- •Загальні основи педагогіки
- •Тема 1. Вчитель, його соціальні функції. Історія виникнення професії вчителя.
- •Література
- •1. Історія виникнення професії вчителя.
- •Соціальна цінність праці вчителя.
- •Основні категорії та поняття професійної діяльності вчителя.
- •4.Професійні якості вчителя.
- •- Відповідальність;
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 2: предмет і завдання педагогіки. Лише ідею, а не техніку і талант, може повідомляти
- •Література
- •1. Волкова н.В.Педагогіка: посібник. – к., 2001. – с. 9-18.
- •2. Галузяк в.М., Сметанський м.І., Шахов в.І. Педагогіка: навч. Посібн. - Вінниця, 2001. - с.6-8.
- •1. Педагогіка як наука, її становлення та розвиток.
- •3. Основні проблеми, що розробляє педагогіка.
- •4.Функції педагогічної науки.
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 3: Виникнення та становлення педагогіки. Природа завжди породжує закони більш
- •Література
- •ПИтання для СамостійнОї роботИ
- •1. Походження виховання.
- •6.1. Реформаторська педагогіка зарубіжних країн.
- •6.2. Розвиток педагогічної думки в Росії.
- •Освіта і педагогічна думка в Україні.
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 4: загальні педагогічні поняття. Педагогіка та інші науки.
- •Література
- •1. Основні категорії педагогіки: виховання, самовиховання, навчання, освіта, самоосвіта, розвиток.
- •2. Система педагогічних наук.
- •3. Взаємозв'язок педагогіки а іншими науками.
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 5: логіка і методика педагогічних досліджень.
- •1. Наукові дослідження – шлях до розв’язання проблем педагогіки.
- •2. Фундаментальні та прикладні наукові дослідження.
- •3. Методологія педагогіки.
- •4. Характеристика методів науково-педагогічного дослідження.
- •5. Комплексне використання методів педагогічних досліджень.
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 6: розвиток, виховання і формування особистості.
- •1. Поняття розвитку і формування особистості.
- •2. Рушійні сили і закономірності розвитку особистості.
- •3. Роль спадковості й середовища в розвитку і формуванні особистості.
- •4. Виховання як провідний фактор розвитку і формування особистості.
- •5. Роль діяльності, активності і спілкування в розвитку і формуванні особистості.
- •6. Педагогічна характеристика дітей молодшого шкільного віку.
- •7. Індивідуальні особливості і їх врахування в процесі виховання.
- •Питання для самоперевірки
2. Система педагогічних наук.
У минулому, до ХVІ-ХVІІст. педагогіка розвивалась в рамках філософії, що була тоді майже всеохоплюючою системою наукових знань. Але:
- розвиток матеріального виробництва і духовної культури;
- зростання в зв'язку в цим ролі освіти і школи;
- розширення 1 вдосконалення навчально-виховної діяльності та збагачення відповідного фахового досвіду зумовили виділення педагогіки в окрему, самостійну науку.
Поступово, внаслідок поділу знань про освіту 1 виховання створилась ціла система педагогічних наук (складові частини педагогіки).
Розвиваючись, кожна наука збагачує свою теорію, наповнює її новим змістом. Цей процес стосується і педагогіки. В наш час поняття "педагогіка" охоплює цілу систему педагогічних наук. Структура сучасної педагогіки відображає зв'язки і відносини, що склалися у ході історичного розвитку різних галузей педагогічних знань, визначає місце кожної з педагогічних наук, її роль для педагогічної практики. Сучасна педагогічна наука являє собою коло самостійних наук, серед яких:
1. Історія педагогіки, яка вивчає розвиток педагогічної думки на різних етапах історичного розвитку людського суспільства.
2. Загальна педагогіка - базова наукова дисципліна, яка вивчає загальні закономірності навчання і виховання, розробляє загальні основи навчально-виховного процесу в освітніх закладах різного типу. Вона традиційно поділяється на чотири великі розділи: загальні основи, дидактику (теорію навчання), теорію і методику виховання, школознавство (систему управління школою і діяльність органів освіти).
Щодо поділу педагогічної науки за галузями, то їх нараховується вже близько двадцяти і кількість їх може зростати й надалі. Всі вони спираються на структуру і принципи загальної педагогіки і є її "дочірними", хоча і самостійними науками. Їх умовно можна поділити на загальні і функціональні.
До загальнопедагогічних наук відносять:
• вікову педагогіку (дошкільна педагогіка, педагогіка школи, педагогіка вищої школи тощо);
• корекційну педагогіку, яка розробляє питання виховання сліпих (тифлопедагогіка) та глухих (сурдопедагогіка) дітей; розумове" відсталих дітей (олігофренопедагогіка), дітей з неправильно сформованою мовою (логопедія);
• соціальну педагогіку, яка вивчає механізми формування особистості у соціумі. Сюди ж можна віднести і сімейну педагогіку;
• етнопедагогіку, що вивчає здобуті народом знання та уміння у галузі виховання та навчання, відображені у фольклорі, традиціях, обрядах.
До функціональних педагогічних наук відносять:
• професійну педагогіку;
• галузеві педагогіки (авіаційна, військова, медична, культуро-освітня тощо);
• педагогіку підвищення кваліфікації і перекваліфікації спеціалістів;
• часткові або предметні методики викладання, що допомагають вчителю-предметнику у підготовці та проведенні уроків та інших видів навчально-виховної діяльності.
Окремо виділяємо порівняльну педагогіку, яка займається порівняльним аналізом педагогічних систем у різних країнах ( порівняно з вітчизняною).
Сукупність галузей педагогіки складає єдину систему педагогічних наук.
