Ж) підготовка заключного звіту

Після проведення семінарів, під час яких учасники проекту мали можливість обмінятися думками і обговорити представлені результати досліджень, організаційна група виконавців проекту підготувала заключний звіт і оформила результати проекту.

З) розсилка заключного звіту учасникам проекту

Заключний звіт і результати проекту у формі: аналітичної записки “Трансформація української освіти в контексті європейської інтеграції: цілісне бачення”, матеріалів та інформації про хід виконання проекту і пропозиції щодо продовження робіт “Створення механізму громадської участі у виробленні освітньої політики України” було направлено всім експертам - учасникам проекту, а також широкому колу партнерів і клієнтів Центру. Всім, хто отримав заключний звіт про проект було також надіслано пропозицію звернутися до МЦПД у разі їхнього бажання прийняти участь у подальшій роботі, або у разі їхньої зацікавленості у більш детальній інформації про проекти і дослідження, які висвітлюють проблеми і перспективи європейської інтеграції в українській освіті.

І) склад організаційної групи виконавців проекту

Володимир Нікітін – науковий керівник проекту

Ольга Коловіцкова – головний консультант проекту

Юрій Луковенко - консультант проекту

Андрій Бега – координатор проекту з питань роботи з експертами

2. Додатки

Питання для експертів Число “Вісника” з інформацією про проект Програма заключних семінарів, результати обговорень під час семінарів Результати обговорень під час семінару у Львові Текст листа до експертів - учасників проекту, а також партнерів центру, які можуть зацікавитись дослідженнями і проектами Центру у сфері освітньої політики, а також стати учасниками подальшої роботи щодо трансформації української освіти в контексті європейської інтеграції Інформація про Міжнародний центр перспективних досліджень

13 24 27 32 36 37 40 46

Питання для експертів

Проблеми трансформації української освіти в контексті європейської інтеграції

Міжнародний центр перспективних досліджень пропонує Вам прийняти участь у обговореннях змін в системі освіти у зв’язку із процесами європейської інтеграції України. Обговорення проходитимуть у рамках проекту Центру “Проблеми трансформації української освіти в контексті європейської інтеграції” за фінансової підтримки Посольства Королівства Нідерландів.

Україна успадкувала від Радянського Союзу добре відому в світі систему освіти, яка забезпечувала високий рівень масової грамотності та якісну підготовку з технічних і природничих дисциплін. Досі наші фахівці їдуть працювати в інші країни, проте в Україні їхні знання не знаходять застосування. Тому освітня політика має передбачати не тільки збереження наявного освітнього потенціалу, але й його перетворення на чинник розвитку суспільства. Для цього потрібно провести критичний аналіз нинішнього стану системи освіти з урахуванням світових тенденцій та виходу української освіти на світові ринки освітніх послуг. Інтеграція у європейську спільноту є одним із стратегічних пріоритетів України, проте послідовної державної політики в цій сфері ще не вироблено. Зокрема, зміни в системі освіти (яка є базою реальних довгострокових зрушень в економіці) не спрямовано на підтримку інтеграційних процесів.

На нашу думку, таку ситуацію зумовили уявлення про освіту, що склалися за радянських часів: освіту розглядали як монополію держави і як засіб для забезпечення потреби тоталітарного режиму в працівниках. За радянських часів освіта підтримувала ідеологію протистояння із Заходом, тому її система управління, організаційні засади і зміст не дозволяли навіть думати про світову чи європейську інтеграцію. Україна успадкувала цю тоталітарну за характером освіту, що склалася як замкнута, закрита система. Радянська система освіти мала низку відмінностей від освітніх систем демократичних країн:

• способи здобуття освіти, процедури надання вчених ступенів відрізнялися від прийнятих в інших країнах стандартів і процедур;

• хоча офіційна ідеологія проголошувала “боротьбу за мир”, насправді країна нарощувала гонку озброєнь. Зрозуміло, що за таких умов у системі освіти держава більше уваги приділяла науково-теоретичному знанню і точним наукам. Цей розподіл пріоритетів призвів до занепаду у викладанні гуманітарних і соціальних дисциплін, які перебували під жорстким ідеологічним контролем;

