Громадсько-політичні об’єднання та рухи
Громадсько-політичні рухи характеризується такими рисами:
О
б’єднують
широкі кола населення довкола певної
мети;
В ідображають інтереси не одного класу або групи, а широких верств населення;
В они не є носіями єдиної ідеології, об’єднують людей різних національностей, ідеологічних, релігійних та інших переконань;
З дебільшого не мають однозначно виражених форм членства, норм поведінки. Велику роль у них відіграють емоції їх членів.
Г
Найчастіше групи інтересів класифікують за сферами їх діяльності:
В економічній сфері – профспілки, об’єднання підприємців;
В соціальній сфері – товариства по захисту інтересів (товариство сліпих та ін.);
У сфері дозвілля і відпочинку – спортивні об’єднання, гуртки художньої самодіяльності;
У сфері релігії, науки, культури – церкви, наукові асоціації та ін.
Громадсько-політичні об’єднання є одним із видів груп інтересів, які діють саме у суспільно-політичній сфері і характеризуються активною і постійною участю у політичному житті. Це можуть бути правозахисні, молодіжні, екологічні, жіночі об’єднання. Такі об’єднання називають групами тиску.
2. Поняття і типи партійних систем
Політичні партії взаємодіючи між собою, з державою, а також з іншими політичними інститутами, утворюють партійні системи. Водночас слід зауважити, що не кожна сукупність політичних партій є партійною системою.
Нині в Україні існує багатопартійна система.___________________
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Систе- ма |
Характеристики |
|||
Ознаки |
переваги |
Недоліки |
Приклади |
|
Однопартійна |
Одна легальна партія, що відіграє домінуючу роль у державі. |
Шляхом жорстокої дисципліни здатна мобілізувати виробничі та людські ресурси в критичні для держави часи. |
Висока людська ціна перемог Потенційна нестабільність і крах системи внаслідок перенапруження і виснаження ресурсів. |
Італія, Німеччина 20-40-х рр.. ХХ ст. СРСР 20-80-х рр. ХХ ст. Куба, Північна Корея, Ірак, Лівія, Кенія. |
Гегемо-ністська |
Одна провідна партія, інші партії – сателіти. |
Схожі з однопартійною. |
Схожі з однопартійною, більш ліберальні. |
Країни Східної Європи у 40-80-х рр.. ХХ ст., Китай, В’єтнам. |
Домінування |
Багатопартійність В умовах конкурентної боротьби правління однієї партії тривало понад 20 років. |
Стабільність однопартійного уряду внаслідок відсутності в ньому внутрішніх конфліктів. |
Надмірна бюрократизація і потенційно висока корумпованість структур. |
Ш
Японія (1955-1995рр.). |
Двопартійна |
Багатопартійність. Серед цих партій дві, які більш потужніші. |
Стабільність однопартійного уряду внаслідок в ньому внутрішніх конфліктів. |
Надмірна концентрація сил на міжнародному протистоянні Консерватизм виборчого процесу. |
США, Великобританія, Австралія, Нова Зеландія. |
Обмежуваного плюралізму |
Багатопартійність. Серед цих партій є потужними (представленими у парламенті) – кілька, а в уряді – ще менше. Позасистемна опозиція відсутня. Демократичний політичний режим. |
Орієнтація партій на участь в уряді, відсутність гострих ідеологічних суперечностей. |
Ймовірна нестабільність рядових коаліцій. |
ФРН, Франція, Литва, Болгарія, Австрія. |
Поляризованого плюралізму |
Багатопартійність. Серед цих партій потужними є крайні праві та крайні ліві. Формування уряду партіями центру. Гостре ідеологічне розмежування між центром і право лівою опозицією. Демократичний політичний режим. |
У разі політичного центру стабільний уряд з одночасним представництвом у парламенті полярних ідеологій. |
У разі слабкості політичного центру можливість приходу до влади крайніх сил. |
Італія, Латвія, Словаччина. |
Атомізована |
Багатопартійність або партій зовсім нема, кількість партій значення не має, всі вони невпливові.
|
Можливість тимчасового зосередження уваги на загально-національних проблемах. |
Потенційна нестабільність усієї політичної системи. |
Україна, Польща, Грузія, Поч. 90-х років. |