Оптимальні умови для тренування та працездатності м’язів.

На працездатність впливають:

1. навантаження (закон середніх навантажень).

2. амплітуда скорочення (якщо м’яз буде скорочуватись максимально, то швидко втомиться).

3. чергування роботи і відпочинку

4. знаряддя праці

5. загальний стан організму (ЦНС)

6. тренування м’язів – систематична напружена робота м’яза, яка веде до робочої гіпертрофії, до збільшення його фізіологічного поперечника.

Втома м’язів.

Ергографія – це метод визначення стомленості м’язів; це крива, що відображає амплітуду скорочень м’язів.

Втома м’язів локалізується в синапсах – утворах, які передають збудження з одного нервового волокна на інше або на м’язове.

Теорії втоми м’язів.

1. теорія виснаження, коли м’язам не вистачає поживних речовин.

2. теорія отруєння – накопичення молочної та інших кислот.

3. біохімічна теорія – знижений ре синтез АТФ.

4. кисневий голод клітини або тканини.

Рефлекторний тонус м’язів.

М’язи навіть в стані спокою перебувають в незначному напруженні – тонусі. Цей тонус забезпечується непреривними нервовими імпульсами, які надходять з нервових центрів. Нервові центри, в свою чергу, також перебувають в незначному напруженні – тонусі, який забезпечується імпульсами, що надходять від м’язів, суглобів, проріорецепторів до нервових центрів. Спостерігаємо замкнене коло.

Властивості гладеньких м’язів.

1. гладенькі м’язи значно пластичніші ніж скелетні.

2. вони володіють функціональним синтицієм, тобто збудження з одного волокна може передаватися на інші.

3. електрична активність значно нижча

4. проведення збудження значно повільніше

5. володіють автоматизмом (можуть скорочуватись без нервових імпульсів).

Закони проведення нервових імпульсів по нервовому волокну.

1. закон фізіологічної непреривності – будь яке пошкодження нервового волокна порушує проходження імпульсів.

2. закон подвійного проведення збудження.

3. закон ізольованого проведення збудження.

4. закон проведення збудження з неоднаковою швидкістю.

5. струм дії по безм'якотним волокнам поширюється у вигляді кругових потоків, а по м'якотним – скачкоподібно.

6. обмін речовин в нервовому волокні проходить дуже повільно, тому нервове волокно володіє високою працездатністю.

Вплив постійного струму на живі тканини. Полярний закон. Фізіологічний електрон.

Полярний закон свідчить про час і місце виникнення збудження під замикання і розмикання постійного струму. Збудження виникає в тканині біля катода при замиканні і біля анода при розмиканні кола постійного струму. Фізіологічний електрон свідчить про зміну збудливості і провідності тканини під дією постійного струму. Збудливість тканини підвищується і провідність покращується на катоді при розмиканні. Але в цей час на аноді збудливість зменшується, а провідність погіршується. При розмиканні кола постійного струму навпаки – на катоді збудливість тканини зменшується, а на аноді збудливість збільшується і провідність покращується.

Кат електрон – це зміна збудливості тканини на катоді.

Анелектрон – це зміна збудливості і провідності на аноді.