
- •Предмет, задачі та структура педагогічної психології.
- •Історія становлення педагогічної психології
- •Загальна характеристика навчання, учіння, научіння. Види научіння.
- •Порівняльний аналіз навчання, научіння, учіння
- •Психологічні механізми виховання.
- •Здібності в структурі педагогічної діяльності.
- •Вихователь дошкільного закладу та вчитель початкової школи як суб’єкти педагогічної діяльності.
- •Стилі педагогічної діяльності
- •Поняття про бар’єри педагогічної взаємодії.
- •Позитивна функція: два значення
- •Педагогічна діяльність як сфера труднощів.
Загальна характеристика навчання, учіння, научіння. Види научіння.
У психології є декілька понять, що стосуються процесу набуття людського життєвого досвіду у вигляді знань, умінь та навичок. Це навчальна діяльність, навчання, учіння, научіння
Навчальна діяльність – це процес у результаті якого людина набуває нові або змінює існуючі у неї знання, уміння та навички, удосконалює і розвиває свої здібності. Така діяльність дозволяє їй пристосовуватися до оточуючого світу, орієнтуватися у ньому, успішніше і повніше задовольняти свої основні потреби, у тому числі і потреби інтелектуального росту і персонального розвитку.
Навчання – процес активної взаємодії тих хто навчає з тими хто навчається, передбачає спільну навчальну діяльність учня та вчителя, характеризує процес передачі знань, умінь та навичок, тобто життєвого досвіду від вчителя до учня. Коли говорять про навчання, то акцентують увагу на тому, що робить вчитель, на його специфічних функціях у процесі научіння.
Учіння – також стосується навчальної діяльності, але при його використанні в науці звертають увагу в основному на те, що у складі навчальної діяльності стосується учня. Тобто навчальна діяльність, спрямована на розвиток здібностей, на здобуття необхідних знань, умінь і навичок ці дії скеровуються свідомою метою. Діяльність суб’єкта пізнання.
Всі 3 розглянуті поняття стосуються змісту навчального процесу. Якщо хочуть підкреслити результат учіння, то використовують поняття научіння.
Научіння – характеризує факт набуття людських нових психологічних якостей і властивостей у навчальній діяльності.
Етимологічно це поняття походить від слова “навчатися” і включає все те, чому дійсно може навчитися індивід у результаті навчання і учіння.
Научіння – процес і результат набуття людських знань умінь і навичок.
У людини є декілька видів научіння:
Перший і найпростіший, який об’єднує людину з усіма іншими живими істотами, які мають розвинуту ЦНС. Це – научіння за механізмом імпринтингу - швидкого, автоматичного, майже моментального у порівнянні з тривалим процесом навчання, пристосування організму до конкретних умов його життя з використанням практично готових від народження форм поведінки.
Наприклад, до поверхні долоні новонародженого доторкнутися твердим предметом, автоматично стискує пальці, смоктальний рефлекс, рухові, сенсорні інстинкти. Ці форми поведінки – ще називають безумовні рефлекси, інстинкти. Такі форми поведінки генетично запрограмовані, практично не піддаються зміні.
2. Умовнорефлекторне ( вперше дослідив Павлов І.П. ) передбачає виникнення нових форм поведінки як умовних реакцій спочатку на нейтральні стимули, які раніше специфічних реакцій не викликали.
Оперантне – знання, уміння і навички набуваються методом проб і помилок. Задача або ситуація, з якою стикається індивід, породжує у нього комплекс різноманітних реакцій. Організм послідовно випробовує на практиці для вирішення задач кожну із них і автоматично оцінює досягнуті при цьому результати. Та з реакцій або їх поєднання, яке призводить до найкращого результату, тобто забезпечує оптимальне пристосування організму до ситуації, що виникла, виділяється серед інших і закріплюється в досвіді. Це і є научіння шляхом проб і помилок.
Всі описані види научіння зустрічаються як у людей, так і у тварин і являють собою основні способи набуття життєвого досвіду. Але у людини є і особливі, вищі способи научіння, які рідко або майже не зустрічаються у інших живих істот.
4.Вікарне научіння – научіння через безпосереднє спостереження за поведінкою інших людей, у результаті якого людина одразу переймає і засвоює форми поведінки, за якими спостерігає. За способом функціонування і результатом цей вид нагадує імпринтинг, але лише в сфері набуття людських соціальних умінь і навичок.
5.Вербальне научіння – набуття людиною нового досвіду через мову. Завдяки йому є можливість передавати інформацію людям, що володіють мовою, і отримувати самій необхідні здібності, знання, уміння і навички, описуючи їх словесно. Вербальне научіння стає основним способом набуття досвіду, починаючи з моменту засвоєння мови і особливо під час навчання у школі.