4.3. Особливості фінансів установ і організацій невиробничої сфери

У галузях невиробничої сфери відсутній процес створення вартості, виробництва товарів. Змістом і результатом виробничої діяльності є створення духовних благ, соціально-культурних і побутових послуг.

Матеріальною основою виробництва послуг є фонди в натуральній (основні фонди, матеріальні запаси) і грошовій формі. Для формування і функціонування підприємство невиробничої сфери повинно володіти:

• трудовими,

• матеріальними,

• грошовими ресурсами.

Змістом фінансів підприємств і установ галузей невиробничої сфери є економічні відносини, що пов'язані з освітою і використанням грошових доходів і фондів грошових коштів.

Особливості фінансів невиробничої сфери:

1. Джерелом формування грошових доходів і фондів грошових коштів є ресурси, що перерозподіляються з сфери матеріального виробництва.

2. Використання грошових доходів і фондів грошових коштів відображає завершення розподільних процесів і означає їх кінцеве споживання.

3. Діяльність підприємств цієї сфери може засновуватися на: кошторисному фінансуванні; на балансі господарської організації; на комерційному розрахунку.

Кошторисне фінансування витрат полягає в наданні грошових коштів в безповоротному порядку для повного або часткового забезпечення витрат установ. Кошти виділяються з державного бюджету та бюджету кооперативних, суспільних органів відповідно до фінансового плану-кошторису витрат на конкретні витрати ( оплату труда, послуг, придбання основних фондів і матеріальних запасів і ін. ) в розмірі потреби по встановлених нормах. Цей метод застосовується в соціально-культурних установах і галузях:

• освіти,

• культури,

• охорони здоров'я,

• соціального забезпечення,

• науки ( крім галузевої ),

• державного управління,

• оборони і ін.

Послуги, які надаються установами, що знаходяться на повному кошторисному фінансуванні, - безкоштовні. Це забезпечує виконання соціальних гарантій населення, однак знижує матеріальні стимули до труда працівників, зайнятих обслуговуванням населення, що позначається на якості послуг, які надаються.

На балансі господарських організацій в цей час знаходяться біля половини діючих спортивних споруд, значна частина будинків, палаців і парків культури і відпочинку.

Фінансування витрат таких установ здійснюється безпосередньо господарською організацією та профспілковими комітетами цієї організації.

Зокрема культурно-освітня і фізкультурно-спортивна робота фінансується профспілковим комітетом, а утримання об'єктів здійснюється безпосередньо господарською організацією за рахунок загальнозаводських витрат або коштів, призначених на соціальний розвиток.

Таким чином, за рахунок коштів профспілкового комітету, згідно з відповідними кошторисами:

а) виплачується заробітна плата організаторам культурно-освітньої і фізкультурно-оздоровчої роботи,

б) виплачується заробітна плата адміністративним працівникам цих установ.

За рахунок громадських витрат і коштів, призначених на соціальний розвиток, здійснюється: ремонт, охорона, опалювання, освітлення, нове будівництво, реконструкція будівель і споруд.

Джерелом фінансування витрат можуть також виступати кошти населення.

Метод фінансування установ господарських організацій, які знаходяться на балансі, ставить діяльність культурно-освітніх і фізкультурних установ в залежності від фінансового становища підприємств, а також відносини адміністрації до питань соціального розвитку трудового колективу. Крім того, відсутня пряма залежність між результатами труда і матеріальним стимулюванням працівників.

Комерційні підприємства і установи в невиробничій сфері функціонують в умовах як повної, так і неповної окупності поточних витрат. На принципах не повної самоокупності працюють підприємства побутового обслуговування, зв'язку, окремі підприємства ЖКГ, культури, мистецтва.

Повна окупність є в системах, які здійснюють обслуговування галузей народного господарства, наприклад: в кредитних установах та в майновому і особистому страхуванні і ін.

Крім того, нарівні з установами, що роблять безкоштовні послуги і знаходяться на кошторисному фінансуванні, розвивається мережа аналогічних комерційних установ, зокрема лікувально-профілактичні, учбові.

Подальший розвиток фінансових відносин підприємств і установ галузей невиробничої сфери вимагає здійснення цілого комплексу заходів, спрямованих на вдосконалення управління, фінансування, економічного стимулювання якості послуг, що пред'являються.