Модуль і. Онтологія культури

Змістовий модуль 1.

Культорологія як наука

• Культурологія в системі соціальних наук.

• Сутність культури: слово, поняття, проблема.

• Інформаційно-семіотичне розуміння культури.

• Основні функції культури.

Вивчення суспільства засобами культури є необхідним і актуальним, адже зрозуміти більшість сучасних соціальних явищ неможливо, досліджуючи лише їх економічні та політичні характеристики. Якщо технократичне мислення відсуває на задній план мистецтво, літературу, релігію, філософію та, врешті решт, і саму людину, то культурологічний підхід допомагає усвідомити важливість цих феноменів суспільного життя. Культурологія занурює людину в світ духовних цінностей, дозволяє осмислити як єдиний комплекс міфологію, релігію, філософію, мистецтво, етичні норми і естетичні пристрасті.

Вивчення культури як суспільного явища допоможе пояснити процеси духовного і соціального життя. Виявлення комплексу взаємопов’язаних культурних явищ в суспільстві дозволить систематизувати, класифікувати і упорядкувати багатомаїття форм людської діяльності.

Теоретична наповненість даного модулю розкриває відмінності культури від інших елементів світу, дозволяє зрозуміти глибинну динамічну сутність культури у її цілісності.

Тема 1.1. Культурологія в системі соціальних наук

Культура завжди цікавила філософів, соціологів, психологів, істориків як феномен суспільного життя, що розкриває особливості поведінки, свідомості та діяльності людей в конкретних формах життя (культура праці, культура побуту, художня культура, політична культура, правова культура та ін.), а також як спосіб життєдіяльності людини, колективу і суспільства в цілому. Без світу культури важко собі уявити світ особистості. До культури в цілому відноситься широкий діапазон людських почуттів і думок - від пошуку смислу життя до естетики.

В останні десятиліття у сучасному світі домінуючими стають процеси загальної інтеграції. В інтелектуально-науковій діяльності це виявляється у взаємодії донедавна далеких одна від одної наук і виникненні на їхньому перетині нових: біофізики, біохімії, генної інженерії тощо. Культурологія як наука також виникла як інтегративна сфера знання, адже вона була народжена у широкому багатоаспектному діалозі на перетині філософії, історії, соціології культури, психології, мовознавства, етнографії, релігієзнавства та мистецтвознавства.

Отже, базисом культурологічного знання стали окремі соціальні науки, в межах яких досліджуються певні феномени культури. При цьому, належачи до соціальних наук, культурологія активно використовує як методи природничих наук, так і спеціальні методи дослідження в соціальній сфері.

Т ермін "культурологія" вперше запровадив у своїх працях американський антрополог Леслі Уайт (1900-1975). Він виділив культурологію як самостійну науку у комплексі суспільних наук. Але західною науковою спільнотою цей термін не був прийнятий, і сьогодні там не існує такої наукової дисципліни. Культура як феномен розглядається і досліджується західними спеціалістами в межах соціальної антропології, соціології, структурної лінгвістики, семіотики, психології, політичної науки та ін.