1. Особливості морально-психологічного забезпечення підготовки підрозділів Сухопутних військ до ведення бойових дій

Головна роль в системі підготовки підрозділів Сухопутних військ до бойових дій належить бойовій підготовці — як комплексу заходів щодо навчання і військового виховання особового складу, злагодження підрозділів для ведення бойових дій, для виконання інших завдань відповідно до їх призначенням. Бойова підготовка повинна здійснюватись безперервно і цілеспрямовано в районах зосередження військ перед їх застосуванням, у тилових районах. Її основою е польовий вишкіл підрозділів.

Основна мета бойової підготовки в цих умовах — навчання та тренування особового складу підрозділів щодо ведення бойових дій у конкретних умовах. Особовий склад вивчає особливості тактики ведення бойових дій противником, сильні та слабкі сторони його способів ведення бойових дій, бойової техніки та озброєння, удосконалює способи застосування своєї бойової техніки під час бою.

Важливі завдання морально-психологічного забезпечення вирішуються в процесі вогневої підготовки особового складу підрозділів до бою. Хоча, великий досвід опанування зброєю військовослужбовці підрозділів набувають ще під час бойового злагодження в районах відмобілізування та приведення в бойову готовність, однак після прибуття у райони зосередження та під­готовки до бойових дій частку зброї треба привести до бойового ладу, вивірити та продовжити формувати майстерність у діях зі зброєю, з метою ведення з неї влучного вогню, нанесення вогневих ударів противнику.

Одночасно в районах підготовки підрозділів до бою продовжується процес формування та закріплення психологічних якостей і в першу чергу психологічної стійкості, вміння за будь-яких умов вести влучний нищівний вогонь по противнику, набувати впевненості щодо можливостей своєї зброї, відповідальності за результат бою.

У бойових умовах особливо важливим елементом підготовки підрозділів до бою є аналіз і розбір результатів стрільб. Це дозволяє усім військовослужбовцям наочно побачити власні результати стрільб у порівнянні з товаришами, сусідами, свої недоліки та прорахунки, знайти такі варіанти виконання вправ, які дозволять досягти мети занять і запобігти недоліків під час бою. Важливим психологічним аспектом розбору виконання вогневих вправ повинно бути формування у військовослужбовців впевненості в своїх силах і можливостях, прагнення до виправлення виявлених помилок внаслідок більш глибокого вивчення зброї та інтенсивних тренувань.

Моральну перевагу над противником і високу психологічну стійкість формують заняття з технічної підготовки. Вони проводяться з урахуванням конкретних умов, тобто вимогою до її організаторів є гнучкість, розумний підхід, пошуковий характер діяльності організаторів. Наприклад: добрі можливості для проведення занять з технічної підготовки будуть мати ті підрозділи, які займають оборону в умовах відсутності безпосереднього зіткнення із противником. Зовсім інші можливості будуть мати підрозділи, які знаходяться у районах зосередження і готуються до наступальних дій. За будь-яких умов добре організовані заняття на бойовій техніці викликають у особового складу обґрунтовану віру в її надійність, можливість ефективного використання в бою, формують почуття впевненості в перемогу.

Основним видом підготовки підрозділів до бойових дій є тактична підготовка, яка зосереджує в собі всі види підготовки.

Д О В І Д К О В О.

Участь з'єднань та військових частин Сухопутних військ Збройних Сил України і спецпідрозділів інших силових структур в спеціальній (спільній) операції.

Однією з форм застосування з'єднань та військових частин Сухопутних військ Збройних Сил України і спецпідрозділів інших силових структур є спеціальні (спільні) операції, які являють собою сукупність погоджених і взаємозалежних за метою, часом і місцем оперативних (оперативно-тактичних), режимних, слідчих заходів і бойових дій, проведених за єдиним замислом з метою виявлення, затримання або ліквідації терористичних (іррегулярних) збройних формувань у визначених районах.

Порядок проведення спеціальних операцій залежить від умов обстановки і, головним чином, від складу та характеру дій терористичних (іррегулярних), незаконно створених збройних формувань, наявності сил і засобів, характеру місцевості тощо.

