6.3. Бюджетний процес. Порядок складання проектів бюджетів, їх розгляд, затвердження і виконання

Бюджетний процес - регламентована законодавством діяльність органів влади по складанню, розгляду, затвердженню і виконанню центрального і місцевих бюджетів.

Його зміст визначається державним і бюджетним устроєм країни, бюджетними правами відповідних органів і юридичних осіб.

Він охоплює 4 стадії бюджетної діяльності:

• складання проекту бюджету;

• розгляд і затвердження бюджету;

• виконання бюджету;

• складання звіту про виконання бюджету і його затвердження.

Складання проекту бюджету, його розгляд і затвердження - 20 міс.

Виконання або бюджетний період - з 1 січня по 31 грудня (календарний рік).

Складання звіту про виконання бюджету і його затвердження - 5 міс.

Тривалість стадій різна по країнах, але для більшості з них весь процес триває понад за 3-х років.

Рахунковий період включає в себе фінансовий рік (бюджетний період) + пільговий період - 1 місяць, протягом якого завершуються операції за зобов'язаннями, прийняті в рамках виконання бюджету.

Перед бюджетними процесом стоять важливі задачі.

1. Максимальне виявлення всіх матеріальних і фінансових резервів з метою досягнення істотного процесу на шляху до збалансованого ринку;

2. Визначення доходів бюджету по окремим податковим і ін. платежам, а також загального об'єму відповідно до прогнозів і цільових програм соціально - економічного розвитку;

3. Встановлення витрат бюджету за цільовим призначенням, а також загального об'єму, виходячи з потреби безперебійного фінансування всіх заходів загальнодержавного значення, передбачених бюджетом;

4. Узгодження бюджету із загальною програмою фінансової стабілізації, яка направлена на подолання інфляційних тенденцій в економіці і забезпечення стійкості національної грошової одиниці;

5. Скорочення і ліквідація бюджетного дефіциту за рахунок економічно виправданих джерел;

6. Здійснення бюджетного регулювання з метою збалансування бюджетів різного рівня шляхом перерозподілу джерел доходів держави між ними, а також між сферами народного господарства, економічними регіонами:

7. Підвищення ролі перспективного бюджетного планування (прогнозування), яке повинно забезпечити пропорціональність і збалансування всіх крупномасштабних соціально - економічних програм:

8. Контроль за фінансовою діяльністю юридичних осіб і прибутками окремих громадян при виконанні ними податкових зобов'язань.

В управлінні бюджетним процесом беруть участь всі органи державної влади і управління.

Складання проекту бюджету і його виконання є функцією виконавчих органів.

Міністерство фінансів і його фінансові органи проводять організаційну, методичну і практичну роботу по складанню і виконанню бюджету.

Державна податкова служба і податкові інспекції здійснюють контроль за дотриманням податкового законодавства, за правильністю нарахування, повнотою і своєчасністю внесення до відповідних бюджетів податків і ін. зобов'язань, платежів встановлених законодавством.

Принципами організації бюджетного процесу є:

1. єдність - така, що виражає в єдиній правовій базі, єдиній бюджетній класифікації, єдність форм бюджетної документації; єдності грошової системи;

2. самостійність - бюджетного процесу кожного органу законодавчої і виконавчої влади. Забезпечується наявністю власних джерел доходів і правом визначати напрями їх використання.

3. балансовий метод, який полягає у встановленні правильного співвідношення між прибутками і витратами всіх бюджетів. Це повинно забезпечити стійкість бюджету і необхідні пропорції в розподілі коштів між сферами господарства і економічними регіонами. Важлива умова даного методу - виявлення відповідності між витратами і його прибутками, створення фінансових резервів. Цей принцип є головною метою всієї фінансової політики.

Він складається з двох частин:

— бюджетне планування;

— виконання бюджету.

Бюджетне планування включає складання проекту бюджету, його розгляд і затвердження. Це серцевина бюджетного процесу — виконується такий бюджет, який прийнято.

Завдання бюджетного планування:

1) достовірне визначення обсягу та джерел формування доходів бюджету;

2) оптимальний розподіл видатків за окремими групами і галузями;

3) збалансування бюджету.

Бюджетне планування починається з визначення можливого обсягу доходів. Достовірність їх планування забезпечує реальність бюджетного процесу.

Оптимальність розподілу видатків визначається ефективністю використання бюджетних коштів з позицій забезпечення економічного зростання та соціальної гармонії у суспільстві.

Збалансування бюджету найбільш складне завдання, оскільки, як правило, потреби у видатках перевищують реальні можливості у формуванні доходів.

Стан бюджету як фінансового плану може характеризуватись трьома показниками:

— перевищення доходів над видатками — бюджетний надлишок;

— рівновага доходів і видатків;

— перевищення видатків над постійними доходами — бюджетний дефіцит.

Найбільш доцільним і обґрунтованим станом бюджету є рівновага доходів і видатків. Вона означає, що всі видатки мають відповідні постійні джерела фінансування.

Бюджетний надлишок може виступати однією з форм бюджетних резервів. З позицій планування він не може бути значним за розміром, адже тоді краще або зменшити доходи, або збільшити видатки.

Бюджетний дефіцит є найскладнішим явищем і досить поширеним у світі. Наявність дефіциту вимагає встановлення джерел його покриття, якими можуть бути:

—державний кредит;

— емісія грошей.

Методи бюджетного планування:

а) загальний метод — балансовий;

б) окремих статей — нормативний:

— прямого рахунку,

—аналітичний,

— коефіцієнтів.

Процедура бюджетного планування — послідовність заходів і дій зі складання і розгляду проекту бюджету. Вона визначена Законом «Про бюджетну систему України» і на державному рівні включає такі етапи та стадії: