1.3. Поняття і класифікація грошових фондів держави

Фонди коштів - це відокремлена частина коштів, що мають строго цільове призначення.

Фонди коштів є матеріально речовою стороною фінансів, що забезпечують їх формування, розподіл і використання. Конкретні розміри грошових фондів покликані забезпечувати фінансування визначених заходів, тобто мають цільове призначення. Це означає, що, наприклад, фонд, призначений для фінансування соціально-культурних заходів, витрачається тільки на ці цілі.

Всі грошові фонди держави за призначенням діляться на:

• централізовані державні фонди коштів,

• централізовані фінансові ресурси органів управління,

• децентралізовані фонди коштів.

Централізовані державні фонди коштів знаходяться в розпорядженні держави і за рахунок коштів цих фондів здійснюються, в основному. заходи, які мають загальнодержавне значення. Сюди належать фонди Державного бюджету, бюджету соціального страхування, державні цільові фонди, кошти громадських організацій.

Централізовані фінансові ресурси органів управління призначені для проведення централізованих заходів. Ці ресурси використовуються для:

• оплати праці й утримання апарата управління,

• видачі підприємствам, що зазнають тимчасові фінансові ускладнення,

зворотних позичок,

• проведення соціально-культурних заходів,

• вивчення ринку, маркетингових досліджень, реклами і т.д.

Оплату праці й утримання апарату управління нових ринкових структур (різного роду асоціацій, концернів і т.д.), а також аудиторських служб доцільно перекласти на основу оплати конкретних послуг і практичної допомоги.

Децентралізовані фонди коштів знаходяться в розпорядженні виробничих колективів і витрачаються на їх потреби, включаючи і витрати по розширеному відтворенню. Характерною особливістю є їх залежність від конкретних результатів господарської діяльності підприємств.

Децентралізовані фонди класифікуються за такими ознаками:

• за формами власності (фонди державних, спільних, колективних,

приватних і інших підприємств);

• за економічним змістом (основні та оборотні фонди);

• за рівнем формування і використання (загальні та спеціальні).

1.4. Функції фінансів держави

Сутність фінансів виявляється в їх функціях. Виходячи з призначення фінансів, виділяються дві основні функції, розподільна та контрольна.

У фінансовій теорії існують і інші точки зору з приводу кількості функцій. Деякі економісти вважають, що крім розподільної і контрольної, фінанси виконують оперативну, що стимулює, регулюючу, відтворювальну й ін. функції.

Розподільна функція фінансів пов'язана з розподілом і перерозподілом частини вартості сукупного суспільного продукту і національного доходу в грошовій формі. У ході цих процесів, що організуються державою, формуються і використовуються цільові централізовані і децентралізовані фонди грошових ресурсів суспільного призначення.

Розподільна функція складається в прямому перерозподілі національного прибутку з метою ефективного впливу на результати господарювання.

По-перше, за допомогою фінансів реалізовуються закономірності послідовності розподілу національного прибутку на фонди цільового призначення.

По-друге, за допомогою фінансів забезпечуються закономірності кількісного співвідношення між різними фондами, що утворюються при розподілі національного прибутку. Це означає, що при розподілі національного прибутку важливе значення має не тільки послідовність відособлення його окремих частин, але і дотримання об'єктивно необхідних пропорцій між ними.

По-третє, фінанси в своїй розподільній функції забезпечують закономірності поєднання різних інтересів в суспільстві (загальнодержавних, колективних, особистих, регіональних) і тим самим створюють стимули до найбільш ефективного процесу господарювання.

Розподільна функція деякою мірою виступає основою, тому що без її здійснення неможлива контрольна функція. Суспільне призначення розподільної функції фінансів - формування потенційних можливостей для створення фінансової основи функціонування держави і всієї економічної системи господарювання, для розподілу і перерозподілу частини вартості сукупного продукту в грошовій формі з метою задоволення суспільних потреб. Ці можливості реалізуються в процесі фінансової політики.

