Потреба інтерес настанова ціннісна орієнтація

Потреби складають той реальний ґрунт, на якому формуються інтереси особистості. Потреби й інтереси детермінують цілезасновну діяльність свідомості, втілюються в системі мотивацій, закріплюються в установках і ціннісних орієнтаціях особистості, які обумовлюють спрямованість її діяльності, соціальну активність.

________________________________________________________________________________

“ Усяка велика культура є не просто конгломератом різноманітних явищ, ...а є єдність, чи індивідуальність, усі складові частини яких пронизані одним основним принципом і виражають одну, і головну, цінність... Саме цінність є основою і фундаментом усякої культури”.

(П.О.Сорокін “ Людина. Цивілізація. Суспільство”)

________________________________________________________________________________

Врахування особливостей ціннісних орієнтацій різних культур має у сучасному суспільстві величезне значення, оскільки дозволяє зробити більш плідним міжкультурне спілкування.

На початку нового тисячоріччя поінформованість про інші культури стає пріоритетним напрямком національної політики в багатьох індустріально розвинутих країнах світу. Сьогодні у світі видається велика кількість літератури, присвяченої проблемам порівняльного опису ціннісних орієнтацій представників різних культур: Північної та Латинської Америки, США і Японії, США і європейських країн, Європи і країн "третього світу". Найбільш вивченими сьогодні є образи американця і японця, у процесі активного вивчення знаходяться образи представників "третього світу".

Дослідження інших культур допомагають краще зрозуміти свою власну культуру. Самосвідомість того чи іншого народу не може існувати в замкнутому просторі власної культури, він повинен співвідносити себе і порівнювати з іншими культурами. У США існує й активно працює "Товариство з міжкультурної освіти", "Національна Асоціація по справах іноземних студентів", Інститут міжнародної комунікації, "Міжнародне товариство з міжкультурної освіти, навчання і досліджень" та багато інших аналогічних організацій. Сьогодні навіть релігійні організації США створюють програми, що включають вивчення проблем міжкультурного спілкування. Ця дисципліна є обов'язковою для викладання в університетах.

Сфера бізнесу теж стала мультинаціональною, що вимагає знання культурних особливостей країн - економічних партнерів. Це стосується і сфери обслуговування, що має потребу в істотному коректуванні форм поведінки та спілкування, що включає не тільки знання іноземних мов, але й здатність зрозуміти запити і потреби інших людей, що представляють інші системи цінностей і пріоритетів.

Таким чином, кожна людина, що працює в будь-якій сфері діяльності, має потребу в особливому навчанні і розвитку здатності до міжкультурного спілкування.

Систему ціннісних орієнтацій, в основі яких лежать світоглядні, ідеологічні, моральні цінності суспільства, можна розглядати як механізм регуляції соціальної поведінки людини. Саме ця тонка "невловима" матерія виступає в якості того "зрізу", де перетинаються й оголюються фактори, що детермінують характер її соціальної активності. Саме тут в особистісній структурі цінностей, в її ієрархічній упорядкованості відбувається взаємодія індивідуального і суспільного, перехід соціального у власно людське.

Виступаючи регулятором поведінки, розумовими програмами дії людини, ціннісні орієнтації багато в чому визначають спрямованість і ступінь активності особистості, її включення в культуру.

Ціннісні аспекти культури були предметом дослідження П.Сорокіна, М.Вебера, К.Мангейма та інших мислителів.

________________________________________________________________________________

“ Поняття культури – ціннісне поняття. Емпірична реальність стає для нас культурою тому, що ми співвідносимо її із ціннісними ідеями, і, у тій мірі, в якій ми це робимо, культура охоплює ті (і тільки ті) компоненти дійсності, які внаслідок зазначеного віднесення до цінності стають значущими для нас”.

(М. Вебер “ Вибране”)

________________________________________________________________________________

П .Сорокін відзначав, що саме характер і специфіка системи ціннісних аспектів складають головні розбіжності між типами культур. В залежності від домінуючих систем цінностей він виділив три типи культур:

- почуттєву культуру;

- ідеаціональну культуру;

- ідеалістичну культуру.