V!!. Домашнє завдання

1. Опрацювати статті підручника «Що таке людське „Я"», «Ос­нова характеру» (с. 18—20).

2. Подумати, які риси власного характеру вам подобаються, а які хотілося б змінити.

УРОК 7

Тема. Яким бути?

Мета: з'ясувати сутність питання «Яким бути?»; форму-

вати прийоми розумової діяльності — аналіз, порів­няння, узагальнення; виховувати почуття доброти, уважності до тих, хто поруч. .

Обладнання: картки «Риси характеру», текст оповідання В. Су-хомлинського на картках, кольорові олівці.

27

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ

II. Перевірка домашнього завдання

1. Бесіда.

• Розкажіть, що вміщує поняття людського «Я»?

• Чим відрізняються зовнішнє і внутрішнє людське «Я»?

2. Робота в групах.

Створіть образ хлопчика чи дівчинки, використовуючи 5—6 слів із поданого набору: сильний, бадьорий, тихий, безжалісний, добрий, красивий, заздрісний, стриманий, боязливий, охайний, чесний, лінивий, доброзичливий, пихатий, мрійливий, розумний, жартівливий, милий, грубий, сміливий, безпорадний, наполегли­вий, упертий, байдужий, скромний, чуйний.

— Поясніть, чому саме такий образ ви створили і що вміє ваш герой.

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ

На уроці ми працюватимемо над темою «Яким бути?», будемо вчитися виховувати в собі такі риси характеру, які допоможуть нам гідно жити, бути гідними називатися людиною.

IV. ПЕРВИННЕ СПРИЙНЯТТЯ Й ОСМИСЛЕННЯ МАТЕРІАЛУ

1. Інтерактивна гра «Мікрофон».

— Яким має бути кожен із нас?

(Кожен учень відповідає перед уявним мікрофоном (будь-який предмет, який нагадує мікрофон) 1—2 хвилини.)

2. Робота за підручником.

• Прочитайте мовчки статтю «Яким бути?» (с. 20—21), знай­діть головні думки, підготуйтеся до вибіркового читання.

• Вибіркове читання.

• Узагальнення знань за статтею підручника.

1. Людина має залишити слід у пам'яті інших людей.

2. Думай не тільки про себе, а й про інших.

3. Умій підбадьорювати, допомагати людям.

4. Не будь егоїстом. (Тлумачення слова: егоїст —це людина, яка понад усе ставить свої особисті інтереси.)

5. Не завдавай кривди, болю, тривоги іншим людям.

28

6. Будь скромним, добрим, вимогливим.

7. Будь гідним своїх батьків.

8. Постійно працюй над своїм характером.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ МАТЕРІАЛУ

1. Робота в парах.

Продовжте речення. Розкажіть одне одному про себе.

«Мене цікавить...»

«Я люблю читати...»

«У мене добре виходить...»

«Мені хочеться бути схожим...»

2. Фізкультпауза.

3. Робота за підручником.

• Читання учнями тексту В. Сухомлинського «Який слід по­винна залишити людина на землі?» (с. 22) у супроводі магні­тофонного запису з подальшим обговоренням.

• Які думки виникли у вас після читання?

• У якому значенні вжито слово «слід»?

• Який слід міг би залишити після себе цей старий чоловік?

• Який слід хотіли б залишити ви?

4. Гра «Скажи одним словом».

1. І сам ле гам, і другому не дам. (Скупий.)

2. Замилювати очі. (Обманювати.)

3. Лізти в очі. (Набридати.)

4. Хоч сорочка одна, зате біла щодня. (Охайний.)

5. Убрався в жупан і дума, що пан. (Пихатий.)

6. Дорога ложка до обіду. (Своєчасна допомога.)

7. Хто дбає, той і має. (Працьовитий.)

5. Читання дітьми самостійно оповідання В. Сухомлинського з карток.

Завдання. Придумати заголовок до цього оповідання.

Одного вихідного дня пішли до лісу всією сім'єю батько, мати, п'ятикласник Толя і чотирирічний Сашко. У лісі було гарно й ве­село. Батьки показали дітям галявину, на якій цвіли конвалії. Поряд із галявиною ріс кущ шипшини. На ньому зацвіла перша квітка — рожева, запашна. Вся сім'я сіла під кущем. Батько читав цікаву книжку. Раптом загримів грім, упали перші великі крап­лини дощу, а потім дощ полив як із відра.

29

Тато віддав свій плащ мамі, і дощ їй був не страшний. Мама віддала свій плащ Толі, і дощ йому був не страшний. Толя віддав свій плащ Сашкові, і дощ йому був не страшний. Сашко спитав:

• Мамо, чому це так: Вам віддав свій плащ тато. Толі віддали свій плащ Ви, а мене накрив своїм плащем Толя? Чому кожен не надів свій плащ?

• Кожний повинен захищати того, хто слабший,— відповіла мама.

