
- •Тема 1 основи організації міжнародних розрахунків.
- •Сутність та особливості міжнар.Банк.Справи
- •Основні форми орг.-них підрозділів, що забезпечують здійснення міжнар.Операцій
- •3. Сутність та особливості міжнародних розрахунків
- •4. Міжнародні кореспондентські відносини
- •Тема 2. Валютні рахунки в міжнародних розрахунках.
- •1 Види банківських рахунків в іноземній валюті
- •2 Техніка відправлення і ведення валютних рахунків
- •3 Механізм купівлі(продажу) іноземної валюти
- •Тема 3: Документи у зовнішньо-торгівельних операціях та умови постачання
- •Загальна характеристика зовнішньоекономічного контракту
- •Платіжні умови зек.
- •3. Узгодження базисних умов поставки товарів
- •Тема 4. Способи платежів у міжнар. Торгівлі
- •1. Особливості використання у міжнар. Сфері осн. Форм розрахунків
- •2.Авансові платежі
- •Платіж на відкритий рахунок
- •Банківський переказ
- •Розрахунок із використанням пластикових карток
- •Тема 5 Гарантійні операції банку
- •1. Сутність та основні види гарантій
- •2. Порядок надання банківської гарантії:
- •3. Правове регулювання гарантійних операцій банку
- •Тема 6. Банківське фінансування зовнішньоторгівельних угод.
- •Роль кредиту у забезпеченні зовнішньої торгівлі.
- •2. Пряме банківське кредитування імпортера.
- •3. Короткострокове кредитування:
- •4. Експортний факторинг, форфейтинг та лізинг
3. Узгодження базисних умов поставки товарів
Інкотермс – міжнародні комерційні умови, комплект міжнародних правил з тлумачення найбільш широко використовуваних торговельних термінів (умов) в галузі міжнародної торгівлі.
Інкотермс встановлюють правила, які регулюють питання пов’язані з доставкою товарів від продавця до покупця.
Групи:
Е (EXW)
F (FCA, FAS, FOB)
C (CAP, CIF, CIP, CPT)
D (DAT, DAP, DDP)
E – означає мін. зобовязання продавця перед покупцем, він зобов’язаний лише надати товар на власному складі
F – термін передбачає, що продавець постачає товари для перевезення відповідно до інструкцій покупця
C – зобов’язує продавця підписати договір перевезення на звичайних умовах за власний рахунок і пункт, до якого він має оплачувати транспортні витрати – вказується після терміну.
D – означає, що продавець сплачує усі витрати по доставці товару у країну покупця, але в залежності від конкретно обраного терміну змінюються зобов’язання контрагентів щодо сплати мита та митного очищення товару.
Тема 4. Способи платежів у міжнар. Торгівлі
1. Особливості використання у міжнар. Сфері осн. Форм розрахунків
Форми розрахунків – врегулюовані законодавством країн-учасниць способи виконання грош. зобовязань за зовн.-торгівельним контрактом.
З одного боку, вони включають умови і порядок здійснення платежів, а з іншого – практичну діяльність банків щодо їх проведення.
Способи платежів:
- платіж готівкою;
- авансовий платіж;
- платіж у кредит.
Засоби платежів: чеки, переказні векселі, банк. тратти, поштові платіжні доручення, телеграфні/телексні платіжні доручення, перекази по системі SWIFT.
Форми розрахунків:
1) Документарні (акредитив, інкасо).
2) Недокументарні (платіж на відкритий рахунок, авансовий платіж, банк. переказ, векселі і чеки).
2.Авансові платежі
Авансовий платіж передбачає передачу покупцем продавцю грошової суми або майнової цінності до відвантаження товару у рахунок виконання зобов'язань за контрактом.
Аванс може надаватись у розмірі повної вартості ЗТК, а також у вигляді частки, певного відсотка від неї.
Авансовий платіж на повну суму ЗТК, або попередня оплата, є найбільш вигідним для експортера через такі причини:
1) експортер захищенний від ризику, що імпортер відмовиться або буде не в змозі оплатити товар, який уже відвантажений на його адресу;
2) експортер отримує у своє розпорядження вільні кошти, які він може використати на придбання сировини, виплату зарплати, технічне оснащення підприємства тощо;
3) експортер звільняється від необхідності використовувати банківський кредит із сплатою відсотків та інших витрат за користування ним.
Проте, незважаючи на це, у міжнародній торгівлі розрахунки у формі авансу на повну вартість ЗТК використовуються рідко, оскільки:
• з багатьох товарів склався стійкий "ринок покупця", і експортери змушені пристосовуватись до інтересів імпортерів при оплаті товарних поставок;
• у більшості випадків експортери мають справу не з кінцевими споживачами або великими операторами ринку, а з посередниками які не мають достатніх власних ресурсів для 100-процентної попередньої оплати;
• експортерам не завжди вигідна ця форма розрахунків, оскільки вона обумовлює надання імпортеру значних фактичних знижок.
