- •Поняття про організм, його зв’язок з навколишнім середовищем, гомеостаз.
- •Гомеостаз:
- •Нейрогуморальна регуляція функцій організму.
- •Методи і методики фізіологічних досліджень.
- •Лекція №3 – Нервово-м’язова фізіологія. Біоелектричні явища і збудження в тканинах.
- •Лекція №3 – Біоелектричні явища в тканинах.
- •Будова скелетних м’язів.
- •Хімізм м’язового скорочення.
- •Види скорочень м’язів.
- •Оптимальні умови для тренування та працездатності м’язів.
- •Втома м’язів.
- •Рефлекторний тонус м’язів.
- •Властивості гладеньких м’язів.
- •Закони проведення нервових імпульсів по нервовому волокну.
- •Вплив постійного струму на живі тканини. Полярний закон. Фізіологічний електрон.
- •Парабіоз нерва.
- •Лекція №4 – Травлення в ротовій порожнині і в шлунку.
- •Значення слини для с-г тварин.
- •Механізм секреції слини.
- •Секреція слини відбувається такими типами:
- •Регуляція слиновиділення.
- •Шлунковий сік, його склад.
- •Моторна функція шлунку.
- •Перехід вмісту шлунку в 12-палу кишку.
- •Секреторні зони шлунку.
- •Блювота, її механізм і значення.
- •Особливості травлення у шлунку коней та свиней.
- •Лекція №5. Травлення у шлунку жуйних. Травлення у передшлунках, мікрофлора передшлунків.
- •Перетравлення вуглеводів. Утворення лжк (летких жирних кислот)
- •Леткі жирні кислоти.
- •Перетравлювання білків в передшлунках.
- •Утворення газів та вітамінів.
- •Моторика передшлунків.
- •Жуйний процес.
- •Травлення в передшлунках ягнят та телят.
- •Лекція №6. Травлення в тонких та товстих кишках. Всмоктування. Підшлункова залоза. Склад та властивості. Значення.
- •Регуляція виділення соку підшлункової залози.
- •Значення жовчі. Жовчоутворення, жовчовиділення. Склад жовчі, значення в процесах травлення.
- •Значення кишкового соку. Порожнисте та пристінкове травлення.
- •Травлення в товстих кишках.
- •Моторика кишок.
- •Шляхи всмоктування:
- •На всмоктування впливають:
- •Акт дефекації.
- •Екскреторна функція шкт:
- •Обмінна функція шкт.
- •Особливості травлення у домашньої птиці:
- •Лекція №7. Склад та функції крові. Кров як внутрішнє середовище організму.
- •Функції крові:
- •Фізико-хімічні властивості крові.
- •Кількість крові у % відношенні до маси тіла:
- •Еритроцити, їх фізіологічне значення.
- •Кількість еритроцитів у різних видів тварин.
- •Регуляція складу крові.
- •Лекція №8. Захисні функції крові та групи крові. Лейкоцити, їх види і функції.
- •Тромбоцити та їх значення.
- •Процес зсідання крові.
- •Групи крові у людини і фактори крові у тварин.
- •Резус-фактор.
- •Цикл серцевої діяльності. Фази скорочення серця.
- •Динаміка руху крові по ссс.
- •Систолічний ти хвилинний об’єм серця.
- •Властивості серцевого м'яза.
- •Біоструми серця.
- •Методи дослідження серцевої системи:
- •Лекція №10. Регуляція серцевої діяльності і тиск крові. Нервова регуляція діяльності серця. Роботи Павлова про регуляцію серцевої діяльності.
- •Гуморальна регуляція роботи серця.
- •Рух крові по замкнутій системі.
- •Регуляція просвіту судин.
- •Артеріальний і венний пульс.
- •Тиск крові і фактори, що його зумовлюють.
- •Особливості кровообігу у різних органах.
- •Лекція №11. Легеневе та тканинне дихання.
- •Механізм дихання.
- •Обмін газів між альвеолярним повітрям та кров’ю.
- •Лекція №12. Регуляція дихання. Дихальний центр.
- •Транспорт газів кров’ю.
- •Тканинне дихання.
- •Рефлекторна регуляція дихання.
- •Гуморальна регуляція дихання.
- •Зміна дихання в умовах підвищеного і зниженого атмосферного тиску.
- •Особливості дихання у птахів.
Секреторні зони шлунку.
У функціональному розумінні слизова оболонка шлунку ділиться на зони:
кардіальна;
фундальна;
пілорична.
В кардіальній зоні залози містять клітини, що виробляють слиз. У фундальній зоні розташовані слизові і головні клітини, які синтезують слиз і ферменти, а також обкладові клітини, які синтезують НСІ.
Блювота, її механізм і значення.
Блювота – це рефлекторний акт, що відбувається на подразнення слизової кишечника, шлунку, язика або центра блювоти безпосередньо в довгастому мозку продуктами обміну речовин, що накопичуються в крові. Блювота звільняє організм від шкідливих речовин.
Цей акт починається з анти перистальтичних рухів кишечнику, тонічні скорочення шлунку забезпечують перехід вмісту в стравохід, а анти перистальтичні рухи стравоходу викидають шкідливий вміст в ротову порожнину і назовні.
Особливості травлення у шлунку коней та свиней.
У коней шлунок має сліпий мішок в кардіальній частині. Цей мішок позбавлений залоз і там створюються оптимальні умови для перетравлення вуглеводів за рахунок ферментів слини і ферментів мікробного походження. Об’єм шлунку дорівнює 20-25 л. Шлунковий сік виділяється постійно, але після годівлі має місце підсилення секреції у вигляді 2х фаз. За добу виділяється 30 л соку, навіть коли тварина голодує. Моторика слабка.
У свиней шлунок складний. Є сліпий мішок – дивертикул – тут створюються оптимальні умови для перетравлювання вуглеводів. Сік виділяється постійно. Моторика слабка. У поросят-сисунів до 20-денного віку при відсутності НСІ в шлунку не перетравлюється білок курячого яйця. Але тваринний білок і білок зерна злакових добре перетравлюється. Це відбувається за рахунок гарно вираженого кишкового травлення, яке і забезпечує високе перетравлення білків рослинного корму. Рання підгодівля поросят-сисунів значно прискорює появу НСІ і скорочує період вікової ахлоргідрії у шлунковому соку.
Лекція №5. Травлення у шлунку жуйних. Травлення у передшлунках, мікрофлора передшлунків.
Шлунок жуйних складний і складається з 3х передшлунків: рубець, сітка, книжка; і власне шлунка – сичуга.
Рубець – велика ферментативна камера, слизова вкрита плоским епітелієм і не містить залоз. Травлення відбувається за рахунок ферментів мікробного походження. Об’єм рубця – до 300 л.
Сітка виконує сортувальну функцію. Грубі частинки вона повертає в рубець, а рідку і розріджену частини в книжку.
Книжка виконує фільтрувальну функцію. В ній всмоктується до 200 л рідкої частини вмісту.
Мікрофлора передшлунків різноманітна і представлена бактеріями, інфузоріями, грибками і заселяє передшлунки з перших днів народження. До 3х місяців у жуйних однокамерний шлунок.
Бактерії, які заселяють рубець: стрептококи, протеолітичні, целюлозолітичні бактерії, лактобацили. Всього до 20 видів. В 1 мл вмісту нараховується до 10 млрд. бактерій. Вони гідролізують полісахариди, крохмаль, білки, клітковину.
Серед інфузорій налічується до 120 видів в рубці. В 1 мл вмісту – 1 млн. інфузорій. Вони подібно бактеріям розщеплюють клітковину, роздрібнюють війками, перетравлюють власними ферментами, а також можуть затягувати дрібні частинки. Вони перетравлюють крохмаль до глікогену.
Ці мікроорганізми гинуть, просуваються по ШКТ і розщеплюються ферментами травних соків, засвоюються як високоякісний білок мікробного походження. За рахунок білку мікробного походження організм жуйних отримує 1/3 добової норми білка. Загальна кількість мікрофлори – 4 кг.