6. Безробіття. Компенсації і гарантії при втраті роботи.

Безробіття — це соціально-економічне явище, яке характеризується відсутністю зайнятості певної сукупності робочої сили, що здатна та бажає трудитися.

У теоретичному плані безробіття може розглядатися як економічна категорія, що відбиває відносини між працівниками та роботодавцями з приводу здійснення основоположного, натурального права людини - права на працю, реалізацію її здібностей до праці. У реальній економічній практиці безробіття виявляється у перевищенні пропозицій робочої сили над її попитом.

Законом України "Про зайнятість населення" безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законо­давством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

У разі неможливості надати підходящу роботу безробітному може бути запропоновано пройти професійну перепідготовку або підвищити свою кваліфікацію.

Не можуть бути визнані безробітними громадяни:

• віком до 16 років, за винятком тих, які працювали і були вивільнені у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, реорганізацією, перепрофілюванням і ліквідацією підприємства, установи й організації або скороченням чисельності (штату);

• які вперше шукають роботу і не мають професії (спеціальності), в тому числі випускники загальноосвітніх шкіл, у разі відмови їх від проходження професійної підготовки або від оплачуваної роботи, включаючи роботу тимчасового характеру, яка не потребує професійної підготовки;

• які відмовились від двох пропозицій підходящої роботи з моменту реєстрації їх у службі зайнятості як осіб, що шукають роботу;

• які мають право на пенсію відповідно до законодавства України.

У разі відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистими заявами з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу.

Слід зазначити, що кожна із держав прагне сформувати ефективну систему соціального страхування на випадок безробіття, насамперед, через функціонування відповідних фондів.

Розміри відрахувань у фонди соціального страхування на випадок безробіття (по підприємствах - у відсотках до фонду оплати праці, по працівниках - у відсотках до заробітної плати), %

Країни	Загальний розмір відрахувань до фонду соціального страхування на випадок безробіття	В тому числі відрахування
		по підпри­ємствах	по праців­никах
Франція	8,43	5,13	3,30
Канада	7,03	4,13	2,9
Німеччина	6,50	3,25	3,25
США	6,20	6,20	0
Австрія	6,0	3,0	3,0
Нідерланди	7,25	5,05	2,20
Іспанія	7,80	6,20	1,60
Швеція	5,42	5,42	0
Італія	4,41	4,41	0
Японія	1,15	0,75	0,40
Україна	3,0	2,5	0,5

Основними факторами, які впливають на безробіття є:

- структурні зрушення в економіці, які призводять до масштабних змін у структурі і кількості попиту на робочу силу та які мають особливо тяжкі наслідки в період підвищення або зниження ділової активності;

- зниження темпів економічного розвитку, що призводить до зменшення кількості робочих місць, порушення збалансованості числа робочих з числом наявних робочих місць;

- недостатній сукупний попит;

- інфляція, яка виявляється в скороченні капітальних вкладів (падіння інвестиційних вкладень веде до скорочення виробництва, а отже і зайнятості), а також у зниженні реальних доходів населення, що призводить до збільшення пропозиції робочої сили при зниженні попиту на неї;

- сезонні коливання виробництва, які викликають коливання в попиті на робочу силу;

- соціальні фактори, які в свою чергу поділяються на:

а) недосконале трудове законодавство;

б) трансферні платежі, що впливають як на зниження, так і на підвищення рівня безробіття;

в) недостатня професійна і територіальна мобільність робочої сили;

г) недостатній розвиток програм зайнятості;

д) рівень і статус системи освіти, професійної підготовки і перепідготовки;

ж) брак інформації про вільні робочі місця;

з) економічна активність різних груп населення;

- демографічні фактори, в тому числі:

а) зміни чисельності населення;

б) зміни статево вікової структури.

Таким чином, офіційна статистика в Україні до показників безробіття включає тільки тих працівників, які шукають роботу, які зареєстровані у службі зайнятості населення. Це занижує кількісну характеристику попиту на ринку праці через те, що значна кількість шукаючих роботу не реєструється у службі зайнятості з різних причин.

Відокремлюють різні види безробіття. У залежності від факторів, що впливають на її виникнення, безробіття може бути наступних видів:

природне безробіття – природний рівень наявності безробітних, при якому відбувається ефективний зріст виробництва, зберігається економічна стабільність та незначний рівень інфляції. Цей рівень безробіття характеризує найкращий для економіки країни резерв робочої сили. Для економіки розвинутих країн він знаходиться у діапазоні 5-12 %;

структурне безробіття – наявність безробітних, пов'язана з масштабними структурними змінами в економіці, із закриттям певних видів виробництв, скороченням чисельності наукових, управлінських посад;

інституційне безробіття – породжується інститутом соціального захисту безробітних, коли заробітна плата за місцем роботи, що пропонується, незначно перевищує суму, що отримується як допомога по безробіттю:

приховане безробіття (потенційне) – поява безробітних внаслідок неявного зниження попиту на робочу силу через спад виробництва. Серед прихованих безробітних значна частина частково зайнятих працівників, переведених на режим скороченого робочого дня, частково оплачуваних або не оплачуваних відпусток;

фрикційне безробіття – наявність безробітних як наслідок зміни місця роботи (пошук іншого місця роботи, зміна місця проживання);

жіноче безробіття – наявність безробітних обумовлена труднощами пошуку роботи жінками, що пов'язані з різними причинами (вік, догляд за малолітніми дітьми, відсутність" жіночих" робочих місць тощо);

молодіжне безробіття – пов'язане з відсутністю у потенційних працівників виробничого досвіду, невідповідністю вакансій, що пропонуються, життєвим запитам молоді, протиприродного затримання на робочих місцях працівників пенсійного віку через економічні причини тощо.

За часом виникнення безробіття може бути циклічним, пов'язаним із циклічним характером розвитку ринкової економіки, та сезонним - появою безробітних у певний період року. За місцем виникнення відрізняють регіональне та загальне безробіття, за тривалістю - довге, тривале та застійне.

За офіційними даними Держкомстата України на початок 2004 року рівень безробіття (за кількістю зареєстрованих у службі зайнятості) складав біля 4 % працездатного населення України.