У будь-якому випадку терміни їх проведення повинні бути обмеженими, а якість ведення бойових дій має забезпечувати максимально ефективне застосування засобів ураження, мінімальні втрати військ і місцевого населення.

Операція може проводитися:

пошуком у блокованому або неблокованому районі;

оточенням;

блокуванням з подальшим штурмом населеного пункту;

переслідуванням;

засідкою;

розвідувально-пошуковими та ударними діями;

вистежуванням лідерів найбільш активних груп, терористичних (іррегулярних) угруповань;

із залученням тактичної та армійської авіації, снайперів і груп спеціального призначення, підрозділів розвідки тощо.

До вирішення завдань спеціальної операції залучаються: загальновійськові частини та підрозділи, військові частини та підрозділи РВіА, тактичної і армійської авіації, які об’єднуються в тактичні групи (ТГ) та складають їх основу.

На загальновійськові частини і підрозділи можуть покладатися завдання:

блокування районів, зайнятих терористичними (іррегулярними) групами;

надання допомоги підрозділам та органам інших міністерств і відомств у виконанні покладених на них завдань;

участь у ліквідації терористичних (іррегулярних) груп або примушення їх до складання зброї;

охорона та оборона важливих об'єктів і комунікацій, об’єктів інфраструктури державного і військового значення в районі проведення спеціальної операції;

супровід військових колон, колон гуманітарної допомоги, надання допомоги біженцям, представникам громадських і інших організацій.

Основними формами дій тактичними груп є:

дії в складі передового загону (авангарду) або головних сил військової (спеціальної) операції під час висування в район зосередження терористичних (іррегулярних) збройних формувань;

блокування районів зосередження терористичних (іррегулярних) збройних формувань та їх ізоляція;

дії в призначених зонах (районах) відповідальності щодо ліквідації терористичних (іррегулярних) збройних формувань;

проведення пошукових дій і участь у прочісування місцевості;

забезпечення дій формувань інших міністерств і відомств під час прочісування населених пунктів.

а). Особливості дій тактичних груп під час супроводження військових колон Пересування колон у районах надзвичайних ситуацій здійснюється тільки у світлий час доби, з дотриманням усіх заходів безпеки і маскування.

З метою запобігання ураження бойових машин та іншої техніки з ручних протитанкових гранатометів населені пункти, мости і зелені зони („зеленка”) долаються на максимальній швидкості.

Корпуси бойових машин для забезпечення більшої захищеності від протитанкових гранат і ПТКР додатково обладнуються протикумулятивними решітками або закриваються мішками (ящиками) з піском. Борти автомобілів, які перевозять особовий склад, посилюються протикульним і протиосколковим захистом (деревиною або мішками, ящиками з піском). Двері автомобілів завішуються бронежилетами, а лобове скло протигранатними сітками.

Завчасно, до початку руху колони, на мостах, в ущелинах, тіснинах, дефіле, зелених зонах („зеленці”), населених пунктах й інших місцях підвищеної загрози можуть бути виставлені сторожові та спостережні пости і секрети.

У разі необхідності передбачаються дії спеціально виділених підрозділів із завданням – виявити та знищити вогнем і ударом з тилу або флангів засідки бойовиків на загрозливих ділянках маршруту.

У похідний порядок колони під час її супроводження включаються:

похідна охорона;

загін забезпечення руху;

командно-спостережний пункт командира підрозділу, який супроводжує колону;

безпосередня охорона (механізоване відділення на бойових машинах, яке розподіляється по колоні).

Крім того, для вирішення раптово виникаючих завдань може створюватися резерв сил і засобів та вогнева група зенітних установок, які придані механізованому підрозділу.

Супроводження колон здійснюється ланкою бойових вертольотів.

Зв’язок під час супроводження колони організується:

із старшим командиром і його штабом;

з підрозділом армійської авіації, який здійснює супровід;

із взаємодіючими частинами і підрозділами;

з елементами похідного шикування колони (підрозділами похідної і безпосередньої охорони, розвідки, резервом, загоном забезпечення руху і командиром, який супроводжує колону);

зі сторожовими заставами, блок-постами, контрольними постами міліції, постами ДАІ на маршруті руху.

