Тема 9. Дослідження споживачів

1. Напрямки та зміст вивчення споживачів.

2. Вивчення потреб.

3. Аналіз і прогнозування попиту.

4. Типологія споживачів.

5. Моделювання поведінки споживачів.

9.1 Напрямки та зміст вивчення споживачів

При розгляданні першого питання студент повинен засвоїти, що метою поведінки споживачів є прагнення оптимізувати задоволення своїх потреб з урахуванням їхньої диференціації та індивідуалізації.

Кожному типу поведінки споживача на ринку відповідає своя структура потреб та ієрархія переваг. Кожний покупець жадає такий набір виробів, що має з його точки зору найбільшу корисність.

В умовах ринкової економіки споживач, його поведінка і купівельні переваги визначають напрямки, обсяг і структуру виробництва товарів для задоволення платоспроможної потреби.

Необхідно конкретно вивчати потреби, попит покупців, і відповідно до них створювати, виробляти товари.

Виробник повинен мати широку інформацію про потреби населення і виробляти те, що потрібно, а не намагатися продавати з зусиллями те, що вже зроблено.

Процес вивчення поведінки споживачів на ринку включає наступні етапи:

Перший етап «постановка цілей» включає: а) аналіз внутрішньої обстановки, б) аналіз повторних джерел інформації, в) аналіз зовнішньої обстановки.

Другий етап «упорядкування плану дослідження» включає: а) визначення складу виборки, б) метод комунікації (метод для збору даних), в) розробка анкети для збору даних.

Третій етап «збір даних» включає: а) позакабінетну роботу, б) редагування і кодування, в) табулювання.

Четвертий етап аналізу та інтерпретації включає: а) статистичний аналіз, б) висновки, в) рекомендації.

Таким чином, вивчення інтересів споживачів, їх поведінки на ринку вигідно і споживачам і виробникам. З одного боку, це є запорукою максимального задоволення людських потреб, з іншого боку - сприяє економічному успіху підприємців.

9.2 Вивчення потреб

При вивченні другого питання студенту треба засвоїти, що поняття «потреба» розглядається сучасною наукою як специфічний стан людини (групи людей, суспільства в цілому), що виникає внаслідок того, що дана людина існує, по-перше, сама по собі (тобто у виді окремої біологічної особи); по-друге, є складовою частиною (елементом) суспільної системи; а по-третє, взаємодіє з зовнішнім середовищем (середовищем, живою і неживою природою). Для такого існування абсолютно необхідно визначення предмету та умов здійснення відповідних видів діяльності людини.

При вивченні потреб вимірюють:

1. розміри окремих потреб (у натуральному і вартісному вираженні). Наприклад, нормативні значення окремих потреб в одязі, взутті, які визначені експертами.

2. склад окремих наборів, блоків конкретних потреб, споживчих комплексів. Наприклад, склад блоку конкретних потреб у верхньому одязі, склад споживчого комплексу «відпочинок».

3. системи преваг, тобто визначення того, як той або інший суб'єкт споживання оцінює ступінь настійності тих або інших потреб. Наприклад, що для покупця є більш важливим: придбання спортивної куртки або плаща.

4. рівень задоволення окремих конкретних потреб, особливо коли відсутні дані про їхні нормативні значення. Наприклад, рівень задоволення потреб у духовних благах (книгах, творах мистецтва).

Варто знати, що при вивченні потреб найбільш поширеними є методи нормативні, екстраполяційні, експертні. Серед них виділяють метод ранжування, метод визначення ступеня переваги, панельний метод опитувань, бюджетний метод спостережень, метод поточних записів, економіко-математичні і математико-статистичні методи.