Іv. Форми гарантування повернення кредитів

За законодавством України банкам забороняється надавати кредити, які не забезпечено гарантіями. Іншими словами, банк може надавати кредит тільки тоді, коли буде впевнений у тому, що в разі неповернення кредиту банк у встановленому порядку може стягнути заборгованість за рахунок майна позичальника або інших осіб відповідно до законодавства України.

Тому , готуючись до придбання кредиту, варто подумати про те, які саме гарантії повернення кредиту ви можете надати. Законодавство України та практика знають такі форми забезпечення виконання зобов’язань із поверненню кредиту: застава, гарантія/порука та страхування ризику неповернення кредиту.

Застава – найбільш поширений спосіб забезпечення виконання зобов’язань. Відповідно до неї банк або інший позикодавець у разі неповернення кредиту має право одержати належну йому суму з вартості майна, яке перебуває у заставі. Іншими словами, якщо позичальник кредиту не поверне його протягом вказаного в кредитному договорі строку, майно боржника, що перебуває у заставі, має бути продане, а одержана сума використовується для погашення заборгованості перед кредитором. Застава виникає тільки у тому разі, якщо між позичальником та позикодавцем було укладено відповідний договір або якщо відповідні положення містяться у кредитному договорі. Законодавство України містить перелік таких форм застави:

• іпотека – застава землі або нерухомості;

• застава товарів в обороті та переробці – застава сировини, напівфабрикатів, комплектуючих виробів, готової продукції тощо.;

• заклад аналогічний до застави , проте відрізняється тим, що предметом закладу є рухоме майно, яке переходить у володіння позикодавця до повернення заборгованості;

• застава майнових прав – це застава прав вимоги позичальника до третіх осіб;

• застава цінних паперів .Застава обов’язково оформляється письмовим договором та у визначених законом випадках підлягає реєстрації.

Гарантія полягає у тому, що третя особа – громадянин або суб’єкт господарської діяльності – зобов’язується перед кредитодавцем відповідати за повернення заборгованості, якщо позичальник не поверне кредит у встановлений строк. Гарантія може обмежуватися певною сумою. Гарантія надається у письмовій формі.

Порука є аналогічною до гарантії, проте укладається відносно зобов’язань фізичних осіб, які не займаються підприємницькою діяльністю. Крім того, при поруці кредитор може звертатися з вимогою про повернення заборгованості як до боржника, так і до поручителя, тобто до того, хто надав поруку.

Страхування ризику неповернення кредиту виникає лише на підставі договору зі страховою організацією. У разі неповернення кредиту страхова організація зобов’язується виплатити суму відповідно до умов договору страхування.

V. Порядок отримання кредиту

Звернення до банку може бути оформлене у вигляді листа, клопотання, заявки чи іншого документа, форма якого може встановлюватися самим банком. У заявці необхідно зазначити суму кредиту, його призначення, строки погашення та форма забезпечення.

Основні документами, які вимагають банки:

- документи, що підтверджують факт реєстрації підприємства у відповідних органах (свідоцтво про державну реєстрацію підприємства, копії установчих документів, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість тощо) та інша офіційна інформація про підприємство і про повноваження відповідних осіб виступати від його імені;

- документи про фінансовий стан підприємства та його платоспроможність (виписка про рух коштів, декларації та інша фінансова звітність), про наявність власного майна та ін.;

- кредитна історія позичальника (інформація про повернення ним попередніх кредитів);

- бізнес-план, фінансове обгрунтування, графік використання кредиту та інші документи, необхідні для оцінки ефективності використання кредиту;

- копії контрактів чи протоколів про наміри, які будуть укладені чи укладаються відповідно до бізнес-плану;

- документи, які підтверджують забезпечення кредиту (гарантії, договір страхування чи ін.), свідоцтво про право власності на предмет застави та ін.Обсяг документів залежить від того, чи вперше позичальник бере кредит у конкретного банку, від суми кредиту, від того, на які цілі береться кредит та від інших обставин.

Перелік документів, які додаються до заявки, встановлює сам банк.

У разі надання відповідних документів та дотримання всіх вимог законодавства банк приймає рішення про надання кредиту, після чого відбувається підписання кредитного договору. Кошти на рахунок позичальника надходять у строки, встановлені кредитним договором.

Банк має право відмовити в наданні кредиту в таких випадках, якщо:

• позичальник не доведе власної платоспроможності;

• відсутні гарантії повернення кредиту;

• не доведено ефективність проекту, за яким пропонується витратити позичені кошти.