І. Трансформація української освіти в контексті європейської інтеграції: цілісне бачення
ІІ. Матеріали проекту
ІІІ. Створення механізму громадської участі у виробленні освітньої політики України
|
Посольство Королівства Нідерландів в Україні Міжнародний центр перспективних досліджень
ТРАНСФОРМАЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ОСВІТИ В КОНТЕКСТІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ
|
|
ЗВІТ ПРО ПРОЕКТ (вересень 2000)
МІЖНАРОДНИЙ ЦЕНТР ПЕРСПЕКТИВНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ 04070, м.Київ вул. Волоська, 8/5 Тел.: (044) 462-4937, факс: 463-5970, e-mail: ok@icps.kiev.ua |
Зміст
І. Трансформація української освіти в контексті європейської інтеграції: цілісне бачення
Головне
Загальна інформація
ІІ. Матеріали проекту
ІІІ. Створення механізму громадської участі у виробленні освітньої політики України |
3
3
3
8
9
10
10
12
49 |
Головне
Європейська інтеграція має стати базою реформування української освіти. Про це свідчить аналіз проблем освітньої політики України , який було проведено у рамках проекту “Трансформація української освіти у контексті європейської інтеграції”.
Загальна інформація
Проект було започатковано Міжнародним центром перспективних досліджень за підтримки Посольства Королівства Нідерландів в Україні і спрямовано на визначення пріоритетів державної освітньої політики, виходячи із вимог конкурентної економіки, демократизації суспільства і входження України у світові ринки праці.
Це був не перший проект МЦПД, підтриманий Посольством Королівства Нідерландів, який було спрямовано на визначення пріоритетів розвитку освіти в Україні. У 1998 і 1999 роках МЦПД проводив низку семінарів з обговорень стратегій реформування освіти України. Одним із донорів цих робіт було Посольство Королівства Нідерландів в Україні. Як наслідок цих обговорень стала розробка програми розвитку освіти міста Львова як складової загальнодержавної освітньої політики. Досвід Львова знайшов поширення у розробках освітньої політики на локальному рівні у містах Тернополі та Івано-Франківську .
1. Основні результати проекту
Проект “Трансформація української освіти в контексті європейської інтеграції” проходив у формі: а) підготовки дослідження - короткої аналітичної записки і питань для експертів;
б) проведення експертного опитування; в) організації заключного обговорення результатів опитування під час семінарів.
Учасниками заключних семінарів, які проходили на початку вересня у Києві і Львові, було сформульоване цілісне бачення ситуації в освіті, яке охоплює значно більш широке коло питань, ніж просто рекомендації Уряду і Міністерству освіти і науки України щодо проблем європейської інтеграції.
Визначення негативних тенденцій
1.1.1. Невідповідність освіти сучасним ринкам праці
Однією із негативних тенденцій, які свідчать про незадовільний стан української освіти, є її невідповідність європейським і світовим ринкам праці.
У пострадянській Україні держава відмовилась від централізованого планування розвитку господарства та забезпечення випускників вищих навчальних закладів робочими місцями. Сьогодні випускники складають велику частку серед безробітних. У суспільстві склалась ситуація дезорієнтації, тому що звичний зв’язок між рівнем освіти, можливістю отримати роботу та оплатою праці розірвано. Масова мода на отримання престижних професій юриста, менеджера, економіста призводить до зниження якості підготовки та відсутності робочих місць. До того ж, легальні європейські ринки праці у більшості своїй недосяжні для українців. Отримати роботу за кордоном важко як за формальних причин - через невизнання дипломів, так і через те, що отримані в українських ВНЗ знання та навички не відповідають вимогам відкритого суспільства і конкурентної економіки.
1.1.2. Зниження конкурентоспроможності української освіти на ринку освітніх послуг
Україна скоротила за останні роки майже на дві третини обсяг освітніх послуг для закордонних студентів та аспірантів і відповідну кількість робочих місць для своїх викладачів. Сьогодні міжнародний ринок фахової підготовки та освіти - це ринок, який дуже швидко розвивається, на ньому відбувається жорстка конкуренція. Україна могла би зайняти на ньому своє місце завдяки наявному потенціалу, але для цього потрібні програми та проекти, яких в Україні, на жаль, на сьогоднішній день немає. Сьогодні ринок освітніх послуг тіньовий та примітивний за своїм змістом.
1.1.3. Усунення від участі в освітній політиці бізнесових кіл, громадських організацій, політичних партій
Реформи в освіті пропонують самі освітяни, і тому зміни, які вони пропонують, торкаються важливих речей, але речей суто педагогічних. При цьому майже не розглядаються рамки, в яких має здійснюватись освітня реформа, - ринки праці, стратегії розвитку суспільства тощо. Важливо, щоб у змінах в освіті брали участь освітяни, педагогічні працівники, але реформа має стати справою всього суспільства, а не тільки вузько відомчою справою.
1.1.4. Державна монополія в освіті
Держава вже не несе відповідальності за надання робочих місць випускникам, але, як і за радянських часів контролює зміст навчання. У вигляді стандартів держава знову пропонує уніфіковані програми, які не пов’язані ні з особливостями регіонів, ні з вимогами міжнародних ринків праці.