39. Порядок формування місцевих бюджетів.

Местные бюджеты — важный и сложный элемент бюджетной системы государства. Это финансовая категория, основу которой составляет система финансовых отношений между местными и хозяйственными структурами, функционирующими на данной территории, между бюджетами и населением данной территории, складывающимися при расходовании средств местных бюджетов, отношения между местными бюджетами разных уровней по перераспределению финансовых ресурсов, между местными бюджетами и государственным бюджетом. Вопросы их построения, эффективного использования в финансовом механизме государства в рыночных условиях весьма актуальны. Особенно важно расширить доходную базу местных бюджетов. При сложной экономической ситуации в Украине расширение налоговой базы для пополнения доходной части бюджета неэффективно.

       Местные бюджеты — это балансовые расчеты доходов и расходов. В Украине насчитывается более 14 тысяч местных бюджетов, среди которых наиболее многочисленная группа — сельские и поселковые, но 72 % всех затрат из бюджетов производится через областные и городские бюджеты. Это говорит о том, что при дальнейшем реформировании бюджетной системы проблемы местных бюджетов необходимо решать не в общем, а с учетом особенностей и четкого разделения функций между отдельными звеньями местных бюджетов. Необходима научно обоснованная концепция разделения доходов и затрат разных звеньев бюджетной системы. Основными при ее обосновании должны стать факторы эффективного расходования средств, установление зависимостей между размером бюджетных затрат и результатами экономической деятельности в регионах. Анализ показывает, что проблема пополнения доходной части является наиболее актуальной.

       Можно выделить четыре группы принципов налогообложения, которым должна отвечать рациональная налоговая система: фискально-бюджетные, политико-экономические, социально-этические, правовые. В соответствии с первым принципом сформулированная налоговая система должна обеспечить покрытие расходов, финансируемых за счет налогов. В последние годы финансирование некоторых расходов полностью передано местным бюджетам без соответствующего перераспределения бюджетных доходов.

      

40. Бюджетний дефіцит і державний борг.

Розрізняють структурний і циклічний дефіцит державного бюджету. Структурний дефіцит являє собою перевищення державних витрат над податками в умовах повної зайнятості.

Циклічний дефіцит – це різниця між фактичним бюджетним дефіцитом і структурним дефіцитом. Він виникає в результаті циклічного падіння виробництва.

При утворенні дефіциту державного бюджету виникає проблема його покриття з мінімальними втратами для економіки. Існують такі заходи його усунення.

1. Скорочення витрат держбюджету

2. Збільшення податкового тягаря.

3. Перетворення дефіциту бюджету в державний борг. Це відбувається за рахунок:

- звернення держави за кредитом до національних банків.

- перетворення кредиту в зовнішній борг при одержанні його від іноземних держав.

- випуск державних цінних паперів – облігацій, тобто позики у населення.

4. Виплата державного боргу за рахунок збільшення пропозиції грошей на основі їхньої емісії.

5. Проблема дефіциту бюджету частково може бути вирішена за рахунок рівного збільшення державних витрат і податків. Це призводить до збільшення прибутку на розмір, рівний приросту державних витрат і податків, і має назву мультиплікатора збалансованого бюджету.

Δ Y = Δ G = Δ T

Державний борг – це сума заборгованості держави зовнішнім і внутрішнім кредиторам. Ця величина показує абсолютний розмір боргу. Державний борг складається з заборгованості центрального уряду, регіональних і місцевих органів влади, державних організацій, підприємств.

Розрізняють зовнішній і внутрішній борг. Зовнішній борг – це заборгованість держави громадянам і організаціям інших країн.

Внутрішній борг – це заборгованість держави громадянам і організаціям своєї країни.