- •Поняття про організм, його зв’язок з навколишнім середовищем, гомеостаз.
- •Гомеостаз:
- •Нейрогуморальна регуляція функцій організму.
- •Методи і методики фізіологічних досліджень.
- •Лекція №3 – Нервово-м’язова фізіологія. Біоелектричні явища і збудження в тканинах.
- •Лекція №3 – Біоелектричні явища в тканинах.
- •Будова скелетних м’язів.
- •Хімізм м’язового скорочення.
- •Види скорочень м’язів.
- •Оптимальні умови для тренування та працездатності м’язів.
- •Втома м’язів.
- •Рефлекторний тонус м’язів.
- •Властивості гладеньких м’язів.
- •Закони проведення нервових імпульсів по нервовому волокну.
- •Вплив постійного струму на живі тканини. Полярний закон. Фізіологічний електрон.
- •Парабіоз нерва.
- •Лекція №4 – Травлення в ротовій порожнині і в шлунку.
- •Значення слини для с-г тварин.
- •Механізм секреції слини.
- •Секреція слини відбувається такими типами:
- •Регуляція слиновиділення.
- •Шлунковий сік, його склад.
- •Моторна функція шлунку.
- •Перехід вмісту шлунку в 12-палу кишку.
- •Секреторні зони шлунку.
- •Блювота, її механізм і значення.
- •Особливості травлення у шлунку коней та свиней.
- •Лекція №5. Травлення у шлунку жуйних. Травлення у передшлунках, мікрофлора передшлунків.
- •Перетравлення вуглеводів. Утворення лжк (летких жирних кислот)
- •Леткі жирні кислоти.
- •Перетравлювання білків в передшлунках.
- •Утворення газів та вітамінів.
- •Моторика передшлунків.
- •Жуйний процес.
- •Травлення в передшлунках ягнят та телят.
- •Лекція №6. Травлення в тонких та товстих кишках. Всмоктування. Підшлункова залоза. Склад та властивості. Значення.
- •Регуляція виділення соку підшлункової залози.
- •Значення жовчі. Жовчоутворення, жовчовиділення. Склад жовчі, значення в процесах травлення.
- •Значення кишкового соку. Порожнисте та пристінкове травлення.
- •Травлення в товстих кишках.
- •Моторика кишок.
- •Шляхи всмоктування:
- •На всмоктування впливають:
- •Акт дефекації.
- •Екскреторна функція шкт:
- •Обмінна функція шкт.
- •Особливості травлення у домашньої птиці:
- •Лекція №7. Склад та функції крові. Кров як внутрішнє середовище організму.
- •Функції крові:
- •Фізико-хімічні властивості крові.
- •Кількість крові у % відношенні до маси тіла:
- •Еритроцити, їх фізіологічне значення.
- •Кількість еритроцитів у різних видів тварин.
- •Регуляція складу крові.
- •Лекція №8. Захисні функції крові та групи крові. Лейкоцити, їх види і функції.
- •Тромбоцити та їх значення.
- •Процес зсідання крові.
- •Групи крові у людини і фактори крові у тварин.
- •Резус-фактор.
- •Цикл серцевої діяльності. Фази скорочення серця.
- •Динаміка руху крові по ссс.
- •Систолічний ти хвилинний об’єм серця.
- •Властивості серцевого м'яза.
- •Біоструми серця.
- •Методи дослідження серцевої системи:
- •Лекція №10. Регуляція серцевої діяльності і тиск крові. Нервова регуляція діяльності серця. Роботи Павлова про регуляцію серцевої діяльності.
- •Гуморальна регуляція роботи серця.
- •Рух крові по замкнутій системі.
- •Регуляція просвіту судин.
- •Артеріальний і венний пульс.
- •Тиск крові і фактори, що його зумовлюють.
- •Особливості кровообігу у різних органах.
- •Лекція №11. Легеневе та тканинне дихання.
- •Механізм дихання.