б). Блокування, роззброєння і ліквідація незаконно створених збройних формувань

Локалізація дій терористичних (іррегулярних), незаконно створених збройних формувань здійснюється спільними, скоординованими за завданнями, місцем і часом діями підрозділів внутрішніх військ МВС та Збройних Сил України. Виконання завдань досягається проведенням блокування району, безпосереднім оточенням, примушенням до складання зброї або роззброєнням, а в разі опору – знищенням формувань противника в ході вогневого ураження і прочісування зазначеного району.

Район перебування незаконно створених збройних формувань вважається блокованим, якщо між сусідніми підрозділами, розташованими на кордоні району, є зоровий і вогневий зв'язок.

Бойовий порядок підрозділу, що проводить дії з блокування, роззброєння і ліквідації противника, як правило, включає:

групу (групи) блокування;

підрозділ, призначений для організації засідок;

патрулі, пости спостереження й оповіщення;

групу (групи), що атакує (штурмує);

групу вогневої підтримки і резерв.

Група блокування може діяти пішим бойовим порядком або в бойовій лінії на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах). Під час нічних дій особовий склад повинен мати освітлювальні (розпізнавальні) знаки (катафоти, ліхтарики), закріплені на спорядженні, з метою недопущення ураження вогнем своїх підрозділів. Зміна кольору сигналів здійснюється щодоби. Для досягнення раптовості підрозділи виходять на рубежі блокування, дотримуючись заходів маскування. Підрозділам, що діють у групі блокування, призначаються ділянки: відділенню – 50-60 м, взводу – 300-400 м, роті – 1000-1500 м.

Вогнева група розташовується на відстані до 1000 м за групою блокування в готовності до подавлення і знищення вогневих засобів бандгрупи.

Резерв розташовується на найбільш імовірних напрямках прориву бандгруп у готовності діяти для рішення раптово виникаючих завдань.

Забезпечення відкритих флангів досягається шикуванням бойового порядку підрозділів уступом, обладнанням мінно-вибухових та інженерних загороджень, посиленням спостереження і постійної готовності до маневру резервів у бік загрозливого напрямку.

Командир, насамперед, вживає заходів щодо захоплення і закріплення рубежів, на яких йому наказано заблокувати противника.

У ході закріплення підрозділів ТГ на зазначених рубежах командир визначає замисел бою, доповідає його вищому командиру, потім віддає попередні бойові розпорядження письмово.

У подальшому командир завершує прийняття рішення по карті, ставить завдання бойовими розпорядженнями (бойовим наказом), дає вказівки щодо взаємодії, усебічного забезпечення бою і управління.

Потім, якщо дозволяє обстановка, він проводить рекогносцировку й організує взаємодію. Організація взаємодії проводиться після прийняття рішення підпорядкованими командирами на місцевості, на макеті місцевості або по карті. Взаємодія між військовими частинами (підрозділами), а також силами і засобами, що беруть участь у бою, організується в будь-якій обстановці.

Після заняття рубежу блокування командир батальйону, а іноді й роти, по можливості вступає в контакт із старійшинами населеного пункту з вимогами не допустити провокації, скласти наявну зброю і вивести бойовиків за межі населеного пункту.

Прочісування починається після завершення блокування зазначеного району і може здійснюватися в одному напрямку, по збіжних у центрі напрямках і з центру по розбіжних напрямках, а також розподілом блокованого району на ділянки і послідовним оглядом кожного з них.

У ході прочісування виявлені зброя і боєприпаси вилучаються, підозрілі особи та особи, що вийшли на позиції підрозділів, які блокують, затримуються і передаються правоохоронним органам. Особи, що чинять опір, знищуються.

Під час прочісування населених пунктів для ліквідації бойовиків, які засіли в будинках або будівлях, у кожному батальйоні створюються по 3-4 штурмові групи в складі: механізований і танковий взводи, 3-4 сапери із запасом вибухових речовин і мін, 1-2 розрахунки мінометів, артилерійського корегувальника та санітарів.

Для заборони виходу бандформувань із великого населеного пункту доцільно здійснювати не блокування, а оточення. Для надійності потрібне створення двох кілець оточення. Перше – на відстані 2-3 км від оточеного об'єкта, друге – безпосередньо навколо населеного пункту. Підрозділи, які займають зовнішнє кільце оточення, повинні бути в готовності до відбиття спроб бандформувань деблокувати оточену ділянку місцевості ззовні.

в) участь тактичних груп у розвідувально-пошукових діях

Сутність розвідувально-пошукових дій полягає у веденні активної наземної розвідки незаконно створених збройних формувань в усьому районі відповідальності батальйону (роти), виявленні найбільш важливих його об'єктів і негайному нанесенні по них ударів, у першу чергу, засобами авіації.

Бойовий порядок ТГ під час ведення розвідувально-пошукових дій може складатися з бойових порядків підрозділів, розгорнутих у бойову лінію, або з окремих пошукових груп та резерву. Попереду та на флангах пошукової бойової лінії і піших пошукових груп діють піші дозори. На відкритій місцевості пошукові групи можуть діяти на бойових машинах.

У пошуку підрозділам призначаються напрямок дій і рубежі (вихідний, зрівняльний, зустрічі, кінцевий). Темп пошуку, залежно від місцевості, може становити: на відкритій місцевості – 2-4 км/год, у гірсько-лісистій місцевості – 300-600 м/год.

Зрівняльні рубежі призначаються по добре видимих орієнтирах або через 1,5-2 години пошуку на рівнинній місцевості, через 3-4 км на середньо пересіченій місцевості, у лісисто-болотистій місцевості – через 2 км, у гірській місцевості – через 1,5 км, взимку на лижах – через 5-6 км.

Під час ведення пошуку в населеному пункті сільського типу розвідувально-пошуковою групою (РПГ) у складі відділення потрібно 1-2 години на один будинок. Уночі темп пошуку нижчий, ніж удень. Залежно від цього при інтервалі між солдатами 10-15 м відділення може прочісувати місцевість на фронті до 100 м, взвод – до 300 м, рота – 800-1000 м.

г) особливості дій тактичної групи з ліквідації бандформувань у лісисто-болотистій місцевості

На ведення операцій у лісисто-болотистій місцевості впливає наявність важко прохідних або недоступних районів, рік, озер, протоків, осушувальних канав, боліт й інших природних перешкод.

Закритий характер лісисто-болотистої місцевості обмежує огляд і обстріл, ускладнює пошук і знищення цілей, маневр силами, засобами і застосування бойової техніки, управління підрозділами (нарядами) та організацію і підтримку взаємодії між ними. У ході ведення операції в умовах лісисто-болотистої місцевості підвищеного значення набувають усі види бойового забезпечення, особливо розвідка та охорона.

Розвідка повинна своєчасно виявити місце перебування противника. Створюється більш широка, ніж звичайно, мережа спостережних пунктів, охорона виставляється від частин і підрозділів у бік противника, на фланги та в тил. Особливу увагу варто приділити охороні пунктів управління.

Виходячи з особливостей лісисто-болотистої місцевості, район операції, як правило, не блокується. Виставляються лише заслони й окремі військові наряди, пости спостереження на дорогах, стежках, міжозерних дефіле, ділянках місцевості, на яких можливий рух.

Пошук противника ведеться по окремих напрямках (ділянках) розвідувально-пошуковими групами.

У взводі і роті створюється резерв у складі від відділення до взводу. Резерв пересувається за командиром підрозділу або уступом за відкритим флангом. Підрозділи групи пошуку і резерву забезпечуються засобами, які дозволяють пересуватися по болотах і долати водні перешкоди. Передбачаються заходи щодо рятування особового складу в болотах. Керівники операції завчасно організують розвідку з метою визначення їх прохідності.

У разі виявлення противника в укриттях, які розташовані між болотами, підрозділи охоплюють їх, а потім ударами з різних напрямків опановують ними.

Під час зустрічі з противником у лісі особливого значення набуває стрільба впритул, уміле застосування ручних гранат і володіння багнетом. Рішучу роль відіграє ініціатива командира та окремих солдатів.

