2.5.3. Асиметрія сприйняття ризику

Експерименти з відтворення пов'язаних з ризиком подій і процесів показали, що, обробляючи одержувану інформацію, люди по-різному ставляться до «хороших» і «поганих» новин. Виявилось, що людській психіці притаманний особливий меха­нізм, який значно підвищує чутливість сприйняття негативної інформації. Цей механізм діє за так званим принципом асиметрії, котрий проявляється в тому, що «погані» новини відфільтрову­ються від «хороших». Причини подібної фільтрації полягають у наступному [344]. По-перше, порівняно з позитивними негативні події уявляються наочнішими, ефективнішими, опуклішими. Це означає, що негативні події (катастрофи, аварії, викривання бре­хні чи злочинних дій, виявлення помилок) значно частіше набу­вають чіткішої і визначенішої форми. Позитивні події, як прави­ло, характеризуються нечіткою і навіть розпливчастою формою. По-друге, коли увазі громадськості представляються ті чи інші факти, то ті з них, які є негативними, несуть у собі більшу «вагу» і викликають значніший ефект. По-третє, люди схильні вважати, що джерела «поганих» новин надійніші і більшою мірою заслу­говують на довіру, ніж джерела, з яких надходить позитивна ін­формація.

Принцип асиметрії діє в процесі сприйняття економічного ри­зику. Його ефективність суттєво підсилюється в поєднанні з ін­шими механізмами сприйняття, до яких належить так зване соці­альне підсилення ризику.

2.5.4. Соціальне підсилення ризику

Дослідження в галузі соціальної психології показали, що про­ходження повідомлень, які несуть відомості про пов'язані з ризи­ком події, по інформаційних системах і каналах (передусім у за­собах масової інформації) супроводжується змінами навантаженості цих повідомлень ризиком. Відокремлені два види таких змін: по-перше, сигнали про ризик можуть посилитись чи посла­битись і, по-друге, ці сигнали бувають мовби «відфільтровани­ми». Останнє означає, що з повідомлень можуть бути видалені ознаки ризику чи все те, що наголошує на їх важливості.

Механізм соціального підсилення (послаблення) ризику є вза­ємодією первинних сигналів про небезпечну подію з іншими си­гналами, характерними для психологічних, соціальних і культур­них процесів [324]. Ця взаємодія може призвести до посилення чи послаблення сприйняття сигналів про ризик, що звичайно ві­дображається зміною поведінки. Остання, як відомо, спричиняє вторинні ефекти — соціальні, економічні, культурні, що можуть у багато разів перевищити збитки, зумовлені впливом первинної події чи процесу.

Таким чином, механізм соціального підсилення характерний для повідомлень про технологічні й екологічні ризики. Його роль збільшується з розвитком сучасних технологій у зв'язку з такими обставинами. У наш час суттєво розширились можливості вияв­лення в довкіллі шкідливих речовин. Це зумовлено в основному вдосконаленням аналітичних методів, підвищенням їх чутливості і точності, а також застосуванням нових методів. Тобто різко збі -льшилась кількість початково слабких комунікаційних сигналів про ризик, які можуть стати масштабнішими в інформаційних системах. Крім того, посилилась залежність людей від нових тех­нологій, багато з яких здатні, у разі серйозних порушень «штат­них» ситуацій, призвести до тяжких наслідків. Це сприяє процесу посилення сигналів про ризик.

Відомо, що в останні роки мали місце екологічні і технологіч­ні катастрофи (Чорнобиль, вибух на хімічному комбінаті Бхопал в Індії, загибель космічного корабля «Челленджер» у США), які винятково широко освітлювались засобами масової інформації. При цьому підкреслювалось, що ці катастрофи виникли саме там, де були вжиті максимальні засоби забезпечення безпеки. Резуль­татом є зниження довіри до оцінок безпеки, які дають фахівці, і, як наслідок, відбувається розширення сфери дії механізму поси­лення ризику.

Необхідно також відмітити, що постійно точаться дискусії про проблеми ризику, в процесі яких одні авторитетні фахівці висту­пають проти інших, менш авторитетних. Тільки-но про подібну конфронтацію дізнаються читачі газет і телеглядачі, в них відразу ж зменшується довіра до обох сторін, що сперечаються. У такому разі самі споживачі здатні підсилювати сигнали про ризик.

Наявність вигід від науково-технічного прогресу звичайно вважається справою, яка не потребує особливих доказів. Це вбачається очевидним. Тому люди, які не можуть усвідомити вигід від якого-небудь виду діяльності, можуть стати нетерпимими до будь-якого рівня ризику. З іншого боку, сьогодні людям гово­рять, що вони можуть контролювати багато видів ризику. Дійсно, використання пасів безпеки знижує кількість жертв аварій на ав­тотранспорті, відмова від паління зменшує шанс захворіти раком легень, дотримання певної дієти попереджає виникнення зайвої ваги і сприяє продовженню життя. Більша впевненість у здатнос­ті тримати низку ризиків під контролем призводить до того, що люди болісно реагують на ситуацію, в яку вони потрапляють внаслідок збільшення кількості неконтрольованих ними ризиків. Тобто і тут сфера прояву механізму підсилення ризику виявля­ється розширеною.

Ще одна важлива обставина зумовлена даними психологічних досліджень, які показують, що чим багатші люди, чим більше у них того, що можна втратити, тим обачніше вони приймають рі­шення. Це стосується не лише багатства, а й здоров'я. Обереж­ність прийняття рішень щодо здоров'я створює сприятливі умови для посилення навіть найслабкіших сигналів про ризик. Нарешті, як вважають деякі дослідники, змінилась природа сучасних ризи­ків у тому розумінні, що їх катастрофічний потенціал збільшився. Це зумовлено різноманіттям нових технологій, їх складністю і взаємозв'язком різних технологічних систем. Все це не може не впливати на зростання механізму підсилення ризику.

Механізм підсилення чи послаблення ризику призводить до того, що в процесі передачі повідомлень засобами масової інфор­мації багатьом важливим науковим даним приділяється дуже ма­ло уваги. Журналістів звичайно не цікавлять кількісні оцінки ймовірності і наслідків небезпек, вони скоріше схильні шукати пов'язані з цим політичні причини чи соціальні конфлікти. В ре­зультаті неадекватно висвітлюються припущення чи здогадки про вину конкретної особи або організації. І чим вищий престиж залучених учасників, тим значнішою може бути міра спотворен­ня. Оскільки сигнали про кількісні характеристики ризику вияв­ляються послабленими, то навіть великі екологічні катастрофи одержують у засобах масової інформації увагу, ніяк не пов'язану з їх масштабом. Так, було підраховано, що американська телеві­зійна компанія СВ8 витратила в 1986 р. 129 хвилин ефірного часу на повідомлення про аварію в Чорнобилі, де загинула 31 людина, а на інформацію про землетрус у Китаї, жертвами якого стали 800 тисяч осіб, та ж компанія використала всього 9 хвилин [37].