3.4. Вплив фінансового механізму на відтворювання і його вдосконалення в умовах ринкової економіки

У рамках фінансового механізму виділяються два методи фінансового впливу на процес відтворювання в народному господарстві:

1. Фінансове забезпечення.

2. Фінансове регулювання.

Фінансове забезпечення спрямованого на формування фінансових ресурсів підприємств і держави загалом.

Фінансове забезпечення може здійснюватися в трьох формах:

• самофінансування;

• позики і залучення коштів;

• бюджетне фінансування.

Самофінансування засновується на використанні власних ресурсів для забезпечення економічного і соціального розвитку.

Бюджетне фінансування проводиться на безповоротній основі, за рахунок державного і місцевих бюджетів. У цей час ця форма має обмежене застосування в зв'язку із зміною механізму ціноутворення, переходів до вільних цін, дефіцитністю бюджету.

Різні форми фінансового забезпечення можуть застосовуватися на практиці одночасно. Задачею фінансових служб є знаходження оптимального співвідношення між ними.

Фінансове регулювання пов'язане з регламентацією розподільних процесів на підприємствах і в державі та засновується на двох методах - сальдовому та податковому.

Ці методи пов'язані між собою і функціонують разом.

Контрольні запитання:

1. У чому полягає сутність фінансової політики?

2. Охарактеризуйте складові фінансової політики.

3. Чим визначається зміст фінансової стратегії?

4. Що таке фінансова тактика?

5. Які види фінансової політики вам відомі?

6. Що таке фінансовий механізм та його ланки?

7. Які існують форми фінансового забезпечення?

Тема 4. Фінанси підприємницьких структур

4.1. Структура фінансів підприємств

4.2. Зміст і специфічні межі фінансів підприємств сфери матеріального

виробництва

4.3. Особливості фінансів установ і організацій невиробничої сфери

4.4. Фінанси громадських організацій

Основні терміни і поняття: фінанси підприємств; витрати підприємств; прибуток; збиток; сезонні, несезонні, добувні і переробні галузі промисловості; фінанси профспілок; фінанси матеріального виробництва та виробничої сфери; методи фінансової діяльності.

4.1. Структура фінансів підприємств

Фінанси підприємств неоднорідні за своїм складом. Вони класифікуються по трьох ознаках:

• по відношенню до національного прибутку;

• по галузевій ознаці;

• за формами власності.

У залежності від того створюється або не створюється національний прибуток внаслідок даного виду діяльності, розрізнюють:

- фінанси підприємств сфери матеріального виробництва,

- фінанси підприємств невиробничої сфери.

Функціонування підприємств сфери матеріального виробництва спрямоване на виробництво конкретного виду продукції і здійснюється за рахунок отримання і використання прибутку і інших накопичень.

Розподіл і перерозподіл прибутку підприємств виробничої сфери значною мірою забезпечує функціонування підприємств невиробничої сфери. Це здійснюється за допомогою державного бюджету, в якому акумулюються грошові кошти, що отримані в формі податків і відрахувань підприємств, а потім шляхом їх перерозподілу виділяються бюджетні асигнування на повне або часткове утримання підприємств невиробничої сфери.

Кожна сфера включає в себе конкретні галузі народного господарства, для яких характерні специфічні особливості фінансів.

Фінанси підприємств сфери матеріального виробництва включають в себе 12 ланок по галузевій ознаці:

1. фінанси промисловості,

2. фінанси сільського господарства,

3. фінанси вантажного транспорту,

4. фінанси зв'язку, обслуговуючого виробничу сферу,

5. фінанси будівництва,

6. фінанси водного господарства,

7. фінанси лісового господарства,

8. фінанси торгівлі і громадського харчування,

9. фінанси геології і розвідки надр,

10. фінанси матеріально-технічного постачання,

11. фінанси заготівель,

12. фінанси інших видів діяльності сфери матеріального виробництва.

Фінанси підприємств невиробничої сфери включають 7 ланок по галузях:

1. фінанси житлово-комунального господарства і побутового

обслуговування (невиробничі види )

2. фінанси пасажирського транспорту,

3. фінанси зв'язку, обслуговуючого невиробничу сферу і населення,

4. фінанси охорони здоров'я і фізичної культури,

5. фінанси народної освіти,

6. фінанси культури і мистецтва,

7. фінанси підприємств і установ громадських організацій.

Галузь впливає на фінанси через:

• частку витрат на оплату труда і форми цієї оплати,

• особливості структури витрат,

• особливості реалізації продукції,

• ціноутворення,

• оборот основних фондів і оборотних коштів.

Згідно з Законами України “Про власність” і “Про підприємства в Україні” можна виділити фінанси:

1. індивідуальних підприємств, заснованих на особистій відповідальності фізичної особи і виключно його праці,

2. сімейних підприємств, заснованих на власності і праці громадян - членів однієї сім'ї, що проживають спільно,

3. приватних підприємств, заснованих на власності окремого громадянина, з правом найму робочої сили,

4. колективних підприємств, заснованих на власності:

а) трудового колективу,

б) колективу орендарів,

в) кооперативу,

г) акціонерного товариства,

д) господарського товариства або об'єднання.

5. державних комунальних підприємств, заснованих на власності адміністративно-територіальних одиниць,

6. державних підприємств, заснованих на загальнодержавній власності,

7. спільних підприємств, заснованих на базі об'єднання майна різних власників ( змішана форма власності ). У числі засновників спільного підприємства відповідно до законодавства України можуть бути юридичні особи і громадяни України, інших держав,

8. підприємств, заснованих на власності юридичних осіб і громадян інших держав. Створення таких підприємств регламентується окремим законодавством України.

На фінанси підприємств впливають специфічні особливості різних форм власності, пов'язаних з:

1. відмінністю джерел утворення основних і оборотних коштів,

2. порядком утворення і розподілу прибутку,

3. закріпленням майна за членами трудових колективів,

4. формою організації труда, що застосовується в зв'язку з правом володіння власністю зайнятих на підприємстві працюючих ( приватний і найманий труд ).