4. Експортний факторинг, форфейтинг та лізинг

Факторинг – комісійно-посередницька діяльність, пов’язана із уступленням банку клієнтом-постачальником неоплачених платежів-вимог (рахунків-фактур) за поставлені товари, виконані роботи, послуги і, відповідно, одержання платежу за ними без права зворотньої вимоги до клієнта.

Ф (…):

• (…)

• виробники нестандартної спеціалізованої продукції;

• буд-ки та ті, що працюють;

• підприємства, що реалізують продукції на умовах після продажного обслуговування;

• підприємства, що укладають довгострокові контракти і розраховуються за виконані роботи поетапно

• приватні особи.

4 моделі факторингу у міжнародній торгівлі:

1. Двофакторна – дозволяє розподілити функції та ризики між імпорт-фактором та експорт-фактором. Головна її мета – зменшити ризики кредитування підприємства-імпортера, передавши частку робіт імпорт-фактору, зменшуючи накладні в адміністративній сфері.

2. Прямий імпортний факторинг – забезпечення платежів через імпорт фактора, доцільний лише експорт, здійснюється в 1 або 2 країни.

3. Прямий експортний факторинг – труднощі полягають в оцінці фінансового етапу імпортера, тому можуть підключатися послуги страхового товариства або гарантійні послуги.

4. Back-to-back – передбачає фінансування вимог концерну.

В основі надання факторингових послуг лежить договір факторингу:

• реквізити;

• частки суми платежу від суми за операціями з факторингу;

• умови розриву.

Види факторингу:

• Форфейтинг – купівля боргу, вираженого в зворотньому документі (переказний або простий вексель,) у кредитора на безповоротній основі.