
- •1 Мета та завдання курсового проектування...4
- •Передмова
- •1 Мета та завдання курсового проектування
- •2 Вихідні дані для проектування
- •3 Зміст і обсяг курсового проекту
- •4 Розрахунок балансу активної та реактивної потужностей
- •4.1 Розрахунок споживаної активної потужності
- •4.2 Баланс реактивної потужності
- •4.3 Вибір потужності та розміщення компенсувальних
- •5 Вибір схеми районної мережі
- •5.1 Загальні засади
- •5.2 Розроблення раціональних варіантів схем мережі
- •5.3 Вибір номінальної напруги мережі
- •5.4 Вибір схем електричних сполучень знижувальних підстанцій
- •А живлення по одній лінії;
- •Відгалужувальних підстанцій
- •А з вимикачами в колі ліній;
- •Системами шин
- •І обхідною системами шин
- •5.5 Вибір знижувальних трансформаторів
- •5.6 Вибір перерізу проводів ліній електропередавання
- •5.7 Вибір варіантів за кількісними показниками й технічними умовами
- •5.8 Техніко-економічне порівняння варіантів мережі за зведеними дисконтованими витратами
- •6 Розрахунок основних режимів роботи мережі
- •7 Регулювання напруги в електричній мережі
- •8 Визначення основних техніко-економічних показників електричної мережі
- •Список рекомендованої літератури
2 Вихідні дані для проектування
Кожному студентові видається індивідуальне завдання на курсове проектування, в якому задане географічне розміщення споживачів і живильної районної підстанції та наведені дані про навантаження й кліматичний район, в якому проектується мережа.
На живильній районній підстанції А є три розподільні пристрої - напругою 35, 110 і 220 кВ відповідно. Рівень напруги на шинах розподільних пристроїв підстанції А залежить від режиму роботи електричної мережі. На всіх підстанціях енергосистеми потрібно забезпечити зустрічне регулювання напруги.
Вихідними даними для проектування районної мережі є: найбільші активні навантаження споживачів, коефіцієнти потужності навантаження, категорія надійності електро-приймачів, вторинні номінальні напруги знижувальних підстанцій (на окремих підстанціях можуть бути задані дві вторинні напруги – середня й низька). Максимальні навантаження споживачів задані з перспективою розвитку району на 5 найближчих років, найменші навантаження приймають рівними 25% від найбільших. Тривалість використання максимальних навантажень Тнб умовно приймають однаковою для всіх споживачів.
У завданні також вказане значення коефіцієнта потужності навантаження на шинах живильної районної підстанції для вибору необхідної потужності компенсуваль-них пристроїв.
Всі інші дані, необхідні для проектування, приймають відповідно до рекомендацій нормативних документів і цих методичних вказівок. Під час проектування можна вважати, що будівництво електричної мережі здійснюється протягом одного року, а витрати на експлуатацію залишаються незмінними протягом усього періоду експлуатації.
У завданні на курсове проектування вказується тема для поглибленої проробки і наводиться графік поетапного виконання проекту. Взірці титульного аркуша та завдання на проектування наведені в додатку А.
3 Зміст і обсяг курсового проекту
Курсовий проект складається з розрахунково-пояснювальної записки та графічної частини.
Розрахунково-пояснювальна записка повинна містити:
- титульний аркуш;
- завдання на курсове проектування;
- зміст;
- вступ;
- основну частину;
- перелік посилань на джерела.
В основній частині проекту розробляють такі основні розділи:
- баланс активної та реактивної потужності наванта-ження;
- вибір потужності компенсувальних пристроїв;
- вибір схеми районної мережі;
- розрахунок основних режимів роботи мережі;
- регулювання напруги;
- визначення техніко-економічних показників мережі.
У вступі розглядають питання розвитку електричних мереж, їх призначення, а також вимоги, яким вони повинні відповідати, дають коротку характеристику споживачів, формулюють мету курсового проекту.
Основним завданням курсового проектування є вибір і техніко-економічне обгрунтування схеми районної електричної мережі та розрахунок найбільш характерних режимів її роботи.
На початку кожного розділу потрібно сформулювати завдання, навести вихідні дані, а також вибрати методику розрахунку, а в кінці розділу - навести основні результати розрахунку і зробити відповідні висновки. Особливу увагу потрібно приділити аналізу варіантів схем і обгрунтуванню прийнятих рішень. Приблизний обсяг розрахунково-пояснювальної записки складає 40 аркушів, обсяг графічної частини - один аркуш креслення формату А1. На кресленні зображують однолінійну схему електричних сполучень для вибраного варіанта електричної мережі, на якій вказують вибрані марки й перерізи проводів і довжини ліній, номінальні напруги підстанцій, тип силових трансформаторів і межі регулювання напруги, активні й реактивні навантаження підстанцій, тип і потужність компенсувальних пристроїв. На цьому ж кресленні спрощено зображують ескізні варіанти порівнюваних схем.
У розрахунково-пояснювальній записці рекомендується навести необхідні ілюстративні матеріали: ескізні варіанти схем мережі, принципові схеми, схеми заміщення тощо.
Для поглибленого розроблення можуть бути рекомендовані такі теми:
- розрахунок і аналіз режимів електричних мереж з застосуванням ЕОМ;
- оптимізація режимів електричних мереж;
- регулювання напруги в електричних мережах;
- вибір потужності та розміщення компенсувальних пристроїв та інші.
Курсовий проект повинен бути оформлений згідно з вимогами стандарту ІФНТУНГ [18] та дотриманням Єдиної Системи конструкторської та проектної документації.