1.2. Гроші як матеріальна основа фінансів

Гроші є обов'язковою умовою існування фінансів. Немає грошей - не може бути і фінансів.

У цьому зв'язку неправомірно відносити до фінансів натуральні відносини. Існування натуральних повинностей в епоху феодалізму, стягнення рабовласницькою державою данини з своїх громадян і підкорених народів, натуралізація суспільних відносин в умовах розладженого грошового обігу, що мала місце в історії нашої країни ( революція, військовий комунізм, перебудований період перебудови), доказує те, що функціонування фінансів можливо тільки за певних умов, відсутність яких відразу ж звужує межу дії цієї категорії.

Матеріальну основу фінансів складають гроші, проте, вони не виражають сутності фінансів, їх внутрішнього змісту і суспільного призначення.

Фінанси – не гроші, не грошові прибутки і фонди коштів, а визначені економічні відносини, які складаються при формуванні, розподілі і використанні грошових прибутків, накопичень і відповідних їм цільових фондів коштів суспільного призначення.

Грошові відносини за своїм змістом значно ширші ніж фінансові відносини. Тільки ті грошові відносини є фінансовими, що пов'язані з формуванням і використанням грошових фондів. Якщо ж не відбувається зміна грошових фондів, то такі відносини не є фінансовими. Так, наприклад, грошові відносини, що відбивають зміну форм вартості у процесі купівлі-продажу, не належать до фінансових відносин, тому що вони безпосередньо не пов'язані з формуванням і використанням цільових грошових фондів суспільного призначення.

Якщо підприємство реалізує товар і одержує відповідну виручку, то в даному випадку відбувається зміна форм вартості, що впливає на фінанси підприємства і тісно з ним пов'язана, тому що є передумовою одержання грошового прибутку - безпосереднього джерела грошових фондів і накопичень. Водночас посередництвом цієї частини грошових відносин поки що не відбувається розподіл і перерозподіл прибутків і накопичень, тому їх не можна кваліфікувати як фінансові.

Якщо за рахунок прибутку підприємства виконують свої зобов'язання перед бюджетом ( сплата податків ), формують власні оборотні кошти, здійснюють капітальні вкладення, витрачають кошти на соціальний розвиток, то такі грошові відносини є фінансовими, оскільки вони безпосередньо пов'язані з розподілом грошових прибутків і накопичень з метою задоволення суспільних потреб.

Ці грошові відносини укладаються при формуванні не тільки централізованих, але і децентралізованих фондів коштів, а також при їх використанні. Таким чином, до фінансових відносин належать грошові відносини, які пов'язані з формуванням розподілу і використанням цільових грошових фондів суспільного призначення, як на централізованому, так і на децентралізованому рівні.

Характеристика фінансових відносин пов'язана з визначенням їх об'єктів і суб'єктів.

Об'єктами фінансових відносин є національний доход і вироблений валовий внутрішній продукт (ВВП). Розподіл ВВП є необхідною умовою існування фінансів, що забезпечують процес безперервного виробництва. Фінанси виконують роль сполученої ланки між декількома виробничими циклами. Без фінансових відносин не може існувати виробничий цикл простого або розширеного характеру. Тому розподіл ВВП, з одного боку, є закономірністю, а, з іншого боку, саме як об'єкт фінансових відносин характеризує фінансову ситуацію в країні.

Нормальна фінансова ситуація. Основним об'єктом фінансових відносин є ВВП; національне багатство – лише в частині вільних ресурсів

Кризова фінансова ситуація. ВВП не достатньо для формування доходів та фінансових ресурсів, як слідство розподіляється національне багатство

У випадку, коли об'єктом фінансових відносин є національне багатство, для формування прибутків використовується те, що створено попередніми поколіннями або дано природою. Закономірністю це є в тому випадку, коли є в наявності зайві основні засоби або матеріальні ресурси, що не використовуються, а також при наявності значних запасів природних ресурсів, що перевищують потреби даної країни. У інших випадках розпродаж матеріальних ресурсів національного багатства є типовим явищем , що зветься "проїдання ресурсів".

Фінансові відносин виникають між такими різноманітними суб'єктами фінансової діяльності, як підприємства, робочі та службовці, держава.