- •Загальні основи педагогіки
- •Тема 1. Вчитель, його соціальні функції. Історія виникнення професії вчителя.
- •Література
- •1. Історія виникнення професії вчителя.
- •Соціальна цінність праці вчителя.
- •Основні категорії та поняття професійної діяльності вчителя.
- •4.Професійні якості вчителя.
- •- Відповідальність;
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 2: предмет і завдання педагогіки. Лише ідею, а не техніку і талант, може повідомляти
- •Література
- •1. Волкова н.В.Педагогіка: посібник. – к., 2001. – с. 9-18.
- •2. Галузяк в.М., Сметанський м.І., Шахов в.І. Педагогіка: навч. Посібн. - Вінниця, 2001. - с.6-8.
- •1. Педагогіка як наука, її становлення та розвиток.
- •3. Основні проблеми, що розробляє педагогіка.
- •4.Функції педагогічної науки.
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 3: Виникнення та становлення педагогіки. Природа завжди породжує закони більш
- •Література
- •ПИтання для СамостійнОї роботИ
- •1. Походження виховання.
- •6.1. Реформаторська педагогіка зарубіжних країн.
- •6.2. Розвиток педагогічної думки в Росії.
- •Освіта і педагогічна думка в Україні.
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 4: загальні педагогічні поняття. Педагогіка та інші науки.
- •Література
- •1. Основні категорії педагогіки: виховання, самовиховання, навчання, освіта, самоосвіта, розвиток.
- •2. Система педагогічних наук.
- •3. Взаємозв'язок педагогіки а іншими науками.
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 5: логіка і методика педагогічних досліджень.
- •1. Наукові дослідження – шлях до розв’язання проблем педагогіки.
- •2. Фундаментальні та прикладні наукові дослідження.
- •3. Методологія педагогіки.
- •4. Характеристика методів науково-педагогічного дослідження.
- •5. Комплексне використання методів педагогічних досліджень.
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 6: розвиток, виховання і формування особистості.
- •1. Поняття розвитку і формування особистості.
- •2. Рушійні сили і закономірності розвитку особистості.
- •3. Роль спадковості й середовища в розвитку і формуванні особистості.
- •4. Виховання як провідний фактор розвитку і формування особистості.
- •5. Роль діяльності, активності і спілкування в розвитку і формуванні особистості.
- •6. Педагогічна характеристика дітей молодшого шкільного віку.
- •7. Індивідуальні особливості і їх врахування в процесі виховання.
- •Питання для самоперевірки
Основні категорії та поняття професійної діяльності вчителя.
Підготовка вчителів та інших педагогічних працівників в Україні ведеться в педагогічних училищах і коледжах, педагогічних інститутах і університетах.
Як і представники інших професій, випускники педагогічних навчальних закладів отримують такі рівні педагогічної кваліфікації:
молодший спеціаліст – забезпечують педагогічні училища, інші навчальні заклади еквівалентного рівня;
бакалавр - забезпечують коледжі, інститути педагогічного профілю;
спеціаліст - забезпечують інститути, інші навчальні заклади еквівалентного рівня;
магістр - забезпечують інститути, академії, університети, інші навчальні заклади, що мають відповідний сертифікат.
Важлива особливість праці вчителя сьогодні - її творчий характер, інтеграція педагогічної теорії і практики. Прикладом є діяльність педагогів-новаторів, авторські школи, творчі групи вчителів, об'єднання педагогів-новаторів та ін. Тому важливим є розгляд інноваційних процесів у вчительському середовищі як альтернативи інертності та консервативності сучасної школи.
4.Професійні якості вчителя.
Усі особистісні риси вчителя мають професійну значущість. Разом з тим не можна уявляти собі образ учителя як деяку стандартну, незмінну модель, яка складається із загальноприйнятих доброчинностей. Ніщо людське вчителеві не чуже. Проте майбутньому і молодому педагогові корисно мати орієнтири у вигляді бажаних властивостей характеру для професійно-педагогічного самовиховання. А саме:
- любов до дітей;
- любов до професії;
- тактовність;
- толерантність;
- емпатійність;
- креативність;
- Відповідальність;
- гуманність;
- вихованість;
- патріотизм;
комунікабельність, товариськість.
Замкнутий вчитель свідомо чи несвідомо створює стіну взаємо нерозуміння між собою та учнями. Йому важче, аніж товариському вчителеві, проникати у внутрішній світ своїх учнів.
- самовладання. Учитель, який володіє своїми емоціями та почуттями, не дратується за дрібниць, на робить поспішних висновків і зауважень, тобто не зловживає покараннями (сильними прийомами виховання). Недарма говорять, що "сильні" прийоми найчастіше потрібні саме слабким педагогам. К.Д.Ушинський вважав, що вчитель повинен мати нескінченне терпіння. Живість реакції і емоційність у роботі з учнями мають поєднуватися з витримкою і самовладанням учителя.
- наполегливість у досягненні мети. Учитель-майстер невідступний у досягненні своєї мети, у своїй вимогливості. Він добре розуміє смисл прислів'я "Крапля січе камінь не своєю силою, а своїм частим падінням".
- оптимізм і гумор, що є каталізаторами активності виховного процесу. А.С.Макаренко вчив педагогів створювати мажорний, радісний настрій колективу дітей, підходити до вихованця з "оптимістичною гіпотезою", тобто вірити в позитивні складові характеру вихованця і спиратися на них.