Модуль іv. Ціннісні та комуникативні виміри культури
З
містовий
модуль 8.
Міжкультурна комунікація
Культура як сукупний спосіб життя
Міжкультурна комунікація: поняття, структура та основні риси.
Культурний шок і його негативні та позитивні наслідки.
Толерантність і емпатія як специфічні риси комунікативних процесів.
Нинішня епоха, що успадкувала від глобального протистояння систем часів "холодної війни" розколотість світу за віссю "ми – вони", із максимальною гостротою висвітлила проблему вивчення ціннісних аспектів міжкультурної комунікації. Це пов'язано із цілим комплексом причин, насамперед, – із інтенсифікацією культурних контактів у глобальному масштабі, а також на регіональному та національному рівнях.
У даному модулі робиться спроба з’ясувати пояснювальний потенціал культури як сукупного способу життя. Серед безлічі різноманітних факторів, що впливають на людей, аналізуються, насамперед, ті, за допомогою яких люди влаштовують своє повсякденне життя, розглядаються норми, що регулюють взаємини в суспільстві, досліджуються окремі духовні стандарти, цінності і зразки поведінки сучасного суспільства.
Варіативність міжкультурної взаємодії досліджується на прикладі толерантності і емпатії, що дозволяє виділити кілька рівнів міжкультурного розуміння, змоделювати різні типи людини в залежності від здібностей до міжкультурної комунікації.
Тема 8.1. Культура як сукупний спосіб життя
Виходячи з розуміння культури як історично зумовленого рівня розвитку суспільства, сукупності творчих сил і здібностей людини, виражених у типах і формах організації життя і діяльності людей, можна зазначити, що культура є певним сукупним способом існування.
________________________________________________________________________________
“
У
самому загальному значенні цього слова,
культура - це системна, інтегративна
якість спілкування,
що виражає рівень досягнутого в його
розвитку. Це відноситься до всіх типів,
видів культури, її проявів. Під культурою
завжди маються на увазі явища, процеси,
відносини, що якісно відрізняють
суспільство, людину від природи, культура
є результатом соціальної взаємодії”.
(О.О. Якуба “ Соціологія”)
________________________________________________________________________________
Саме культура як сукупний спосіб життя містить в собі цінності, створені окремими соціальними групами, норми, яких вони дотримуються у житті, а також виробленні ними матеріальні речі. Цінностями виступають абстрактні ідеали, в той час як норми є окремими принципами чи правилами, які люди повинні виконувати протягом свого життя; вони відбивають дозволене і недозволене в соціальному житті.
Культура пронизує весь життєвий шлях людини. Вона включає й те, як люди вдягаються, працюють, їх релігійні церемонії, дозвілля, а також ті речі, що виробляються людьми і стають значимими для них. Таким чином, культура – це спосіб життя членів певного суспільства, їх звичаї та традиції. Без внутрішньої культури не може бути і нічого людського в найширшому розумінні цього слова. Якби в суспільстві не існувало культури, ми не змогли б спілкуватися один з одним, не мали би самопізнання, а наші можливості інтелектуальної діяльності були б дуже обмежені.
З одного боку, люди самі створюють культуру, з іншого боку – вони вчаться тій культурі, що створена іншими людьми. Оскільки вона не здобувається біологічним шляхом, кожне покоління змушене відтворювати її та передавати наступному поколінню. Цей процес складає головну частину соціалізації – входження індивіда у соціальне середовище, пристосування до нього, засвоєння соціальних ролей, настанов та моделей поведінки, норм і цінностей, властивих певній соціальній групі або суспільству в цілому.
Термін "соціалізація" (від лат. socialis – суспільний) вперше був введений до наукового обігу американським соціологом Ф. Гіддінгсом наприкінці ХІХ століття.
Соціалізація – це процес засвоєння соціальних норм, ціннісних орієнтацій та форм поведінки, що склалися у конкретному суспільстві та забезпечують його збереження і розвиток.
