Правосуддя

Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.

Народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних.

Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України.

Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.

Конституційний Суд України є згідно з Конституцією України (ст. 147) єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні, тобто це  незалежний від законодавчої та виконавчої гілок влади спеціальний судовий орган, який здійснює перевірку нормативних актів на їхню відповідність Конституції України способом конституційного судочинства.

Конституційний Суд України складається з 18 суддів Конституційного Суду України: шість суддів призначаються Президентом України після консультації з Прем’єр-міністром України та міністром юстиції України щодо кандидатур на посади суддів Конституційного Суду України; шість суддів призначаються Верховною Радою України таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів; шість суддів призначаються з’їздом суддів.

Суддя Конституційного Суду України призначається строком на дев’ять років без права бути призначеним повторно.

Систему судів загальної юрисдикції утворюють:

• місцеві суди (районні, районні у містах, міські, міжрайонні суди, військові суди гарнізонів, господарські суди АРК, областей, міст Києва та Севастополя, окружні адміністративні суди);

• апеляційні суди, Апеляційний суд України;

• вищі спеціалізовані суди;

• Верховний Суд України – найвищий судовий орган судів загальної юрисдикції.

У системі судів утворюються загальні та спеціалізовані суди (господарські та адміністративні суди).

Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

2.4. Поняття та ознаки місцевого самоврядування

Місцеве самоврядування  це система організації й діяльності громадян, що забезпечує самостійне вирішення населенням пи­тань місцевого значення, управління муніципальною власністю з урахуванням інтересів усіх жителів даної території.

Місцеве самоврядування в Україні регулюється Конституцією України, законами України про місцеве самоврядування ^” від 21 травня 1997 р., а також Європейською Хартією місцевого само­врядування, ратифікованою Верховною Радою України.

Місцеве самоврядування здійснюється в таких організаційних формах:

1) безпосередньо населенням  шляхом референдумів, виборів, зборів і сходів жителів;

2) через виборні органи місцевого самоврядування.

Первинним суб’єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада.

Територіальна громада  це сукупність жителів, об’єднаних постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністра­тивно-територіальними одиницями, або добровільне об’єднання жителів кількох з них.

Повноваження територіальних громад

• управляють майном, що є в комунальній власності;

• затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання;

• затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання;

• установлюють місцеві податки і збори відповідно до закону;

• забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів;

• утворюють, реорганізовують і ліквідовують комунальні підприємства, організації та установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю;

• вирішують інші питання місцевого значення, віднесені до їхньої компетенції.

До органів місцевого самоврядування Конституція України відносить: сільські, селищні, міські ради і їх виконавчі органи  виконавчі комітети, районні та обласні ради; будинкові, вуличні, квартальні й інші органи самоорганізації населення, що наділенні частиною компетенції, майно та фінанси цієї ради.

До складу сільської, селищної, міської, районної, обласної ради входять депутати, які обираються жителями села, селища, міста, району, області на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п’ять років.

Територіальні громади на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування обирають строком на чотири роки відповідно сільського, селищного та міського голову, який очолює виконавчий орган ради та головує на її засіданнях.