Авансовий платіж на повну суму ЗТК, таке формулювання умов платежу:
Платіж загальної суми контракту здійснюється авансом 100% на рахунок Продавця у Банку за поданням Продавцем таких документів: а) оригіналу специфікованого рахунка Продавця з трьома копіями; б) фотокопії чинної експортної ліцензії, якщо така необхідна.
Покупець повідомляє Продавця телексом/телеграфом про здійснення платежу протягом 5днів. Протягом 14днів після поставки Продавець пред'являє Покупцю: в) міжнародну накладну, яка виписана на ім'я вантажоотримувача або приймально -здаточний акт; і) відвантажувальну специфікацію у трьох екземплярах; д) сертифікат про якість у трьох екземплярах; е) специфіковані пакувальні листи у трьох екземплярах. Усі банківські витрати оплачуються таким чином: витрати Банку Країни Продавця - за рахунок Продавця, витрати Банку країни Покупця - за рахунок Покупця"'
Не пізніше З робочих днів з дати поставки товару Продавець направить Покупцю кур'єрською службою такі документи: один оригінал накладної транспортної організації, повний комплект оригіналу страхового поліса, оформленого згідно із статтею 2 даного контракту, один оригінал сертифіката якості товарів, два екземпляри відвантажу вальної специфікації, два екземпляри пакувальних листів.
Авансовий платіж у вигляді певного відсотка від суми ЗТК є засобом забезпечення зобов'язань покупця за контрактом. У разі відмови імпортера прийняти поставлений товар експортер має право використати аванс на відшкодування збитків. Цей різновид авансового платежу досить поширений у міжнародній торгівлі. Основну частину платежу продавець отримує після відвантаження товару, використовуючи для цього інші форми розрахунків, платіжні та фінансові інструменти. Наприклад, 5-10% вартості ЗТК виплачується у формі авансу, а залишкова частина - у формі відкритого рахунка або акредитива.
Авансовий платіж у вигляді певного відсотка від суми ЗТК,таке формулювання умов платежу:
Покупець переказує на рахунок Продавця авансовий платіж у розмірі 25% від суми даного контракту. Оплата Покупцем залишкової суми у розмірі 75% від вартості контракта здійснюється через банк протягом ЗО днів після отримання копій таких документів: рахунок Продавця у 3-х екземплярах; комплект коносаментів на ім'я Покупця; специфікація у 3-х екземплярах; сертифікат якості у 3-х екземплярах, наданий Продавцем; страховий поліс; пакувальний лист в 1-му екземплярі для кожною ящика.
Усі банківські та інші витрати на території Продавця несе Продавець, а на території Покупця - Покупець".
Аванс зазвичай сплачується протягом визначеного строку з дати підписання ЗТК. Аванс реалізується найчастіше шляхом банківського переказу, але можуть використовуватися й інші платіжні інструменти, наприклад чеки.
Розмір плати за аванс визначається обумовленою у ЗТК ставкою у процентах річних, причому відсотки нараховуються на користь покупця з дати надання авансу до дати реальної поставки товару.
Погашається аванс шляхом заліку при поставці товару, що має бути зафіксовано у ЗТК. Якщо товар поставляється партіями, аванс може бути на обліку до останньої поставки і погашатись при кінцевому розрахунку.
Недоліком авансової форми розрахунків є комплексний ризик імпортера, який полягає у такому:
• експортер може не поставити товар або поставити несвоєчасно, невідповідної якості або неправильної специфікації;
• експортер може не дотримуватись асортименту товару, умов транспортування, пакування, що зробить товар некондиційним або навіть імпортер може втратити аванс та матеріальну компенсацію;
• імпортер фінансує поставку за певний проміжок часу, до того як він фізично отримує товар у своє розпорядження, тобто він "зв'язує" свій капітал до отримання товару.
Аванс слід відрізняти від завдатку та відступних. Завдаток, як і аванс, видається у рахунок сум, належних за контрактом, і при невиконанні умов договору контрагентом, який дав завдаток, він втрачає повну суму завдатку. Якщо невиконання зобов'язань за контрактом буде виявлено у сторони, яка отримала завдаток, то ця сторона має повернути його у подвійному розмірі. Отже, завдаток не звільняє сторону, яка не виконала договору, від відшкодування збитків іншій стороні.
Відступні - це обумовлена у договорі сума, при сплаті якої контрагент отримує право звільнитись від прийнятих на себе зобов'язань за контрактом. Якщо аванс та завдаток спонукають контрагентів до належного та своєчасного виконання ЗТК, відступні, навпаки, за певних обставин можуть зменшити стимули до виконання контракту.