д) особливості дій під час ліквідації бандформувань противника в горах

Гірські райони характеризуються пересіченим рельєфом, обмеженою кількістю зручних доріг, наявністю гірських рік, прихованих підступів, ділянок, які не прострілюються, великої кількості укриттів для противника та можливістю обвалів.

Зважаючи на ці умови, суцільне блокування району операції не здійснюється, а лише виставляються блок-пости на шляхах, доступних для руху противника (на перевалах, стежках, дорогах, біля виходів з ущелин, у долинах, руслах рік), та розгортається мережа пунктів спостереження.

Пошук у горах ведеться шляхом ретельного огляду мілин, нагромаджень каміння, ущелин, русел рік, струмків, лісових ділянок тощо. Середній темп пошуку в горах може бути 200-500 м на годину. Суцільний пошук у блокованому районі операції, як правило, не ведеться. В окремих випадках, якщо недостатньо сил і засобів, під час ведення пошуку на декількох напрямках, блок-пости можуть не виставлятися, а організується надійне блокування виходів із гірського масиву. У гірських умовах підвищується роль спостереження. Пости спостереження розташовуються на пануючих висотах, по периметру району операції і всередині його. Склад їх може бути до відділення, щоб, у випадку виходу на них противника, вони могли самостійно вирішувати завдання з його ліквідації або сковувати дії диверсантів до підходу підсилення. Пости спостереження забезпечуються оптичними приладами, у тому числі нічного бачення і радіостанціями.

Резерви, склад яких під час проведення операції в горах збільшується, розташовуються як по периметру району операції, так і всередині нього, переважно поблизу доріг, на перевалах і висотах з таким розрахунком, щоб мати перевагу над противником у висоті.

В особливо складних умовах необхідно передбачати крім блок-постів, постів спостереження, груп пошуку та резервів, створення груп забезпечення, які повинні постачати у діючі підрозділи продовольство, боєприпаси, пальне та інші матеріальні засоби.

Під час проведення операції в горах можуть застосовуватися літаки (вертольоти) та мінометні підрозділи. Літаки застосовуються для ведення розвідки, пошуку противника і наведення на нього розвідувально-пошукових груп (РПГ), а вертольоти – для перекидання підрозділів на шляхи відходу противника, зайняття перевалів, висот, доріг і стежок, вивезення поранених і хворих, постачання військ боєприпасами, продовольством й іншими матеріальними засобами.

Мінометні і протитанкові підрозділи батальйонів використовуються в горах у складі вогневих груп, які розташовуються поблизу доріг (стежок) з максимальною можливістю для маневрування та з урахуванням переваги над противником у висоті.

Під час організації операції в горах командир і штаб, крім вирішення звичайних питань, зобов'язані:

досконало вивчити доступність місцевості та вигідні напрямки для дії військ;

визначити завдання підрозділам, призначеним для пошуку, виставлення блок-постів на окремих напрямках (рубежах), забезпечити підрозділи необхідними запасами продовольства та боєприпасів;

передбачити заходи щодо орієнтування і позначення місця розташування підрозділів;

забезпечити безпеку особового складу від можливих обвалів.

Під час організації зв'язку в горах необхідно враховувати особливості порівняно зі звичайними умовами (ретранслятори для забезпечення дальності зв’язку), обмеженість маневру силами й засобами зв'язку.

е) особливості бойових дій з ліквідації незаконно створених збройних формувань у населених пунктах

Бойовий порядок тактичних груп у ході оборони в населеному пункті включає підрозділи, що займають оборону в опорних пунктах (будинках), підрозділи артилерії, резерви, блокпости й інші тимчасово створені формування.

Підрозділам у населеному пункті призначаються зони відповідальності. Розміри зон відповідальності визначаються, виходячи зі складу сил і засобів підрозділів, задіяних в обороні населеного пункту. Зона може включати опорні пункти, вогневі позиції, групи й окремі будинки, які охороняються, прилеглі вулиці та територію.

Оборона будинку організується так, щоб підступи до нього прострілювалися фланговим і перехресним вогнем. Більша частина особового складу та вогневих засобів повинні розміщуватися на нижніх поверхах і в напівпідвалах, де створюється зона суцільного вогню на дальності 100-200 м.

Від будинку на відстані 100-200 м обладнається не менше чотирьох спостережно-вогневих точок (у формі хреста) у складі 3-4 військовослужбовців, із секторами вогню не менше 120 градусів кожному стрільцеві, завданням яких є ведення спостереження і вогню у бік фронту й флангів. Сектори призначаються з таким розрахунком, щоб вогнем прикривалися підходи до будинку з усіх напрямків. На даху будинку виставляється кілька спостережно-вогневих точок у складі 2-3 військовослужбовців для ведення вогню по бойовиках, які перебувають за природними укриттями, на подвір'ях сусідніх будинків або безпосередньо в будинках, на вулиці вздовж будинку, що обороняється. Спостережно-вогневі точки для захисту особового складу обкладаються мішками з піском або землею. Наповнення мішків камінням, у тому числі дрібним, не допускається.

Резерв створюється для вирішення раптово виникаючих завдань і включає групу, що блокує, штурмову групу та резерв (черговий підрозділ). До складу групи, що блокує, додатково включаються снайпери і кулеметники, штурмова група підсилюється розрахунками гранатометів АГС-17.

У населеному пункті тактична група звичайно наступає по одній-двох магістральних вулицях із прилеглими кварталами. Тактична група у складі механізованої роти наступає по одній вулиці або всередині кварталу. Танкові підрозділи й бойові машини піхоти наступають за бойовими порядками стрільців або підтримують вогнем їх дії з вигідних рубежів (із-за укриттів). Виявлені вогневі точки знищуються вогнем озброєння танків, бойових машин піхоти.

У населених пунктах противник маскується під місцевих жителів, переховується в житлових будинках і використовує будівлі як опорні пункти. Це ускладнює його пошук і ліквідацію. Крім того, обмежується можливість ведення вогню через небезпеку ураження місцевих жителів і підпалу будівель. Особлива увага звертається на суворе дотримання законності.

Пошук здійснюється розвідувально-пошуковими групами, для здійснення оперативних заходів до їх складу включаються оперативні працівники. Пошук ведеться по секторах (ділянках) послідовно, а за наявності достатніх сил – одночасно. Рубіж блокування вибирається на відстані 150-200 м від крайніх будівель, щоб підрозділам був забезпечений огляд і обстріл місцевості та шляхів імовірного виходу бойовиків.

Дії особового складу повинні бути рішучими та, перш за все, спрямованими на його захоплення, а в разі опору – знищення ворога.

Артилерійські й мінометні підрозділи використовуються для посилення підрозділів (заслонів) на рубежі блокування. Вогневі позиції вибираються на відстані, яка не допускає ураження артилерійських підрозділів вогнем стрілецької зброї противника. Для знищення противника, який засів у будинках, може застосовуватися вогонь прямою (напівпрямою) наводкою.

Бойові дії тактичних груп у спеціальній операції з ліквідації незаконно створених збройних формувань у лісисто-болотистій місцевості, горах і населених пунктах мають свої відмінні риси на всіх етапах. Усебічне врахування командиром цих особливостей у процесі підготовки операції та в ході її проведення є однією з вирішальних умов успішного виконання бойового завдання.

Тактичні навчання, коли на них створюється обстановка, яка максимально наближена до бойової, потребують активного мислення, високого бойового вишколу, ініціативи, сміливості та мужності.

На психологічну стійкість воїнів значний вплив здійснюють навчання, які проводяться на місцевості, схожій з тією, де пройдуть бойові дії, з бойовими стрільбами, киданням бойових гранат, наступом через мінні поля, зони загороджень і руйнувань, через вибухи снарядів, з обкаткою особового складу танками, з польотами літаків і вертольотів, з імітацією бомбових і ракетних ударів по об'єктах, які розташовані поблизу від своїх військ, висадкою тактичних повітряних десантів.

З цією метою в тилу військ, в тилу ділянок оборони, батальйонних районів оборони створюються із наявних матеріалів смуги психологічної підготовки, які обладнуються основними елементами смуги перешкод зі створенням умов бойової обстановки, а саме, в населеному пункті, в смузі оборони противника, на марші.

За умови достатнього часу на підготовку та проведення тактичних навчань офіцери виховної роботи приділяють значну увагу проведенню комп­лексу заходів морально-психологічного забезпечення в підготовчий до нав­чань період.

Основні зусилля зосереджуються на роз'ясненні особовому складу підрозділів отриманої бойової задачі, часу на підготовку до її виконання, важливості якісного використання відведеного часу для навчання основним способам її виконання під час тактичного навчання, формуванню у воїнів психологічної готовності до ведення завзятих напружених бойових дій.

Проводиться підготовка засобів захисту, обкатка танками особового складу. Особлива увага звертається на воїнів, які схильні до нервовопсихічної нестійкості. З ними проводяться додаткові заняття, тренування, аутотренінги, бесіди. Організується шефство досвідчених солдатів і сержантів над молодими воїнами.

Особовому складу роз'яснюється законодавство в умовах воєнного часу і вимоги забезпечення безпеки, правила взаємовідношень з місцевим населен­ням в районі ведення бойових дій, воїни попереджаються про суворе виконання норм і правил гуманітарного права, недопущення руйнування об'єктів місцевої інфраструктури, в тому числі мостів, шляхів, пошкоджень майна і будівель цивільного населення, недопущення пограбувань та знущань.

Передбачається система забезпечення особового складу інформацією. Для цього використовуються можливості військового та цивільного радіо, телебачення, газети та журнали. При можливості організуються заходи душпасторської роботи з віруючими військовослужбовцями, а також тими, хто хоче отримати духовну допомогу.

Під час навчань морально-психологічне забезпечення спрямовується на оперативне доведення до військовослужбовців обстановки і нових завдань; мобілізацію особового складу на активні і рішучі дії; подальший розвиток у військовослужбовців моральних якостей і психологічної стійкості; недо­пущення під час навчань послаблень і спрощення; збереження і правильну експлуатацію бойової техніки та озброєння; забезпечення організованості та дисципліни, пильності і вимог безпеки, своєчасне задоволення матеріально-побутових і культурних запитів особового складу; підтримання почуття колективізму та взаємної допомоги.

В ході підготовки до бойових дій важливо підтримувати у особового складу бадьорість, використовувати будь-яку можливість для організації відпочинку і розвантаження, організовувати зігрівання воїнів у холодний період року, просушування їх одягу і взуття в дощову погоду, якісне харчування.

Після навчань має робота з особовим складом у передбойовий період велике значення. Підводяться підсумки виконання бойового завдання, аналі­зуються недоліки і прорахунки у підготовці командирів (всіх рівнів), сержантського складу, фахівців, від яких залежить результат бою, зокрема навідників танкових гармат, самохідних артилерійських установок,, протитанкових засобів, засобів протиповітряної оборони. Звертається увага на приведення техніки та озброєння в належний стан та бойову готовність щодо застосування на бойових позиціях.

Передбачається турбота про відпочинок після завершення навчань, відновлення морально-психологічного стану військо­вослужбовців, збереження і нарощування впевненості у своїх силах, високої активності та готовності до кінця виконати поставлені бойові завдання.

Ефективність і дієвість морально-психологічного забезпечення підготовки і проведення тактичних навчань може бути досягнута лише при умілій організації і тісній взаємодії спеціалістів морально-психологічного забезпечення з командирами усіх ступенів, штабами, начальниками родів військ і служб, бойовим активом.

При організації морально-психологічного забезпечення підготовки підрозділів до бойових дій важливо враховувати професійні особливості та особливості повсякденної діяльності воїнів різних родів військ, характер завдань, які вони виконують.

Особовий склад механізованих частин і підроздів готується до здійснення тривалих напружених маршів та ведення бойових дій у різноманітних умовах місцевості, погоди, при наявності природних і штучних перешкод, зон забруднення, пожеж і руйнувань. На виконання бойових завдань будуть впливати фактори морально-психологічної обстановки, зокрема, райони нестабільної соціально-політичної обстановки, криміногенної та екологічної небезпеки, дії антидержавницьких і пацифістських сил, релігійних конфесій екстремістського напрямку. Тому особлива увага звертається на формування у воїнів впевненості у своїх силах, товаришах і командирах, розвиток почуття колективізму, здатність до сумісних, узгоджених дій у складі підрозділу, формування майстерного поводження зі зброєю та ведення з неї уразливого вогню по противнику.

