Тема 8. Податки та податкова система

8.1. Сутність та класифікація податків

8.2. Поняття й основні характеристики податкових систем

8.3. Податкова система України

8.4. Податкове право в сучасних умовах та податкова політика України

Основні терміни і поняття: податок, функції податку, ознаки податку, принципи оподаткування, основні елементи податку, класифікація податків, податкова система та податкова політика, загальнодержавні та місцеві фінанси

8.1. Сутність та класифікація податків

Податок – одна із самих древніх форм економічних відносин, поява якої зв'язана з найпершими суспільними потребами. Вони є найбільш ефективним інструментом регулювання економічних процесів, спрямованих на забезпечення і підтримку збалансованого економічного росту, ефективного використання ресурсів і стимулювання підприємницької активності.

Податки є частиною національного доходу і необхідною ланкою економічних відносин у суспільстві.

Саме сукупність податків у державі формуєть його податкову систему. Податкова система виникла і розвивається разом з державою і являє собою сукупність обов'язкових зборів, стягнуті виконавчими державними органами, з господарських суб'єктів і з громадян по ставці, установленою законодавчою владою.

Податковий механізм використовується для економічного впливу держави на суспільне виробництво, його динаміку і структуру, на стан науково-технічного прогресу.

Зміна форм державного устрою завжди супроводжується перетворенням податкової системи. В історії давно відомі випадки, коли високі податки давали зниження загальної суми надходжень у скарбницю, чи коли зниження податків приводило до збільшення суми зборів, посилення стимулу господарської діяльності, росту капіталовкладень, попиту і пожвавленню економічної кон'юнктури. Усе це було результатом конкретної податкової політики держави і сформованих умов.

Податок – це форма примусового відчуження результатів діяльності юридичних і фізичних осіб у власність держави, вноситься в бюджет відповідного рівня на підставі акта компетентного органа державної влади і виступає як не цільовий, безоплатний і безумовний обов'язковий платіж.

Податок є фінансовою категорією, оскільки припускає рух вартості між державою і підприємствами різних форм власності, державою і населенням з наявністю процесу акумуляції засобів централізованих фондах.

Основними функціями податку є: фіскальна – виявляється в надходженні засобів у бюджет для задоволення потреб держави; регулююча – може виступати або стимулюючою, або стримуючою для уряду і споживання через механізм податкових інструментів; контрольна – оцінюється доцільність і раціональність кожного податкового платежу і податкової системи в цілому; стимулююча – створює умови для розвитку чи скорочення того чи іншого виду діяльності; розподільна – на стадії формування бюджету виступає як фіскальна, регулююча, стимулююча, а на стадії витрати - як перерозподільна.

Основні елементи податку зазначені в I-й статті Закону “Про систему оподатковування”. До них можна віднести: суб'єкт, об'єкт, джерело, масштаб податку, податковий період, одиницю оподатковування, податкову ставку, пільгу, базу, порядок числення, терміни, звітний період, способи і порядок сплати податків.

Виділяють такі види ставок: тверда – встановлюється у твердій сумі на одиницю чи об'єкт обкладання незалежно від розмірів доходів (на землю); прогресивна – зростає в міру росту оподатковуємого податку (прибутковий); регресивна – зменшується зі збільшенням доходу;

Платники податків відповідно до законодавства самі обчислюють належні до сплати суми і самостійно вносять їх у встановлений термін у державні чи місцеві бюджети. Правильність числення контролюється державою.

Класифікація податків - це угрупування податків по таких ознаках:

У залежності від платника - з юридичних осіб ; з фізичних осіб ; змішані (із власників транспортних засобів).

Від форми обкладання - прямі – податки стягненні в процесі придбання чи акумуляції матеріальних благ визначені розміром об'єкта обкладання (на прибуток, на майно, із власників транспортних засобів і т.д.), непрямі – включені в ціну товару (ПДВ, акциз, мито).

У залежності від компетентності органа, що регулює вид податку, загальнодержавні і місцеві.

У залежності від способу стягнення - кількісний (розмір податку встановлюється для кожного платника окремо з огляду на його майновий стан і можливість сплати) і розкладкові – визначення розміру здійснюється на групу платника, а подальшу розкладку вони встановлюють самостійно.

У залежності від каналу надходження - державні (цілком у державний бюджет), місцеві (у бюджет), пропорційні між державою і місцевим бюджетом (на прибуток), позабюджетні (надходження у визначені фонди).

У залежності від характеру використання - загального призначення (не вказується мета), цільові.

У залежності від періодичності стягнення - разові – 1 раз у плині податкового періоду при здійсненні визначених дій, систематичні – через визначений проміжок часу в плині всієї діяльності платника.

У залежності від обліку податкового платежу – податки, які фінансуються і споживачем, податки включені в собівартість (із власників транспортних засобів, на землю); за рахунок балансового прибутку (до сплати податку на прибуток, на рекламу, на майно); фінансові з чистого прибутку (збір за право торгівлі, збір за використання місцевої символіки, в основному всі місцеві).