- •Обмін газів між альвеолярним повітрям та кров’ю.
- •Лекція №12. Регуляція дихання. Дихальний центр.
- •Транспорт газів кров’ю.
- •Тканинне дихання.
- •Рефлекторна регуляція дихання.
- •Гуморальна регуляція дихання.
- •Зміна дихання в умовах підвищеного і зниженого атмосферного тиску.
- •Особливості дихання у птахів.
Жуйний процес.
Жуйний процес – це рефлекторний акт, який відбувається через 30-60 хв після годівлі. За добу відбувається 7-8 жуйних періодів, кожен по 40-50 хв. Цей рефлекторний акт починається з подразнення грубими частинками корму рецепторів переддверя рубця, стравохідного отвору рубець-сітка. Збудження по доцентровим шляхам надходить в довгастий мозок в центр жуйки (центр блювоти), а звідти до м’язових елементів рубця і сфінктера. При цьому переддверя стискається, сфінктер розкривається, тварина робить спробу вдихнути при закриванні голосової щілини. При цьому в грудній клітці утворюється негативний тиск, який передається і у стравохід і частина вмісту “насмоктується” в стравохід (дихальна фаза).
Потім починається ІІ фаза – стравохідна. Анти перистальтичними рухами стравоходу вміст подається в ротову порожнину, пережовується і знов ковтається.
Травлення в передшлунках ягнят та телят.
Якщо недостатньо працює стравохідний жолоб, то частина молока потрапляє в передшлунки, що призводить до загнивання молока.
Лекція №6. Травлення в тонких та товстих кишках. Всмоктування. Підшлункова залоза. Склад та властивості. Значення.
В тонких кишках поживні речовини перетравлюються за рахунок колективної дії травних соків: соку підшлункової залози, жовчі, кишкового соку. Сік підшлункової залози найважливіший з усіх соків. У ВРХ за добу виділяється 7 л соку, у свиней – 8, рН=7,8-8,4.
Значення підшлункової залози виявляється у вмісті ферментів:
трипсин – синтезується в неактивній формі у вигляді трипсиногену, який активується ферментом шлункового соку – ентерокіназою. Його гідролізує білок до альбомоз і пептонів і далі до амінокислот;
хімотрипсин – виділяється в неактивному стані, активується трипсином, гідролізує альбомози і пептони до амінокислот;
панкреатопептидаза (еластаза) – гідролізує білок, спалюючи тканини на пептиди і амінокислоти;
карбоксиполіпептидаза – впливає на розщеплення пептидів;
рибонуклеаза – гідролізує нуклеїнові кислоти;
активна ліпаза – гідролізує жир до гліцерину і жирних кислот.
Амілолітичні ферменти:
амілаза (птіалін);
мальтоза;
лактоза – розщеплює цукор молока на глюкозу і галактозу.
Регуляція виділення соку підшлункової залози.
Секреція соку відбувається непреривно, але після годівлі спостерігається підсилення секреції у вигляді 2х фаз.
Секреторні нерви (блукаючі – прискорюють, симпатичні – гальмують виділення шлункового соку.
Підсилення секреції спостерігають навіть після умовної годівлі.
Виділення соку залози залежить від подразнення механо- і хеморецепторів кишечника і шлунку.
Збудження через інтрамуральні ганглії надходить до підшлункової залози.
Гуморальні фактори, що сприяють виділенню соку:
секретин – гормональна речовина, яка синтезується слизовою оболонкою 12-палої кишки. Виділяється в неактивному стані у вигляді про секретину, який активізується НСІ. Секретин всмоктується в кров, з током крові надходить до залози і стимулює секрецію, а саме бікарбонатів, які забезпечують лужне рН в кишечнику і інших іонів.
панкреазінін – синтезується слизовою 12-палої кишки, надходить до підшлункової залози і стимулює секрецію ферментів залози.
Значення шлункового соку: виділяє бікарбонати.