Місцезнаходження стрілявшого.

Спосіб рішення даної задачі залежить від типу слідів і об'єктів знайдених на місці злочину. Іноді це вдається зробити по слідам ніг. Якщо маємо сліди близького пострілу, то з врахуванням дистанції визначають, де знаходився стрілявший. Якщо знайдено пижі, то враховуючи дальність їх польоту (2-3 м) використовують цю ознаку.

Місцезнаходження стрілявшого можна визначити по викинутій зі зброї гільзі. Для цього необхідно знати систему зброї, яка застосовувалась, але при цьому слід врахувати можливість рикошету гільзи, відкочування її після падіння.

При дальній дистанції пострілу про місцезнаходження стрілявшого судять, встановивши лінію польоту кулі. Це можливо при наявності двох кульових пошкоджень, наприклад, в подвійній рамі вікна, в отвори вставляють паперову трубку, через яку визначають лінію польоту кулі. Видима в трубку ділянка може бути сфотографована. При цьому вісь об'єктива повинна співпадати з лінією візування. Якщо наскрізне пошкодження в одному об'єкті і сліпе - в другому, то лінія польоту визначається за допомогою натягнутої нитки, яка з'єднує центральні точки пошкодження. Продовження нитки за межами приміщення визначає зону, в якій могла знаходитись зброя в момент пострілу. В останні роки політ кулі вже можна візувати за допомогою променя лазера.

Дослідження продуктів пострілу на руках і обличчі стрілявшого - така необхідність виникає, наприклад, для підтвердження версії про самогубство, для дослідження рук підозрюваного у вбивстві. При проведенні пострілів гази, які несуть продукти пострілу, виходять не тільки через дуло (ствол), але й просочуються через інші взаємопов'язані частини зброї, затвор і ствольну коробку, кожух-затвор і рамку пістолета. А якщо довгоствольна зброя, то продукти пострілу відкладаються на щоці стрілявшого.

Література

1. Аханов В.С. Криминалистическая экспертиза огнестрельного оружия и следов его применения. – Волгоград, 1979.

2. Бахин В.П., Гора И.В., Цимбал П.В. Криминалистика. – Ирпень, 2002.

3. Жук А.Б. Винтовки и автоматы. - М.: Воениздат, 1987. - 219с.

4. Жук А.Б. Револьверы и пистолеты. - М.: Воениздат, 1990. - 431с.

5. Криминалистика/под.ред. Белкина Р.С.,М.Норма, 1999.

6. Михайлов М.А. Расследование криминальных взрывов: Рекомендации по организации первоначального этапа. - Симферополь: СУ ГУ МВД Украины в Крыму, 1997. - 37 с.

7. Особенности осмотра места взрыва. Бюллетень ГСУ МВД СССР, 1987, вып. 1

8. Практическое пособие по криминалистической взрывотехнике. - К., 1998. Т.1

9. Расследование убийств, совершенных с применением взрывчатых веществ. - М., 1975.

10. Русаков М.Н. Криминалистическое исследование оружия и следов его применения. – Омск, 1981.- 116 c.

11. Стельмахов А.В., Сумарока А.М., Егоров А.Г., Сухарев А.Г. Судебная баллистика. – Волгоград, 1998 .

12. Тихонов Е.Н. Судебно-баллистическая экспертиза. – Барнаул, 1991.

13. Эпов Б.А. Основы взрывного дела. - М.: Воениздат, 1974.