Д О В І Д К О В О:

Видання Міністерства оборони України газета (№85)“ Флот України“ повідомляла про наступне:

“…На гірському тактичному полі Ангарського полігону в Автономній Республіці Крим завершився методичний збір з командирським складом гірськопіхотних підрозділів Сухопутних військ і Військово-Морських Сил Збройних Сил України під загальним керівництвом заступника командувача ВМС ЗС України з берегової оборони — начальника Центру військ берегової оборони полковника Ігоря Воронченка.У зборі також взяли участь представники внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України.

Учасники збору ознайомилися з новими правилами організації навчання та методиками бойової підготовки гірськопіхотних підрозділів, опрацювавши єдині погляди та ефективну систему керівництва навчанням. Також військовослужбовці відпрацювали практичні дії в горах, у ході яких впровадили передовий досвід з організації та проведення заходів бойової підготовки. Учасники практично відпрацювали наступ гірськострілецького підрозділу з положення безпосереднього зіткнення з противником та організацію комплексу бойового забезпечення.

У ході занять з тактичної підготовки підрозділ гірськопіхотної роти старшого лейтенанта Андрія Безлюдька, посилений двома БМП-2 та мінометним взводом, захопив опорний пункт, розміщений на гірських схилах, та знищив умовного супротивника. Начальники інженерної та медичної служб, розвідки та зв’язку окремої бригади берегової оборони ВМС ЗС України, де командиром підполковник Сергій Стороженко, а також представники Кримського територіального командування внутрішніх військ МВС України провели показові заняття на восьми навчальних точках. Зокрема, начальник інженерної служби частини майор Анатолій Лапко докладно розповів про способи ведення інженерної розвідки та подолання водної перешкоди. Спецпризначенці із внутрішніх військ під керівництвом підполковника Володимира Боняра практично продемонстрували порядок подолання гірських перешкод за допомогою сучасного альпіністського спорядження, яке безпосередньо на полігоні представила вітчизняна фірма “СТС”.

Практичні заняття завершилися водінням БМП-2 і виконанням стрільб зі штатної стрілецької зброї у гірських умовах.”

У танкових частинах і підрозділах важливо формувати ініціативу, здібність до ведення активних і рішу­чих самостійних бойових дій (в тому числі у складі батальйонних тактичних груп). Дуже важливо сформувати у воїнів-танкістів психологічну готовність до тривалого перебування в специфічних умовах бойової машини - у танку, який рухається і звідки ведеться уразливий вогонь по противнику, до подолання водних перешкод глибокими бродами, переправами, на плаву і під водою.

Важливим аспектом підготовки артилеристів до бою є формування психологічної готовності до єдиноборства з танками та іншими броньованими машинами противника. Загалом специфіка бойового застосування ракетних військ і артилерії висуває особливі вимоги до формування витривалості, спритності, самовладання, здібності до узгоджених дій у складі бойових обслуг. Особлива увага звертається на підго­товку до ведення уразливого вогню по противнику під час його висування до нашого переднього краю, розгортання в батальйонні і ротні колони та безпосередньо перед переднім краєм.

У частинах і підрозділах протиповітряної оборони велика увага приділяється формуванню у воїнів здібності до тривалого знаходження в стані готовності до застосування і негайного виконання раптової команди, вміння швидко обробляти отриману інформацію, доводити її до виконавців. Морально-психологічне забезпечення підготовки до виконаня бойових завдань спрямовується на вироблення у операторів номерів бойових обслуг уваги, оперативної пам’яті та швидкості мислення.

Мають місце особливості в змісті морально-психологічного забезпечення бойової підготовки особового складу частин і підрозділів інших родів сухопутних військ, знання і врахування яких в період підготовки до бою може суттєво вплинути на ефективність формування у особового складу високих морально-психологічних якостей захисника Батьківщини.