2. Міжпредметні зв'язки фразеології

Фразеологія пов'язана з великою кількістю наук, які розглядають фразеологічні одиниці з різних точок зору.

Так наприклад історія пов’язана із фразеологією, оскільки велика кількість усталених зворотів виникли у ту чи іншу історичну епоху та мають відношення до певних історичних подій.

Π.χ.: Νύχτα του Αγίου Βαρθολομαίου – у 1572 р. у Парижі католики знищили декілька тисяч французів – гугенотів

Η ταν η επί τας (Стати переможцем, або загинути зі славою. Коли одна із спартанських жінок, відправляла сина на війну, вона дала йому щит із словами «із ним або на ньому», тобто повернись, або загинь).

Фразеологія пов’язана також із літературознавством, оскільки деякі усталені вислови походять саме із літературних джерел: π.χ.: το γεφύρι της Άρτας - про справу, що не доведено до кінця (από το δημοτικό τραγούδι); лінгвокраїнознавством, такими лінгвістичними науками як: лексикологія, семантика, морфологія, граматика (вивчає структуру і функції фразеологізмів), фонетика, стилістика (вивчає сфери вживання ФО), історія мови (розглядає застарілі форми фразеологізмів, як: ані буки ані аза не знає; ні бе ні ме ні кукуріку), етимологія (розглядає значення фразеологізмів, полісемічні, синонімічні та інші зв’язки, що мають місце у фразеологічному складі), теорія та практика перекладу, загальне мовознавство та велика кількість інших наук, кожна з яких розглядає фразеологію під своїм кутом, та сприяє розвитку досліджень в цій безмежній галузі.

3.Поняття фразеологічної одиниці. Теорія еквівалентності фразеологізму слову

Основним поняттям фразеології є фразеологізм (Ф), або фразеологічна одиниця (ФО). Існує декілька трактувань понять фразеологізму, однак найбільш розповсюдженим визначенням є наступне.

Фразеологізм - семантично пов’язане сполучення слів, яке, на відміну від подібних до нього за формою синтаксичних структур (висловів або речень), не виникає в процесі мовлення відповідно до загальних граматичних і значеннєвих закономірностей поєднання лексем, а відтворюється у вигляді усталеної, неподільної, цілісної конструкції.

Видатний лінгвіст Шарль Балі вважав, що фразеологізм - це стійке словосполучення що має слово-ідентифікатор, тобто слово, яким можна замінити даний фразеологізм:

- як сніг на голову (несподівано)

- бити байдики (ледарювати)

- παίρνω κάποιον στον μεζέ (κοροϊδεύω)

- γίνομαι πετσί και οστά (αδυνατίζω)

- δεν ανοίγει το στόμα (σωπαίνει)

Його погляди стали основою для розробки теорії еквівалентності фразеологізму слову. Прихильники цієї теорії (С.І.Ожегов, Б. А. Ларін та ін.) відносять до фразеологізмів тільки еквівалентні слову семантичні одиниці складнішого порядку, але виключають з області фразеології прислів'я, приказки, цитати і майже всі складні терміни, тобто все, що прийнято називати фразеологічними виразами, ті словосполучення, які не перетворилися ще на лексично неподільні обороти і не отримали переносне узагальнене значення.

Реформацкий, Шанський і ін. послідовники дотримуються протилежної думки. Разом із власне фразеологічними зворотами, вони включають у фразеологізми прислівно-приказкові вирази, цитати, що стали крилатими словами і складні терміни, тобто те, що прийнято називати фразеологічними висловами (або виразами).

Тема №2 Критерії розподілу фразеологізмів