.6 Спектральний аналіз неперіодичних сигналів
- •2.7 Спектральне представлення дискретних сигналів
- •2.8 Теорема й ряд Котельникова
- •2.9 Подання смугових сигналів
- •2.10 Аналітичний сигнал
- •2.11 Дискретизація смугових сигналів
- •Контрольні питання до розділу 2
- •3 Опис випадкових процесів
- •3.1 Визначення випадкових процесів
- •3.2 Імовірнісні характеристики випадкових процесів
- •3.3 Числові характеристики і кореляційна функція випадкових процесів
- •3.4 Спектральна густина потужності стаціонарного випадкового процесу
- •3.5 Гауссів випадковий процес
- •3.7 Перетворення випадкових процесів лінійними електричними колами
- •3.8 Перетворення випадкових процесів нелінійними електричними колами
- •Контрольні питання до розділу 3
- •4 Сигнали аналогових видів модуляції
- •4.1 Загальні відомості про аналогову модуляцію
- •4.2 Амплітудна модуляція і її різновиди
- •4.3 Частотна й фазова модуляція
- •4.4 Формування модульованих сигналів (модулятори)
- •4.5 Детектування сигналів
- •Контрольні питання до розділу 4
- •5 Сигнали цифрових видів модуляції
- •5.1 Загальні відомості про цифрову модуляцію
- •5.2 Вибір форми канальних символів
- •5.3 Амплітудноімпульсна модуляція
- •5.4 Одновимірні смугові сигнали цифрової модуляції
- •5.5 Двовимірні смугові сигнали цифрової модуляції
- •5.6 Широкосмугові сигнали
- •5.7 Паралельно-послідовне передавання
- •Контрольні питання до розділу 5
- •Рекомендації щодо самостійної роботи
- •Перелік питань до іспиту
- •Аналітичний сигнал.
- •Дискретизація смугових сигналів.
- •Перелік знань і умінь, які повинен набути студент під час вивчення модуля 1
- •Література Основна
- •Додаткова
- •Іващенко Петро Васильович
- •Перекрестов Ігор Сергійович
- •Теорія зв’язку
- •Модуль 1. Сигнали електрозв’язку
4.5 Детектування сигналів
Детектування – це процес, зворотний до модуляції. Детектування виконується детектором. Головна вимога до детектора – його вихід пропорційний певному параметру смугового сигналу, поданого на його вхід. Цей параметр визначає назву детектора: амплітудний детектор, частотний детектор, фазовий детектор,
Амплітудний детектор буває двох видів: синхронний детектор і детектор обвідної. Схему синхронного детектора наведено на рис. 4.19. Цей детектор називається також когерентним. Обидві назви пов’язані з тим, що опорне коливання повинне бути когерентним до несівного коливання, на основі якого сформований модульований сигнал (мають збігатись повні фази цих коливань). Таке коливання виробляє система фазового автоматичного підстроювання частоти (ФАПЧ) (для її роботи у випадку ОМ необхідно передавати пілот-сигнал). Синхронний детектор використовується для детектування АМ, БМ і ОМ сигналів. У правильності процесу детектування можна переконатися, проводячи аналіз проходження сигналів перерахованих видів модуляції через схему детектора. ФНЧ на рис. 4.19 виконує роль післядетекторного фільтра.
У детектора обвідної вихід пропорційний обвідній смугового сигналу, поданого на його вхід. Оскільки при АМ обвідна модульованого сигналу пропорційна сигналу, що модулює, то детектор обвідної забезпечує детектування АМ сигналу (і тільки). Такий детектор не вимагає когерентного опорного коливання й відповідно системи ФАПЧ. Цим пояснюється друга назва детектора обвідної – некогерентний детектор. Для детектування сигналу АМ використовується його властивість, що в спектрі сигналу є потужне коливання несівної частоти. На рис. 4.20 наведена схема некогерентного детектора АМ сигналу на основі нелінійного електричного кола (НЕ), яке описується поліном, що містить доданок ах2. У спектрі сигналу на виході нелінійного кола будуть міститись коливання різницевих частот: верхньої бічної смуги й несівної, а також несівної й нижньої бічної смуги частот. Ці різницеві частоти виділяє ФНЧ, що й забезпечує в підсумку детектування сигналу АМ.
У загальному випадку (у тому числі, якщо в спектрі сигналу, що детектується, немає несівного коливання) використовується детектор обвідної, що функціонує за виразом (2.71), в склад якого квадратурний розщеплювач (обведений штриховою лінією) (рис. 4.21). Квадратурний розщеплювач виділяє квадратурні складові модульованого сигналу I(t) і Q(t). Тут – довільна початкова фаза опорного коливання. Вихідна напруга детектора uд(t) пропорційна обвідній смугового сигналу s(t).
Фазовий детектор (рис. 4.22) також виконується на основі квадратурного розщеплювача. Прирости фази обчислюються відповідно до виразу (2.72), як арктангенс відношення Q(t) і I(t). Для безпосереднього отримання сигналу b(t) вихід арктангенса необхідно розділити на девіацію фази д, яка є параметром модульованого сигналу.
Схема частотного детектора наведена на рис. 4.23. Вона більшою своєю частиною збігається зі схемою фазового детектора, оскільки відповідно до виразів (2.72) і (4.19) приріст частоти є похідною від приростів фази, які і визначає фазовий детектор. Відповідно, після обчислення арктангенсу у схемі частотного детектора увімкнено обчислювач похідної. Аналогічно до фазового детектування, для безпосереднього отримання сигналу b(t) прирости частоти необхідно розділити на девіацію частоти fд.