16. Рівноважний реальний об’єм нац. Виробництва.

Макроекономічна рівновага – це такий стан національної економіки, коли існує рівновага між сукупним попитом і сукупною пропозицією.

Р АS

Рисунок 4.5 – Крива сукупної пропозиції с точки зору кейнсіанської і класичної теорії

Підтримка загальної макроекономічної рівноваги ускладнена, по-перше, через наявність так званих зовнішніх ефектів і, по-друге, порушення загальної рівноваги внаслідок розвитку НТП. Насправді звичайно спостерігається стан "рівновага – не рівновага", коли відхилення від рівноваги невпинно відтворюється і так само невпинно долається. В одних випадках порушена рівновага відновляється самою ринковою системою в силу її спроможності до саморегулювання, в інших потрібне втручання держави. З двох взаємодіючих величин, поданих у моделі рівноваги, легше керувати розміром сукупного попиту. Впливати на сукупний попит держава може трьома засобами: змінюючи власні витрати, податки і процентну ставку. Сукупний попит розширюється, якщо держава збільшує свої витрати, тобто грошові виплати населенню, зменшує податки, знижує процентну ставку. Така політика держави називається політикою експансії. Обмежити сукупний попит держава може за допомогою зменшення державних витрат, збільшення податків, підвищення процентної ставки. Така політика називається політикою стримування. Перетинання кривих попиту і пропозиції можливе в трьох основних варіантах і, відповідно, три можливих варіанти макроекономічної рівноваги.

1. Сукупний попит і пропозиція перетинаються на кейнсіанському відрізку, то в цьому випадку збільшення попиту призводить до збільшення зайнятості й обсягу виробництва при постійних цінах.

Р АД АД1 АS

Р1

Q1 Q2

Рисунок 4.6 – Сукупний попит і пропозиція перетинаються на кейнсіанському відрізку

2. Сукупний попит і пропозиція перетинаються на класичному відрізку кривої пропозиції – в цьому випадку збільшення сукупного попиту призводить до інфляційного росту цін.