Розподільна функція фінансів реалізується в процесі первинного і повторного розподілу (перерозподілу) національного доходу. У результаті первинного розподілу формуються первинні (основні) прибутки учасників виробництва: робітників сфери матеріального виробництва (формі оплати праці), підприємств (у формі прибутку), держави (у формі прибутків від державного сектора економіки). До первинних прибутків належать також прибутки від особистих підсобних господарств, підприємницької діяльності громадян. У своїй сукупності всі первинні прибутки, що створені знову витраченою працею в сфері матеріального виробництва, формують національний доход країни.

У процесі свідомого використання розподільної функції фінансів держава впливає на формування оптимальних пропорцій між фондами накопичення і споживання в національному доході, на утворення і використання як централізованих, так і децентралізованих фондів грошових ресурсів.

Однак, розподільна функція, незважаючи на її багатогранність, не розкриває повністю властивостей, характерних фінансам як економічній категорії. Фінанси, що пов'язані з рухом вартості суспільного продукту, вираженої у грошовій формі, здатні кількісно відображати відтворювальний процес, завдяки чому вони постійно "сигналізують" про те, як складається формування фондів цільового призначення в різних областях і сферах суспільного виробництва, про те, чи забезпечується безперервність відтворювального процесу або між різними фазами відтворювання відбуваються розриви. Таким чином, надходить інформація про неполадки і відхилення в розподільному процесі, що дозволяє систематично контролювати вартісні пропорції, які складаються в суспільстві. Здатність сигналізувати про хід розподільного процесу виявляється через іншу функцію фінансів - контрольну

Розподільна функція фінансів органічно пов'язана з контрольною і в значній мірі її зумовлює. Діалектичний взаємозв'язок цих двох функцій державних фінансів визначається, насамперед, однаковою об'єктивною основою існування розподільних, а також контрольних процесів, дією економічних законів.

Контрольна функція фінансів полягає в створенні визначених об'єктивних можливостей для здійснення державою контролю за формуванням і використанням цільових централізованих і децентралізованих фондів грошових ресурсів суспільного призначення, їх впливом на відношення розширеного відтворення, підтримку в ньому необхідних вартісних пропорцій. Об'єктивно обумовлена наявність у фінансів контрольної функції - база для організації і проведення фінансового контролю за розподільними процесами. Контрольна функція фінансів знаходиться у тісному зв'язку і взаємообумовленості з розподільною функцією. Основу контрольної функції фінансів складає рух фінансових ресурсів, що відбувається як в фондовій, так і в нефондовій формах. Інструментом же реалізації контрольної функції фінансів виступає фінансова інформація. Вона міститься у фінансових показниках, які є в різних видах звітності. Фінансові показники дозволяють побачити різні сторони роботи підприємств і оцінити результати господарської діяльності; на їх основі приймаються рішення по усуненню виявлених недоліків. Отримання фінансової інформації відбувається внаслідок проведення фінансового контролю.

Розподільна і контрольна функція - нероздільні. Кожна частка фінансових відношень із приводу формування і використання цільових грошових фондів суспільного призначення акумулює в собі властивості як розподільного, так і контрольного характеру. Фінансові відносини є одночасно й об'єктом фінансового контролю, і засобом його здійснення. Наприклад, за допомогою податків із прибутку держава реалізує своє право на одержавлення частини вартості національного доходу, що зосереджений в державному бюджеті для задоволення суспільних за прямуванням матеріальних і грошових ресурсів. Механізм цього податку побудований таким чином, щоб не тільки забезпечити його повне і своєчасне надходження в бюджет, але і здійснити контроль за тими показниками фінансово-господарської діяльності, що визначають розмір цього платежу і терміновість надходжень у державну скарбницю.

Таким чином, сутнісні сторони, суспільне призначення фінансів, розкриваються, насамперед, у єдності їх розподільної і контрольної функцій.

Контрольні запитання:

1. У чому полягає сутність фінансів?

2. Хто є суб’єктами фінансових відносин?

3. Що є об’єктами фінансових відносин?

4. Які характерні ознаки фінансів?

5. Опишіть сутність, значення та механізм дії функції фінансів.

6. Які грошові фонди держави вам відомі?