2. Якісна оцінка ґрунтів в Сумській області

Природна зона	Райони області	Бал ґрунту	Переважа-ючі ґрунти	Придатність для вирощування
Полісся	1.С.-Будський 2.Ямпільський 3.Шосткінський
В середньому
Перехідна	4. Кролевецький 5. Глухівський 6. Путивльський
В середньому
Лісостепова	7. Конотопский 8. Роменський 9. Буринський 10. Недригайлівський 11 .Тростянецький 12. Лебединський 13.Краснопільський 14. Сумський 15. Л.-Долинський 16. Білопільський 17.0хтирський 18. В.-Писарівський
В середньому
В середньому по Сумська область

Довідковий матеріал до виконання завдання:

Генетична класифікація ґрунтів передбачає таксономічні одиниці: тип, підтип, рід, вид, різновид, розряд.

Тип - група ґрунтів, які мають однаковий процес ґрунтоутворення. Найбільш поширені типи ґрунтів: підзолисті (полісся, лісостеп), чорноземи (степ), каштанові і бурі (сухий степ), буроземи (гірські райони Карпат), буроземи, червоноземи, жовтоземи, коричневі (гірські райони Криму).

Підтип - група ґрунтів в складі типу, які якісно відрізняються визначеністю основного процесу ґрунтоутворення. Так, наприклад, підзолистий тип містить підтипи: дерново-підзолисті, дернові, болотні, підзоли (Полісся).

В Лісостепу підзолистий тип має три підтипи лісових ґрунтів: світло-сірі, сірі і темно-сірі.

В Степу чорноземний тип має такі підтипи: типові, звичайні і південні чорноземи.

В сухому Степу - тип каштанові ґрунти поділяють на темно-каштанові, світло-каштанові і каштанові. Каштанові ґрунти засолені і потребують гіпсування.

Різновид - група ґрунтів, які відрізняються по механічному складу (піщані, супіщані, легкосуглинкові, важкосуглинкові і т.д.)

Повна назва ґрунту починається з назви типу і закінчується різновидом, наприклад, чорнозем (тип) звичайний (підтип) солонцюватий (рід) малогумусний (вид) важкосуглинковий (різновид) на льосовидному важкому суглинку (розряд).

Показники будови, складу і властивостей ґрунту:

1. Будова ґрунту - розмежування товщі ґрунти на окремі генетичні горизонти. Відповідно до прийнятої індексації горизонти мають назву і літерне позначення (індекс): Н₀,- лісова підстилка, трав'яниста повсть на луках, у степах; Н - гумусовий горизонт; НЕ - гумусово-елювіальний горизонт; І -ілювіальний горизонт; HP, РН - верхній та нижній гумусово-перехідні горизонти; Р_к - материнська порода; Д - підстилаюча порода.

2. Ґрунтовий профіль - зміна генетичних горизонтів у вертикальному напрямку і певному порядку.

3. Товщина ґрунту - це глибина його від поверхні до материнської породи. Товщину кожного горизонту визначають позначенням верхньої і нижньої його межі. Наприклад, Н - 0-25 см.

4. Колір: чорний, каштановий, темно-бурий, сірий залежить від вмісту гумусу; червоний - від оксидний сполук заліза і марганцю; білий - від кремнезему, карбонату кальцію, гіпсу.

5. рН -умовний символ, який відображає концентрацію іонів водню (Н+) у ґрунтовому розчині. Концентрація іонів водню і гідроксиду (ОН-) та їх співвідношення зумовлюють реакцію ґрунту від кислої (рН - 3-6) до лужної (рН - 8-11). Нейтральна реакція ґрунту при рН - 7. Кислі ґрунти вапнують, лужні - гіпсують. Оптимальною для рослин є рН слабокисла (5,6) або нейтральна(7).

6. Вміст гумусу - це наявність в ґрунті азотовмісних органічних сполук -гуматів і гумінів.

7. Бонітет ґрунту - це якісна оцінка ґрунту. Бонітування ґрунтів - порівняльна оцінка ґрунтів за родючістю по 100-більній системі, де 100 балів - саме високе визначення.

Якщо ґрунт має від 100 до 70 балів, то він вважається кращім, від 69 до 40 балів - середнім, а від 39 і нижче - гіршим. Кращі ґрунти придатні для вирощування всіх культур вимогливих і невимогливих. На гірших фунтах сіють маловимогливі культури, на середніх - відносно вимогливі культури.

Дуже вимогливі до ґрунтів культури: озима пшениця, яра пшениця, горох, коноплі. Кращі з ґрунтів для них чорноземи, зовсім непридатні кислі, перезволожені, важки по механічному складу ґрунти.

Вимогливі: ячмінь, просо, кукурудза, соя, квасоля, буряки, картопля, соняшник, ріпак.

Відносно вимогливі: гречка, люцерна, конюшина, так гречка може рости при рН грунту від 5 до 7,5; для люцерни і конюшини оптимальне рН від 6,5 до 7, вони можуть рости на кислих і лужних ґрунтах.

Маловибагливі: озиме жито (придатні супіщані ґрунти), овес (непридатних ґрунтів немає), люпин (придатні кислі ґрунти, може рости при рН- 4).

Завдання: 4. Розрахувати ефективність використання природної родючості ґрунту при вирощуванні сільськогосподарських культур в різних природних зонах та за місцем Вашого мешкання (табл. 3).