• А я чому нікого не захищаю? — спитав Сашко. — Значить, я найслабший?

• Якщо ти нікого не захищаєш, ти справді найслабший,— пос­міхаючись відповіла мама.

• Але я не хочу бути найслабшим, — рішуче сказав Сашко.

Він підійшов до куща шипшини. Відгорнув полу плаща й на­крив рожеву квітку: злива вже відірвала дві пелюстки, квітка по­хилилася'— слабка, беззахисна.

• Тепер я не найслабший, мамо? — спитав Сашко.

• Так, тепер ти сильний і мужній,— відповіла мама.

6. Обговорення підібраних дітьми заголовків, визначення голов­ної думки твору.

— Яку людину можна назвати сильною?

VI. ПІДСУМОК УРОКУ Бесіда.

_Ф&^ь

• Який настрій був у вас на початку уроку, який є наприкінці уроку?

• Намалюйте його у вигляді

сонечка;

сонечка з хмаринкою;

_Ф

хмаринки;

хмаринки з дощем;

хмаринки з блискавкою.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підготувати розповідь про добру справу, яку вчинили ви або ваш товариш.

ЗО

УРОК 8

Тема. Зовнішність людини.

Мета: ознайомити з поняттям зовнішності, її значення для

людини; виховувати розуміння краси, охайності, чистоти, почуття міри, бажання працювати над со­бою як особистістю.

Обладнання: картки з правилами для охайних, картки для теле­грами.

ХІД УРОКУ =

І. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ

II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

1. Фронтальне опитування.

• Якою має бути людина? Кого називають егоїстом?

• Що означає «залишити слід» на землі?

2. Заслуховування розповідей дітей про добрі справи, які вчини­ ли вони чи їх товариші.

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда.

— Згадайте, що ми називаємо людським «Я». Особливості поведінки людини відрізняють її від оточуючих.

Але щоб розпізнати характер людини, її внутрішній світ, треба, як кажуть, із цією людиною «пуд солі з'їсти». А от зовнішність люди­ни зразу впадає в око.

IV. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ

Тема сьогоднішнього уроку «Зовнішність людини». Ми з вами ознайомимось із поняттям «зовнішність», як вона впливає на ха­рактер, поведінку людини, її здоров'я.

V. ПЕРВИННЕ СПРИЙНЯТТЯ Й ОСМИСЛЕННЯ МАТЕРІАЛУ

1. Бесіда.

— Діти, як ви вважаєте, що означає поняття «зовнішність»?

— З якими людьми вам приємніше спілкуватися, охайними чи неохайними? Чому?

31

2. Слово вчителя.

Охайна людина завжди викликає симпатію. Охайність — це ви­явлення поваги не тільки до себе, але й до інших людей. Це свід­чить про рівень загальної культури людини.

Скромне, добре випрасуване плаття має кращий вигляд, ніж красиве, але брудне.

3. Читання правил для охайних.

(Запис на картках.)

1. Кожний ранок умивайся, чисти зуби, мий вуха та шию.

1. Привчайся робити зарядку та обтиратися вологим рушни­ком до яояса.

2. Завжди мий руки перед уживанням їжі, після роботи, відві­дування туалету.

2. Коротко обрізай нігті на руках і ногах.

3. Користуйся хусточкою. Стеж, щоб ніс завжди був чистий.

4. Хусточку, шкарпетки, спідню білизну міняй і пери щодня.

5. Щодня чисть взуття.

6. Утримуй у порядку волосся.

3. Одяг має бути завжди чистим, випрасуваним, де б ти не був: у школі, вдома, у гостях.

— Якими правилами слід доповнити цей список правил?

4. Ф/зкультпауза (з імітацією рухів.)

1. Розчісування волосся. Провести правою рукою від лоба до потилиці, опустити руку вздовж тулуба (те ж саме повтори­ти лівою рукою).

2. Вмивання обличчя. Руками, зігнутими в ліктях, «вмивати обличчя», виконуючи долонями колові рухи зліва направо і навпаки.

3. Миття вух. Великим і вказівним пальцями потерти і злегка пом'яти вуха, далі посмикати вниз, узявшись пальцями за мочки вух.

4. Миття рук. Потерти долонею правої руки зовнішню сторону кисті лівої руки, і навпаки.

5. Обтирання рушником. Уявіть, що тримаєте рушник: праву руку відвести вперед угору, ліву — вниз назад. По черзі мі­няти положення рук.

6. Чищення взуття. Права (а потім ліва) нога зігнута в коліні під прямим кутом, спина рівна, руками виконуємо рухи, нібн чистимо взуття.

32

VI. ЗАКРІПЛЕННЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ МАТЕРІАЛУ

1. Інсценізація смішинок учнями.

(Діти підготовлені заздалегідь.)

Хочеш їсти — мийся

В о в а: Я не буду, мамо, митись.

Можна знову забруднитись. Мама: То й не треба їсти, Вово,

Все одно захочеш знову.

А Кицев