• держплан видавав замовлення на кількість та спеціальності майбутніх фахівців, а потім через розподіл забезпечував випускників навчальних закладів робочими місцями. Така схема підтримувала соціальну стабільність, але водночас паралізувала можливості освітньої системи самостійно реагувати на зміни в економічному середовищі;

• державний диктат щодо змісту і форм викладання, насаджування єдиних організаційних засад не залишали місця для громадського контролю і публічного обговорення альтернатив. Освітянська наука не порушувала проблем управління;

• ідеологія однаковості офіційно не визнавала відмінностей у соціальному та економічному становищі громадян. Тому такої нерівності, хоч фактично вона й існувала, освіта не враховувала;

• через нехтування регіональними, релігійними особливостями спільнот, а також етнічними, соціальними і культурними відмінностями індивідів у країні не було вибору навчальних програм, знизилися вимоги до змісту освіти.

Радянська система освіти мала потужну інфраструктуру і функціонувала досить ефективно, забезпечуючи високий рівень знань у галузі точних наук і відданість комуністичним ідеям серед більшої частини населення радянських республік. Але така система могла існувати тільки в тоталітарному режимі, для підтримки якого її, власне, й було створено.

Одна з характерних рис такої системи освіти - авторитарність в ухваленні урядових рішень: “згори” спускали “суспільне замовлення”, ідеологічні доктрини унеможливлювали комунікацію у виробленні освітньої політики, оскільки держава забороняла незалежну громадську думку і публічну опозицію. Такий підхід, природний для тоталітарного режиму, стає суттєвою перешкодою під час переходу до демократичного суспільства.

Після проголошення в Україні незалежності система освіти, що не зазнала кардинальних змін, дедалі більше перешкоджає становленню відкритого суспільства. Склалася парадоксальна ситуація: держава вже не несе відповідальності за забезпечення випускників робочими місцями, але й досі контролює зміст і організацію освіти. За умов глобалізації та інформаційної революції, коли в економіці поступово формуються конкурентні відносини, система освіти, створена для виконання специфічних завдань радянського режиму, не виконує своєї суспільної функції.

Певна річ, варто зберегти позитивні риси нинішньої системи освіти. Однак, цілковита залежність від радянської спадщини становить неабияку загрозу для українського суспільства. Впроваджуючи зміни в освітній політиці, належить керуватися насамперед тим, якого майбутнього ми хочемо для України. І тому треба постійно ставити перед собою питання:

• у межах якої системи цінностей ми збираємося вчити нове покоління?

• якого майбутнього Україна зможе досягти з тією чи іншою системою освіти?

• які стратегічні цілі суспільства, інтереси індивіда обслуговує ця освіта?

• чи може така система освіти забезпечити гідне місце в суспільстві нашим дітям і онукам, їхню конкурентоспроможність не тільки на українському, а й на світовому ринках праці?

Продуктом обговорення має стати аналітична записка, яка міститиме подальше уточнення завдань державної освітньої політики в рамках стратегії європейській інтеграції України, а також рекомендації Міністерству освіти і науки, іншим урядовим і неурядовим інституціям щодо впровадження цієї політики.

Обговорення пройдуть з 1-го по 16-те вересня 2000 року у формі телеконференції, обміну письмовими текстами, а також семінарів, які відбудуться 14-го та 15-го вересня 2000-го року

о 15.00 у приміщенні МЦПД, за адресою: Київ, вул. Волоська 8/5.

Надісланий Вами матеріал використовуватиметься у підготовці і проведенні семінарів та у написанні аналітичної записки з посиланням на Ваше авторство. Перед публікацією проект тексту документів буде обов’язково розісланий усім учасникам обговорень (семінарів і телеконференції).

У разі Вашої згоди взяти участь у семінарах, просимо повідомити про це організаторів до 8-го вересня за телефонами:

8-044-463-59-74

8-044-462-49-38 (тел\факс)

Адреса в Інтернет: www.icps.kiev.ua

Організатори семінарів: Юрій Луковенко: Ylukovenko@icps.kiev.ua: Ольга Коловіцкова Ok@icps.kiev.ua, Володимир Нікітін: Vnikitin@icps.kiev.ua

Під час обговорення передбачено порушити такі теми: