2. Воєнна сила залишається важливим чинником досягнення зовнішньополітичних цілей.

Ми, як і раніше, пожинаємо плоди кінця двадцятого сторіччя – більш ніж 150 війн і воєнних конфліктів, що торкнулися 80 країн, призвели до загибелі 6 мільйонів людей. Причому тільки у Європі таких конфліктів було 57, у Південній Африці та на Близькому Сході – 70. При цьому лише п’ять конфліктів ми можемо охарактеризувати як війну за незалежність. 102 конфлікти охарактеризовані як внутрішньодержавні (громадянські війни), 10 міждержавних війн та одну транснаціональну війну.

Затяжні – три-п’ять років і більше війни вже стали нормою сучасної цивілізованої Європи.

3. Залишається реальністю загроза внутрішньодержавного і міжнародного тероризму, який сьогодні починається з “безневинних” неозброєних сутичок з поліцією за громадянські та національно-етнічні права і свободи як це було у Парижі і Лондоні, Тріполі і Дамаску. Потім “некерований натовп” – насправді дуже фахово керований окремими ультра-націоналістичними або іноземними бізнесовими структурами стає серцевиною громадянської війни або державного перевороту. Вже не викликає особливого здивування індивідуальний тероризм у завжди спокійній Норвегії, результат якого стає потужною інформаційно-психологічною операцією негативного спрямування проти шокованого уряду, безпорадної поліції та беззахисного населення.

Безликі повстанці за підтримки бомбардувань з авіаносних угруповань НАТО можуть повалити уряд – і вже ніхто не пам’ятає істинну мету повстання завдяки потужній інформаційній кампанії.

4. Зберігається загроза морського піратства, яка вимагає підвищення ефективності міжнародних зусиль, включаючи проведення спільних військових операцій.

Статистика з цього питання невтішна.

У 2007 році було здійснено 263 піратських напади на морські судна. Зброє застосовувалася у 72 випадках. Пірати викрали 18 суден, вбили 5 членів екіпажу, було поранено 63, узято в заручники 292, троє пропали без вісти.

У 2008 році – 293 напади, захоплено 49 суден, взято у заручники 889 членів екіпажів. Під час нападу вогонь було відкрито по 46 судам. 32 моряки поранені, 11 вбито, 21 пропав без вісти. Зброя застосовувалася у 139 нападах.

У 2009 році – 406 піратських напади. Захоплено 49 суден с 1052 членами команд на борту. Вісім моряків вбито, 68 отримали поранення.

У 2010 році у світі здійснено 445 нападів озброєних грабіжників. Захоплено 53 судна и 1181 член екіпажу, загинуло 8 моряків.

За перші три місяці поточного року зареєстровано 142 випадки піратства у відкритому морі.97 інцидентів мало місце біля сомалійського узбережжя.

Станом на 01 квітня пірати захопили 18 суден. Заручниками стали 344 члени екіпажів. Було вбито 7 членів екіпажів, поранено 34.

Середня ціна викупів за рік – 85 млн. дол., середня сума прямих збитків – 12 млн. дол.

5. Небезпека порушень повітряного та морського простору України, намагання контрабанди зброї і наркотиків давно стали реальністю сьогодення.

Тільки у 2010 році особовим складом чергових змін сил ППО попереджено 18 порушень правил повітряного простору України, у 2009 – 29, у 2006 – 18 та два порушення державного кордону України.

Тільки у січні-червні поточного року на кордонах України затримано за незаконне перетинання державного кордону 3143 осіб, 3965 незаконних мігрантів, вилучено 376 одиниць зброї, 56,6 тис. боєприпасів, 102,7 кг наркотиків, 3,6 кг. вибухівки. Затримано 6 іноземних суден.

6. Значно посилюється роль інформаційного чинника в реалізації зовнішньої політики провідних держав світу та забезпеченні їх національних інтересів. Можливості проведення державами інформаційних операцій постійно розширюватимуться шляхом розвитку новітніх технологій, тому захист власного інформаційного простору та інформаційних ресурсів потребуватиме все більших зусиль.

Сьогодні практично все Закарпаття перекривається теле- та радіостанціями Угорщини, Словаччини, Польщі, Одеська та Чернівецька область – Румунії, Волинська та Львівська Польщі та Білорусі, три східні області України – російськими станціями, до того ж “Голос Росії” вже користується технічною базою концерну РРТ у Миколаєві та Львові.

Сьогодні доля українських авторів та виконавців у радіоефірі досягає лише 50 %, а доля творів українською мовою – менш ніж 30%.

