
- •1.2. Онтологія та гносеологія ризику
- •1.3. Невизначеність в економіці
- •1.4. Конфлікт в економіці
- •1.5. Альтернативність
- •1.6. Концептуальні засади ризикології
- •1.8. Суспільство ризику
- •1.9. Актуальні проблеми ризикології
- •Системний аналіз ризику в економіці та підприємництві
- •2.1. Сутність і системні властивості ризику
- •2.2. Ризикотвірні чинники
- •2.3. Класифікація ризику
- •2.3.1. Методологічні та методичні підходи
- •2.3.2. Характеристика видів ризику в деяких сферах економічної діяльності
- •2.3.3. Необхідність урахування специфіки підприємницької діяльності в дослідженні ризику
- •2.4. Суб'єкти ризику
- •2. 5. Сприйняття ризику
- •2.5.1. Психологічне сприйняття ризику
- •2.5.2. Аспекти сприйняття ризику
- •2.5.3. Асиметрія сприйняття ризику
- •2.5.4. Соціальне підсилення ризику
- •2.5.5. Неадекватне сприйняття ймовірностей
- •2.6. Складність економічних систем та аналіз ризику
- •2.7. Кількісний аналіз ризику
- •2.7.1. Метод аналогій
- •2.7.2. Аналіз чутливості (вразливості)
- •2.7.3. Аналіз ризику методами імітаційного моделювання
- •2.7.4. Аналіз ризику можливих збитків
- •2.7.5. Наслідки кількісного аналізу ризику
- •3.1. Загальні підходи до кількісної оцінки ризику
- •3.2. Кількісні показники ступеня ризику в абсолютному вираженні
- •3.3. Ризик у відносному вираженні
- •3.4. Граничні межі ризику
- •3.5. Системні показники ступеня ризику
- •3.6. Міра відсоткового ризику
- •Експертні процедури та методи суб'єктивних оцінок у вимірюванні ризику
- •4.1. Здобуття інформації
- •4.2. Методи обробки експертної інформації
- •4.3. Узгодження та агрегування оцінок експертів з урахуванням компетентності
- •За ризиком на базі неиронних мереж
- •4.4.1. Виявлення переваг і нейронні мережі
- •4.4.2. Проблема узгодження пріоритетів (переваг) за ризиком
- •Теоретико-ігровий підхід до моделювання ризику
- •5.1. Теоретико-ігрова модель
- •5.1.1. Класифікація інформаційних ситуацій
- •5.1.2. Інгредієнт функціонала оцінювання. Функція ризику
- •5.1.3. Зведення економічних колізій до ігрових задач
- •5.2 Моделювання економічного ризику. Концепція теорії гри
- •Критерій Байєса та його модифікації
- •Критерії мінливості (варіації) значень елементів функціонала оцінювання
- •5.3.1. Приклади багатоцільових задач прийняття рішень
- •5.3.2. Теоретико-ігровий підхід з урахуванням множини цілей
- •5.3.3. Критерій мінімальної відстані між інформаційними кубами
- •5.3.4. Ієрархічна модель прийняття багатоцільових багатокритеріальних рішень
- •5.3.5. Аналіз ієрархій: теоретико-ігровий підхід
- •5.5. Ігровий розпливчастий метод аналізу ієрархій (ірмаі)
- •6.4. Класифікація підходів до управління ризиком
- •6.6. Загальні підходи до зниження ступеня ризику
- •7.1. Класична теорія портфеля
- •7.3. Теоретико-ігрова концепція вибору портфеля
- •7.3.1. Теоретико-ігрова модель вибору
- •7.3.2. Теоретико-ігрова модель вибору
- •7.4. Оптимізація структури портфеля
- •8.1. Вартість, час, ризик
5.3.2. Теоретико-ігровий підхід з урахуванням множини цілей
Нехай системі цілей, на які орієнтується економічна система (фірма і СПР), відповідають цільові функції (функції виграшу):
де S — множина альтернативних рішень (стратегій), — множина станів економічного середовища, N — кількість цілей, на які орієнтується економічна система. У дискретному випадку (який є адекватним реально існуючій інформації, що використовується при моделюванні економічних процесів) будемо розглядати цільові функціонали оцінювання (матриці):
де
—
кількісна оцінка рішення (стратегії)
Sk
S
з позиції
l-ї
цілі за умови, що економічне середовище
перебуває у стані
(тут
S
= (S1...,
Sm,
)
Скориставшись раніше введеною термінологією, ситуацію прийняття багатоцільових багатокритеріальних рішень (стратегій) на базі теоретико-ігрового підходу можна трактувати як сукупність трьох множин {S; ;F}, де F = {f1;...;Fn} — множина всіх цільових функціоналів оцінювання. Між частковими цілями, представленими як компоненти множини F, існують різного роду зв'язки. Зокрема, зв'язок між цілями виникає завдяки тому, що вони висувають вимоги до одних і тих же варіантів допустимих рішень (стратегій). Такі зв'язки опосередковані через обмеження, на основі яких формується множина S, і умовно їх можна назвати внутрішніми.
У свою чергу, зовнішні зв'язки відображають порівняльну важливість цілей, їх нагальність, взаємозамінність тощо. Ці зв'язки зумовлені структурою системи цілей, об'єктивно існуючими відношеннями між її елементами. Звичайно зовнішні зв'язки опосередковані досить складними соціально-економічними взаємодіями, вони носять суперечливий характер, і тому важко піддаються як концептуальному (наприклад, глобалізація), так і (особливо) операційному економіко-математичному опис. Незважаючи на те, що такі зв'язки являють собою найважливіші реалії щодо задачі прийняття багатоцільових багатокритерїальних рішень, вони не відображені в множині F і, значить, залишились за межами моделі {S; ;F},
Специфічною для багатоцільових багатокритеріальних задач є проблема досягнення компромісу між частковими цілями або, інакше кажучи, узгодженості цих цілей. Така узгодженість вимагає «домірності» різних елементів системи цілей, їх зіставності, що неможливо без скрупульозного урахування всієї сукупності зв'язків між ними — як внутрішніх, так і зовнішніх, а можливо і введення певної гіперцілi (метацілі).
Отже, можна констатувати, що множина цільових функціоналів f = {f',1 = 1,, ..., n), навіть якщо її компоненти поставлені у
відповідність до всіх складових системи цілей, не є ЇЇ еквівалентом і повинна посилитись додатковою інформацією. Як таку додаткову інформацію надалі будемо використовувати систему пріоритетів функціоналів оцінювання, що подається у вигляді вектора вагових коефіцієнтів пріоритету:
Таким чином, ігрову модель прийняття багатоцільових багато критеріальних рішень (стратегій) у найбільш загальному вигляді слід розглядати як сукупність чотирьох множин: