Здібності в структурі педагогічної діяльності.

У дослідженнях психологів виділено цілий ряд педагогічних здібностей. Дослідженнями педагогічних здібностей займалися Н.Д. Левітов, Ф.Н.Гоноболін, В.А.Крутецький.

Дидактичні здібності – здібність передавати навчальний матеріал доступно для дітей, викликати інтерес до предмету, спонукати учнів до активного самостійного мислення.

Академічні здібності – здібності до відповідної галузі знань ( математики, літератури, біології).

Перцептивні здібності – здібності проникати у внутрішній світ учня, вихованця, психологічна спостережливість, яка пов’язана з глибоким розумінням особистості учня, його тимчасових психічних станів.

Мовленнєві здібності – здібність ясно і чітко висловлювати свої думки і почуття за допомогою мовлення, а також міміки і пантоміміки.

Організаторські здібності –

• здібність організовувати учнівський колектив, об’єднувати його, надихати на вирішення важливих задач

• здібність правильно організовувати свою власну роботу. Організація власної роботи передбачає вміння правильно планувати і самостійно контролювати її.

Авторитарні здібності – здібність безпосереднього емоційного впливу на учнів і вміння на цій основі завойовувати у них авторитет. Авторитарні здібності залежать від цілого комплексу особистісних якостей вчителя, а саме його вольових якостей (рішучість, витримка, наполегливість, вимогливість), а вже потім – від почуття відповідальності за навчання і виховання школярів, від впевненості вчителя в тому, що він правий, від вміння передавати цю впевненість своїм вихованцям.

Комунікативні здібності – здібність до спілкування з дітьми, вміння знайти правильний підхід до учнів, встановити з ними доцільні, з педагогічної точки зору, взаємовідносини, наявність педагогічного такту.

Прогностичні здібності (педагогічна уява) – це специфічні здібності, які виражаються у передбачуванні своїх дій, у виховному проектуванні особистості учня, пов’язаному з уявленнями про те, що з учня вийде в майбутньому, в умінні прогнозувати розвиток тих чи інших якостей вихованця.

Здібність до розподілу уваги одночасно між декількома видами діяльності. Здібність уважно слідкувати за змістом та формою викладу (чи думки учня) і в той же час тримає в полі зору всіх учнів, чутливо реагує на ознаки втоми, неуважності, непорозуміння, помічає випадки порушення дисципліни.

Вихователь дошкільного закладу та вчитель початкової школи як суб’єкти педагогічної діяльності.

Професійні характеристики педагога як суб’єкта педагогічної діяльності виявляються в їх сукупності, оскільки вчитель як особистість, активно діючий суб’єкт педагогічної діяльності – це цілісна складна система. Ця система може розглядатися як деякий узагальнений психологічний портрет вчителя, узагальнений образ вчителя.

У результаті спостережень, емпіричних, теоретичних та експериментальних узагальнень у суспільній свідомості поступово характеристики цього образу вчителя. При цьому найбільш яскраво вони представлені в психологічному портреті вихователя дошкільного закладу і вчителя початкових класів. Саме ці педагоги володіють найбільш розвиненими професійними, особистісними (індивідуально-психологічні) характеристиками та мовними якостями у порівнянні з іншими вчителями. Це обумовлено перш за все необхідністю врахування вікових особливостей учнів; труднощами ігрової форми навчання; метою і змістом виховуючого та розвиваючого навчання.

Специфічними для такого вчителя є те, що він повинен бути гуманістично орієнтованим; його зусилля у цілому повинні бути спрямовані на розвиток особистості дитини засобами навчального матеріалу; навчання повинно бути спрямоване на особистісний, інтелектуальний, соціальний розвиток дошкільника.

До необхідних якостей вихователя та вчителя належить:

• сила, врівноваженість, висока мобільність нервової системи;

• помірна екстравертованість;

• стенічність (активізація діяльності) емоцій і емоційна (переважання позитивних емоцій) стійкість;

• рівень інтелектуального розвитку не нижче нормального за сенсорно-перцептивно-мнемологічними показниками (тобто по показникам сприймання, пам’яті, мислення) і характеристиками уваги;

• високий рівень здібностей, уяви, розвитку фантазії;

• бажано, щоб вихователь дошкільного закладу був молодою людиною, якщо не за віком, то обов’язково в душі ( діти дошкільного віку прагнуть бути схожими на молодих кумирів);

• адекватність самооцінки та рівня домагань;

• цілеспрямованість;

• емпатійність (співпереживання);

• пластичність і легкість у зміні соціальних ролей (вчитель, порадник, друг, мама );

• комунікабельність, щира зацікавленість у спілкуванні (діти чутливі до фальші);

• високий рівень розвитку соціальної перцепції, тобто адекватного сприймання, реагування, розуміння дитини, її міміки, жестів, висловлювань;

• зразок для наслідування.