5.3. Придбання, первісна оцінка, вибуття основних засобів

Основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Первісна вартість – історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.

Визначення первісної вартості об’єкта основних засобів залежить від способу їх надходження на підприємство:

– придбання або створення;

– безоплатне отримання;

– внески до статутного капіталу;

– обмін на подібні або неподібні активи.

Відповідно до п.33 ПБО 7 об’єкт основних засобів вилучається з активів (списується з балансу) у випадку його вибуття внаслідок:

– продажу,

– безоплатної передачі, або

– невідповідності критеріям визнання активом.

Якщо об’єкти основних засобів не відповідають критеріям визнання активом, то вони ліквідуються.

Фінансовий результат від вибуття основних засобів визначається як різниця між доходом від вибуття основних засобів та сумою їх залишкової вартості, непрямих податків і витрат, пов’язаних із вибуттям основних засобів.

Регістри аналітичного обліку основних засобів, що вибули, додаються до документів, якими оформлені факти вибуття основних засобів.

У випадку часткової ліквідації об’єкта основних засобів його первісна (переоцінена) вартість та знос зменшуються відповідно на суму первісної (переоціненої) вартості та зносу ліквідованої частини об’єкта.

5.4. Організація автоматизованого обліку основних засобів

Облік основних засобів (ОЗ) і нематеріальних активів (НМА) здійснюється протягом усього життєвого циклу, від надходження на підприємство і до моменту їх ліквідації чи реалізації.

Типовими формами первинної документації, якими оформлюють операції з обліку основних засобів, є такі уніфіковані форми документів:

• ОЗ-1 – акт приймання-передавання основних засобів (для внутрішнього переміщення);

• ОЗ-2 – акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів;

• ОЗ-3 – акт на списання основних засобів;

• ОЗ-4 – акт на списання автотранспортних засобів;

• ОЗ-5 – акт про установлення, пуск та демонтаж будівельної машини;

• ОЗ-6 – інвентарна картка обліку основних засобів;

• ОЗ-7 – опис інвентарних карток з обліку основних засобів;

• ОЗ-8 – картка обліку руху основних засобів;

• ОЗ-9 – інвентарний список основних засобів;

• ОЗ-14, ОЗ-15, ОЗ-16 – розрахунок амортизації основних засобів.

Із первинних документів формується вхідна інформація під час автоматизованого розв’язання задач з обліку основних засобів та необоротних матеріальних активів.

Основні завдання організації обліку й контролю наявності та руху основних засобів:

– правильне документальне оформлення та своєчасне відображення в регістрах обліку надходження, внутрішнього переміщення й вибуття об’єктів основних засобів;

– контроль за збереженням основних засобів;

– контроль за витратами на ремонт основних засобів, а також за ефективністю використання основних засобів;

– правильне обчислення та відображення в обліку сум амортизації;

– отримання документально обґрунтованих даних про наявність та рух основних засобів за місцями їх експлуатації, а також у розрізі осіб, відповідальних за її збереження;

– виявлення результатів від реалізації об’єктів основних засобів або іншого їх вибуття.

Ефективного результату можна досягти з використанням інформаційних систем і комп’ютерних технологій обліку.

Задачі можна розв’язувати по-різному:

• із застосуванням електронних таблиць;

• із застосуванням власних програмних продуктів, розроблених силами підприємства;

• із застосуванням універсального програмного забезпечення, запропонованого фірмами-розробниками для проведення розрахунків із планування, обліку, контролю та аналізу.

Так, для виконання облікових робіт широкого використання набули такі програмні комплекси, як ”1С: Підприємство”, ”Парус”, ”БЕСТ”, ”Галактика” тощо. Крім того, користувач може скористатися окремими їх модулями, які, наприклад, забезпечують облік основних засобів, складський облік, торгівлю, заробітну плату тощо.