
- •Передмова
- •Лабораторно-практичне заняття № 1
- •Хід виконання:
- •Лабораторно-практичне заняття № 2 Тема: Агрокліматичні умови для розвитку рослинництва в Сумській області
- •Хід виконання:
- •1. Характеристика агрокліматичних умов
- •Довідковий матеріал до виконання завдання:
- •2. Якісна оцінка ґрунтів в Сумській області
- •Довідковий матеріал до виконання завдання:
- •3. Рівень урожайності в залежності від культури і умов її вирощування
- •Довідковий матеріал до виконання завдання:
- •4. Ціна одного балу ґрунту в залежності від якості ґрунтів,
- •Контрольні питання:
- •Лабораторно-практичне заняття № 3 Тема: Ефективність використання добрив
- •Хід виконання:
- •Лабораторно-практичне заняття № 4 Тема: Внесення добрив
- •Хід виконання:
- •Контрольні питання:
- •Лабораторно-практичне заняття № 5 Тема: Захист рослин
- •Хід виконання:
- •Довідковий матеріал до виконання завдання:
- •Контрольні питання:
- •Лабораторно-практичне заняття № 6 Тема: Сівозміни
- •Хід виконання:
- •Контрольні питання:
- •Лабораторно-практичне заняття № 8 Тема: Насіння
- •Хід виконання:
- •Контрольні питання:
- •Лабораторно-практичне заняття № 9 Тема: Зернові, зернобобові, крупяні і технічні культури
- •Хід виконання:
- •Контрольні питання:
2. Якісна оцінка ґрунтів в Сумській області
Природна зона |
Райони області |
Бал ґрунту |
Переважа-ючі ґрунти |
Придатність для вирощування |
Полісся |
1.С.-Будський 2.Ямпільський 3.Шосткінський |
|
|
|
В середньому |
|
|
|
|
Перехідна |
4. Кролевецький 5. Глухівський 6. Путивльський |
|
|
|
В середньому |
|
|
|
|
Лісостепова |
7. Конотопский 8. Роменський 9. Буринський 10. Недригайлівський 11 .Тростянецький 12. Лебединський 13.Краснопільський 14. Сумський 15. Л.-Долинський 16. Білопільський 17.0хтирський 18. В.-Писарівський |
|
|
|
В середньому |
|
|
|
|
В середньому по Сумська область |
Довідковий матеріал до виконання завдання:
Генетична класифікація ґрунтів передбачає таксономічні одиниці: тип, підтип, рід, вид, різновид, розряд.
Тип - група ґрунтів, які мають однаковий процес ґрунтоутворення. Найбільш поширені типи ґрунтів: підзолисті (полісся, лісостеп), чорноземи (степ), каштанові і бурі (сухий степ), буроземи (гірські райони Карпат), буроземи, червоноземи, жовтоземи, коричневі (гірські райони Криму).
Підтип - група ґрунтів в складі типу, які якісно відрізняються визначеністю основного процесу ґрунтоутворення. Так, наприклад, підзолистий тип містить підтипи: дерново-підзолисті, дернові, болотні, підзоли (Полісся).
В Лісостепу підзолистий тип має три підтипи лісових ґрунтів: світло-сірі, сірі і темно-сірі.
В Степу чорноземний тип має такі підтипи: типові, звичайні і південні чорноземи.
В сухому Степу - тип каштанові ґрунти поділяють на темно-каштанові, світло-каштанові і каштанові. Каштанові ґрунти засолені і потребують гіпсування.
Різновид - група ґрунтів, які відрізняються по механічному складу (піщані, супіщані, легкосуглинкові, важкосуглинкові і т.д.)
Повна назва ґрунту починається з назви типу і закінчується різновидом, наприклад, чорнозем (тип) звичайний (підтип) солонцюватий (рід) малогумусний (вид) важкосуглинковий (різновид) на льосовидному важкому суглинку (розряд).
Показники будови, складу і властивостей ґрунту:
1. Будова ґрунту - розмежування товщі ґрунти на окремі генетичні горизонти. Відповідно до прийнятої індексації горизонти мають назву і літерне позначення (індекс): Н0,- лісова підстилка, трав'яниста повсть на луках, у степах; Н - гумусовий горизонт; НЕ - гумусово-елювіальний горизонт; І -ілювіальний горизонт; HP, РН - верхній та нижній гумусово-перехідні горизонти; Рк - материнська порода; Д - підстилаюча порода.
2. Ґрунтовий профіль - зміна генетичних горизонтів у вертикальному напрямку і певному порядку.
3. Товщина ґрунту - це глибина його від поверхні до материнської породи. Товщину кожного горизонту визначають позначенням верхньої і нижньої його межі. Наприклад, Н - 0-25 см.
4. Колір: чорний, каштановий, темно-бурий, сірий залежить від вмісту гумусу; червоний - від оксидний сполук заліза і марганцю; білий - від кремнезему, карбонату кальцію, гіпсу.
5. рН -умовний символ, який відображає концентрацію іонів водню (Н+) у ґрунтовому розчині. Концентрація іонів водню і гідроксиду (ОН-) та їх співвідношення зумовлюють реакцію ґрунту від кислої (рН - 3-6) до лужної (рН - 8-11). Нейтральна реакція ґрунту при рН - 7. Кислі ґрунти вапнують, лужні - гіпсують. Оптимальною для рослин є рН слабокисла (5,6) або нейтральна(7).
6. Вміст гумусу - це наявність в ґрунті азотовмісних органічних сполук -гуматів і гумінів.
7. Бонітет ґрунту - це якісна оцінка ґрунту. Бонітування ґрунтів - порівняльна оцінка ґрунтів за родючістю по 100-більній системі, де 100 балів - саме високе визначення.
Якщо ґрунт має від 100 до 70 балів, то він вважається кращім, від 69 до 40 балів - середнім, а від 39 і нижче - гіршим. Кращі ґрунти придатні для вирощування всіх культур вимогливих і невимогливих. На гірших фунтах сіють маловимогливі культури, на середніх - відносно вимогливі культури.
Дуже вимогливі до ґрунтів культури: озима пшениця, яра пшениця, горох, коноплі. Кращі з ґрунтів для них чорноземи, зовсім непридатні кислі, перезволожені, важки по механічному складу ґрунти.
Вимогливі: ячмінь, просо, кукурудза, соя, квасоля, буряки, картопля, соняшник, ріпак.
Відносно вимогливі: гречка, люцерна, конюшина, так гречка може рости при рН грунту від 5 до 7,5; для люцерни і конюшини оптимальне рН від 6,5 до 7, вони можуть рости на кислих і лужних ґрунтах.
Маловибагливі: озиме жито (придатні супіщані ґрунти), овес (непридатних ґрунтів немає), люпин (придатні кислі ґрунти, може рости при рН- 4).
Завдання: 4. Розрахувати ефективність використання природної родючості ґрунту при вирощуванні сільськогосподарських культур в різних природних зонах та за місцем Вашого мешкання (табл. 3).