Поняття "соціалізація" відбиває процес перетворення людини із істоти біологічної на істоту соціокультурну. Дане поняття за своїм змістом ширше понять "освіта" та "виховання", адже містить в собі весь комплекс стихійного впливу на формування особистості, включення індивіда у систему суспільних відносин.
Цінності, переконання, норми, правила та ідеали перетворюються на компонент духовності дитини і допомагають формувати її поведінку, і – в остаточному підсумку – особистість. Якби процес соціалізації припинився в масовому масштабі, це призвело б до загибелі культури. Без соціалізації люди не здатні засвоїти правильний спосіб життя, опанувати мову, навчитися добувати засоби до існування.
Оскільки культура формує особистість членів суспільства, вона багато в чому контролює їх поведінку. Культура, таким чином, постає набором певних контрольних механізмів для регулювання поведінки. Без культури люди були б повністю дезорієнтовані: неврегульована зразками культури поведінка людини була б практично некерованим сьогоденням, хаосом безглуздих вчинків і нестриманих емоцій, що не призводять до формування досвіду.
Однією з основних характеристик культури, на основі яких можлива міжкультурна комунікація, є культурний добір - культура “відбирає” для тиражування тільки певні аспекти поведінки і досвіду людей.
________________________________________________________________________________
“ Кількість звуків, що можна відтворити за допомогою наших голосових зв'язок і носоглотки, практично безмежна... Але кожна мова повинна здійснити свою власну селекцію звуків і твердо дотримувати обраного, інакше їй загрожує небезпека стати цілком неприступною для розуміння”.
(Р. Бенедикт “Наука і політичні відносини”)
________________________________________________________________________________
Усі людські суспільства вимушені робити свій вибір культурних форм.
Будь-які переконання, соціальні установки, цінності, особливості поведінки, норми, звичаї, традиції, а також групи та інститути, що розповсюджені у всіх культурах, відносять до універсалій (або культурних універсалій).
Культурні універсалії – це історично зумовлена система понять осмислення світобудови, що зберігає найбільш загальні уявлення про світ і місце в ньому людини.
Американський дослідник Дж. Мердок виділив близько 60 культурних універсалій, притаманних будь-якій культурі. Універсалії існують усюди, але форми, які вони приймають, істотно розрізняються в залежності від певної культури. Наприклад, наявність різних форм культури, що спрямовані проти вбивства, є універсаліями, але те, що вважається вбивством, трактується не однаково в різних культурах. Релігія також відноситься до розряду універсалій, але типи відомих релігій і своєрідні релігійні ритуали і культи, через які релігія виявляє себе, істотно розрізняються у різних культурах. Забезпечення батьківської турботи, санкціонування шлюбу, розподіл соціальних статусів, традиція грати в різноманітні ігри - це також основні універсалії, що приймають своєрідні форми в різних культурах.
Ще один аспект у характеристиці культури – її об'єктивна непереборність, що зумовлює неможливість для члена колективу уникнути культурного впливу цього колективу.
Значну роль в об'єктивній непереборності культури, у її актуальній присутності в духовному житті суспільства й окремої людини відіграє спеціальний механізм спадкування культури від покоління до покоління – традиція.
Отже, культура – це:
спосіб організації та розвитку людської життєдіяльності, представлений у продуктах матеріальної та духовної праці (системах цінностей, норм, традицій, діяльності соціальних інститутів);
сукупний спосіб життя;
характеристика особливого у свідомості та поведінці індивіда, групи, спільності.
Культура – це суспільний факт, оскільки вона є репрезентативною, тобто виробляє ідеї, значення і цінності, які діють в силу їх фактичного визнання. Вона охоплює усі вірування, уявлення, світогляд та ідеології, що впливають на соціальну поведінку.
________________________________________________________________________________
“ Усі уявлення, ідеї, світогляд, переконання, вірування, що входять у репрезентативну культуру, є діючими в силу їх активного сприйняття і пасивного визнання. Іншими словами - це ті ідеї, що у сукупності складають генеральне визначення ситуації нашого життя”.
(Л.Г. Іонін “ Соціологія культури: шлях у нове тисячоліття”)
________________________________________________________________________________