7. Збереження територіальних претензій до України, які не мають формальних ознак, але висуваються окремими державними діячами, представниками політичних сил і рухів сусідніх країн залишаються реаліями. При цьому ризик загострення ситуації підсилюється за умов нагнітання етно-конфесійного протистояння, загострення соціально-економічної напруженості в районах компактного проживання національних меншин тощо. Здійснюється цілеспрямована підтримку окремих політичних партій, прошарків населення за етнічною, мовною, релігійною ознакою, надання подвійного громадянства, інші деструктивні дії, що за певних обставин може стати приводом до втручання у внутрішні справи України.

Протягом минулого року всупереч українському законодавству урядом та політичними силами Румунії проведено низку акції щодо надання румунського громадянства більш ніж 20 тисячам етнічним румунам, які проживають на території України. А всього у цьому році етнічних румун з подвійним громадянством вже більше 40 тисяч.

На території Молдови і України стрімко посилюється антиукраїнська діяльність румунських ультраправих організацій, таких як організація “Нові права”, молдавське громадське об’єднання “Національно-християнський рух”, відкрито здійснюється розповсюдження друкованих та відео- інформаційних матеріалів антиукраїнської спрямованості на півдні Одеської області (Південна Бессарабія) та Чернівецької області (Північна Буковина).

Вже відкрито проводяться конференції “Бессарабія – румунська земля” тощо.

Таким чином існуючі та потенційні виклики і загрози нашій державі свідчать про стійку тенденцію до збереження такої суспільно-політичної обстановки, яку складно назвати сприятливою як для масштабного руху суспільства вперед, так і для поступового реформування Збройних Сил України.

В цих умовах система виховної та соціально-психологічної роботи повинні відповідати вимогам, які висуває Міністр оборони України та начальник Генерального штабу – Головнокомандувач Збройних Сил України, а саме:

• оперативність і дієвість;

• системність і мобільність;

• мотиваційна, військово-патріотична та соціальна спрямованість;

• відповідність конкретним завданням, цілеспрямованість на конкретний результат, конкретну категорію військовослужбовців;

• забезпечення постійного моніторингу суспільно-політичної ситуації, насамперед у кризонебезпечних регіонах;

• забезпечення дієвості заходів, контроль за їх реалізацією, постійний зворотній зв’язок та знання стану справ.

Які основні завдання і вимоги постануть перед Вами, офіцерами структур виховної та соціально-психологічної роботи після здобуття знань у Військовому інституті Національного університету України імені Т. Шевченка, отримання в 2013 році військової кваліфікації по військово-обліковій спеціальності (ВОС 340001) – соціальний психолог, що передбачає основним призначенням і завданням - формування державного світогляду захисника Батьківщини, виховання і соціально-правовий захист військовослужбовців?

По-перше, Ви повинні впевнено знати засади, застосування Збройних Сил України, загальну систему та керівні документи з питань організації морально-психологічного забезпечення відповідно до визначених ситуацій застосування військ (сил).

По-друге, випускник військово-гуманітарного факультету повинен, як ніхто інший, якісно організовувати професійно-психологічний відбір особового складу до виконання завдань за призначенням, його адаптацію до умов військової служби, організовувати загальну, спеціальну та цільову психологічну підготовку особового складу.

По-третє, знання нових зразків озброєння і військової техніки, принципів їх застосування, світового досвіду застосування сил спеціального призначення та інформаційно-психологічних операцій.

Четверте. Вміння здійснювати якісний моніторинг суспільно-політичної обстановки в районі розташування з’єднання (частини), аналіз чинників воєнно-політичної, суспільно-політичної та бойової обстановки, які можуть бути використані для дезінформації, деморалізації та дезорганізації особового складу з врахуванням можливостей технічних засобів інформаційно-психологічного впливу – нагальна вимога сьогодення.

П’яте. Загальним завданням офіцерів структур виховної та соціально-психологічної роботи залишається прогнозування динаміки соціальних процесів у військових частинах (з’єднаннях), виявлення існуючих соціально-правових проблем та потреб, організація гуманітарної підготовки, виховання військовослужбовців на національно-історичних і бойових традиціях українського народу, формування та підтримання у військовослужбовців високого морально-психологічного стану засобами культури і мистецтва (культурно-виховної роботи), організації відпочинку.

Шосте. Сьогодні засоби масової інформації – так звана “четверта влада”, здійснюють величезний вплив на морально-психологічний стан нації і особовий склад збройних сил. Тридцять сьомий президент США Ричард Ніксон характеризував ЗМІ так: “Вигідніше вкласти один долар у ЗМІ, чим 10 доларів у зброю: зброя навряд чи заговорить взагалі, а ЗМІ з ранку до ночі не закривають рота”.

Офіцер вихователь сьогодні зобов’язаний усвідомлювати мету інформаційного впливу інших держав, політичних партій і рухів, релігійних структур на свідомість військовослужбовця, фахово аналізувати політичну та ідеологічну спрямованість інформаційно-психологічного впливу, організовувати заходи протидії з урахуванням можливостей сил і засобів морально-психологічного забезпечення