2. Забезпечення ефективності профконсультування.

Принцип психопрофілактичного проведення консультації означає, що при взаємодії з клієнтом слід прагнути забезпечити його емоційний комфортний стан, надати йому можливість внести корективи до процедури консультації, самостійно сформулювати рекомендації і намітити шляхи вирішення консультаційної проблеми.

Принцип об'єктивності вимагає, щоб результати консультування були науково обґрунтованими, базувалися на глибоких психологічних знаннях консультанта, компетентному використанні діагностичного інструментарію і психотехнологій, не залежали від суб'єктивного відношення до клієнта. Консультування слід вести коректно, доброзичливо. І разом з тим недопустимі підказки і допомога, що вносять спотворення в процес вирішення профконсультаційної проблеми.

Принцип «Не нашкодь!» припускає, що ухвалене рішення, спільно вироблені рекомендації обов'язково повинні бути корисні клієнтові. Не дозволяється також давати рекомендації, які можуть привести до небажаних, непередбачуваних наслідків і завдати шкоди іншим людям.

3. Проведення консультування на високому професійному рівні .

Принцип професійної компетентності пред'являє високі вимоги до рівня освіти практичного психолога (вище психологічне, або на базі вищого додаткова психологічна освіта) , доскональне володіння психодіагностичними методиками і психотехнологіями консультування, наявність практичного досвіду і ліцензії, отриманої за наслідками атестації.

Під час опанування курсу, студенти мають виконувати практичні завдання, пов’язані із застосуванням різних методик, які є у додатках та рекомендованій літературі. Тому, навчальна робота студентів з методиками передбачає вивчення теоретичного матеріалу з теми дослідження. Це можуть бути матеріали лекцій, навчальних посібників, першоджерела. Лише після цього студент має право здійснювати відповідні до мети завдання психодіагностичні процедури. До нього висуваються таки ж самі вимоги, що й до спеціаліста-користувача методикою, якій зобов'язаний:

а) якщо психологи попереджають про те, що правильне використання методики вимагає загальних знань про психодіагностику чи спеціальної підготовки (в опануванні методикою), то вибрати іншу методику чи пройти відповідну підготовку, чи залучити до проведення психодіагностики психолога або ж відмовитися від психодіагностики взагалі;

б) при отриманні доступу до психодіагностичних методик автоматично взяти на себе зобов'язання про дотримання всіх вимог професійної етики;

в) дотримуватися всіх етичних норм під час проведення обстеження стосовно досліджуваного та третіх осіб. Користувач методик, як і психолог, не маючи права зловживати довірою, повинен неодмінно попереджати досліджуваного щодо подальшого використання інформації;

г) методики, не забезпечені стандартною інституцією, необхідними показниками надійності та валідності, не можуть бути використані спеціалістами-непрофесіоналами;

д) допомагати психологам дотримуватися процедурних та етичних нормативів, користуючись методиками тестів, вживати запобіжних заходів щодо некоректного використання методик;

е) користувачі, які не є професійними психологами, можуть здійснювати раціоналізаторську діяльність у галузі психодіагностики тільки з дозволу атестаційної комісії Товариства психологів, яка засвідчує необхідний професійний рівень як самих розробок, так і їхнього автора.

Враховуючи ці вимоги, слід взяти до уваги, що основне завдання практикуму, якій наведений в цьому посібнику, - навчальне. Майбутнім керівникам необхідно навчитися розуміти та цінувати психічні якості людини і застосовувати психологічні знання з метою вдосконалення особистості підлеглих.