Питання для самоконтролю:

1. Як змінювався характер участі прокуратури у розгляді кримінальних справ судами на радянському та українському (новітньому) етапах її розвитку?

2. Як змінювалось законодавство про участь прокурора у розгляді кримінальних справ на радянському та українському етапах розвитку прокуратури?

3. Охарактеризуйте правову основу функції підтримання прокурором державного обвинувачення в судах.

4. Які ви знаєте форми реалізації обвинувачення прокурором у суді?

5. Якими процесуальними актами оперує прокурор, підтримуючи державне обвинувачення?

6. У чому полягає підготовка прокурора до участі в судовому розгляді кримінальних справ?

7. Які ви знаєте методики вивчення кримінальних справ?

8. У чому полягає техніка конспектування кримінальної справи?

9. У чому полягає участь прокурора в попередньому розгляді кримінальної справи суддею?

10. Які етапи діяльності прокурора у розгляді кримінальних справ судом першої інстанції?

11. У чому полягає участь прокурора у підготовчій частині судового розгляду кримінальної справи?

12. У чому полягає участь прокурора у судовому слідстві?

13. Які існують прокурорські методики дослідження доказів у суді?

14. Назвіть особливості участі прокурора в окремих судових (слідчих) діях?

15. У чому полягає участь прокурора у судових дебатах?

16. Назвіть зміст і структуру промови прокурора в судових дебатах.

17. Яка методика виступу прокурора у судових дебатах?

18. Що таке репліка прокурора?

19. Що таке відмова прокурора від підтримання обвинувачення?

20. Які правові наслідки відмови прокурора від підтримання обвинувачення?

21. Назвіть підстави відмови прокурора від обвинувачення.

22. Який порядок відмови прокурора від обвинувачення.

23. Які особливості виконання обвинувальної функції прокурорами на стадії провадження щодо перевірки вироків, постанов і ухвал суду?

24. Із яких етапів складається діяльність прокурора, що реалізується його участю у розгляді кримінальних справ апеляційним судом?

25. Які особливості підтримання прокурором державного обвинувачення під час розгляду кримінальних справ у касаційному порядку?

26. Якими особливостями вирізняється діяльність прокурора, пов’язана із переглядом судами кримінальних справ в порядку виключного провадження?

Задачі і завдання.

1. Прибувши у суд для підтримання державного обвинувачення у кримінальній справі про обвинувачення Іваненка у вчиненні злочину, передбаченого ст.140 КК України, за 15 хвилин до початку судового розгляду помічник прокурора району Нечипоренко вніс клопотання судді про надання йому часу для підготовки до судового засідання. Своє клопотання він мотивував тим, що копія постанови про призначення справи до розгляду надійшла у прокуратуру лише напередодні ввечері вкінці робочого дня і він не мав можливості ознайомитися з матеріалами кримінальної справи. Суддя у відповідь заявив, що копії основних процесуальних документів по кожній кримінальній справі зберігаються у прокуратурі у наглядовому провадженні, надання ж йому додатково часу для вивчення справи неодмінно зірве графік роботи суду, оскільки у цей день призначено ще один розгляд кримінальної справи.

Проаналізуйте наведену фабулу. Обґрунтуйте свою відповідь посиланням на закон.

2. Під час підтримання державного обвинувачення у справі Зайчука прокурор зауважив дещо дивну поведінку підсудного – він був дуже повільним, погано орієнтувався у тому що відбувається, плутався у датах, не пам’ятав багатьох деталей і послідовності подій, окремі його висловлювання взагалі були позбавлені логічного змісту. Судово-психіатрична експертиза стосовно Зайчука на досудовому слідстві не проводилась. Слідчий Чижов, з яким прокурор зв’язався під час перерви у судовому засіданні, пояснив, що жодних відхилень у поведінці обвинуваченого на досудовому слідстві він не спостерігав і висловив припущення, що така поведінка Зайчука може свідчити про симуляцію ним психічного захворювання з метою уникнути кримінальної відповідальності за тяжкий злочин.

1. Як повинен поступити прокурор в описаній ситуації?

2. Оформіть відповідне рішення прокурора.

3. Справа Юрченка була призначена до судового розгляду за обвинуваченням у вчиненні замаху на зґвалтування К. (під час вчинення замаху на зґвалтування підсудний погрожував потерпілій вбивством у випадку, коли вона вчинятиме опір), і його дії кваліфікувались за ст. 15 та ч. 1 ст. 152 КК України. В судовому засіданні, крім того, було встановлено, що підсудний знав, що потерпіла є неповнолітньою. Присутній у судовому засіданні прокурор Карпенко на цю ситуацію не відреагував. За таких обставин суд постановив обвинувальний вирок, яким підсудного визнано винним за ст. 15 та ч. 3 ст. 152 КК України.

1. В яких випадках допускається зміна обвинувачення в суді?

2. Чи правильно діяв суд?

3. Якими мали бути дії та рішення прокурора в даній ситуації?

4. Під час розгляду справи про обвинувачення Прохорова у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 276 КК України, прокурор заявив в судових дебатах, що судове слідство засвідчує невинність підсудного в порушенні правил безпеки руху та експлуатації транспорту. Смерть потерпілого, який був в нетверезому стані, настала внаслідок тільки його грубої необережності, а тому він, обвинувач, відмовляється від обвинувачення.

Батько загиблого Калиняка, який приймав участь у справі як потерпілий, заявив судові клопотання про надання йому можливості підтримувати обвинувачення. Покликавшись на те, що чинний закон не надає можливості потерпілим підтримувати обвинувачення в суді, суд відхилив клопотання потерпілого і постановив виправдувальний вирок в зв’язку з відмовою прокурора від обвинувачення.

1. Чи вправі прокурор відмовитися від підтримання обвинувачення?

2. Як повинна оформлятися відмова прокурора від обвинувачення?

3. Чи правильні дії суду?

4. Чи вправі, і чи доцільно державному обвинувачу звертати увагу на судову помилку і на її виправлення, коли така має місце за даної ситуації?

5. Прокурор Самбірського району звернувся до Самбірського районного суду з клопотанням про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження вироку у справі Михайленка. У своєму клопотанні прокурор зазначав, що він не міг в установлений законом строк подати апеляцію, оскільки перебував у цей час на двотижневому стажуванні у Генеральній прокуратурі.

Суддя районного суду у відновленні строку на подання апеляції відмовив, вважаючи причину його пропуску неповажною і, крім того, зазначив, що у час його перебування на стажуванні обов’язки прокурора району виконував його заступник і саме він мав подавати апеляцію.

1. Хто з прокурорських працівників вправі подавати апеляцію на вироки місцевих судів?

2. Чи правильно за таких обставин діяв прокурор і суд?

3. Проаналізуйте наведену ситуацію. Обґрунтуйте свою відповідь посиланням на закон.