
- •Поняття про організм, його зв’язок з навколишнім середовищем, гомеостаз.
- •Гомеостаз:
- •Нейрогуморальна регуляція функцій організму.
- •Методи і методики фізіологічних досліджень.
- •Лекція №3 – Нервово-м’язова фізіологія. Біоелектричні явища і збудження в тканинах.
- •Лекція №3 – Біоелектричні явища в тканинах.
- •Будова скелетних м’язів.
- •Хімізм м’язового скорочення.
- •Види скорочень м’язів.
- •Оптимальні умови для тренування та працездатності м’язів.
- •Втома м’язів.
- •Рефлекторний тонус м’язів.
- •Властивості гладеньких м’язів.
- •Закони проведення нервових імпульсів по нервовому волокну.
- •Вплив постійного струму на живі тканини. Полярний закон. Фізіологічний електрон.
- •Парабіоз нерва.
- •Лекція №4 – Травлення в ротовій порожнині і в шлунку.
- •Значення слини для с-г тварин.
- •Механізм секреції слини.
- •Секреція слини відбувається такими типами:
- •Регуляція слиновиділення.
- •Шлунковий сік, його склад.
- •Моторна функція шлунку.
- •Перехід вмісту шлунку в 12-палу кишку.
- •Секреторні зони шлунку.
- •Блювота, її механізм і значення.
- •Особливості травлення у шлунку коней та свиней.
- •Лекція №5. Травлення у шлунку жуйних. Травлення у передшлунках, мікрофлора передшлунків.
- •Перетравлення вуглеводів. Утворення лжк (летких жирних кислот)
- •Леткі жирні кислоти.
- •Перетравлювання білків в передшлунках.
- •Утворення газів та вітамінів.
- •Моторика передшлунків.
- •Жуйний процес.
- •Травлення в передшлунках ягнят та телят.
- •Лекція №6. Травлення в тонких та товстих кишках. Всмоктування. Підшлункова залоза. Склад та властивості. Значення.
- •Регуляція виділення соку підшлункової залози.
- •Значення жовчі. Жовчоутворення, жовчовиділення. Склад жовчі, значення в процесах травлення.
- •Значення кишкового соку. Порожнисте та пристінкове травлення.
- •Травлення в товстих кишках.
- •Моторика кишок.
- •Шляхи всмоктування:
- •На всмоктування впливають:
- •Акт дефекації.
- •Екскреторна функція шкт:
- •Обмінна функція шкт.
- •Особливості травлення у домашньої птиці:
- •Лекція №7. Склад та функції крові. Кров як внутрішнє середовище організму.
- •Функції крові:
- •Фізико-хімічні властивості крові.
- •Кількість крові у % відношенні до маси тіла:
- •Еритроцити, їх фізіологічне значення.
- •Кількість еритроцитів у різних видів тварин.
- •Регуляція складу крові.
- •Лекція №8. Захисні функції крові та групи крові. Лейкоцити, їх види і функції.
- •Тромбоцити та їх значення.
- •Процес зсідання крові.
- •Групи крові у людини і фактори крові у тварин.
- •Резус-фактор.
- •Цикл серцевої діяльності. Фази скорочення серця.
- •Динаміка руху крові по ссс.
- •Систолічний ти хвилинний об’єм серця.
- •Властивості серцевого м'яза.
- •Біоструми серця.
- •Методи дослідження серцевої системи:
- •Лекція №10. Регуляція серцевої діяльності і тиск крові. Нервова регуляція діяльності серця. Роботи Павлова про регуляцію серцевої діяльності.
- •Гуморальна регуляція роботи серця.
- •Рух крові по замкнутій системі.
- •Регуляція просвіту судин.
- •Артеріальний і венний пульс.
- •Тиск крові і фактори, що його зумовлюють.
- •Особливості кровообігу у різних органах.
- •Лекція №11. Легеневе та тканинне дихання.
- •Механізм дихання.
- •Обмін газів між альвеолярним повітрям та кров’ю.
- •Лекція №12. Регуляція дихання. Дихальний центр.
- •Транспорт газів кров’ю.
- •Тканинне дихання.
- •Рефлекторна регуляція дихання.
- •Гуморальна регуляція дихання.
- •Зміна дихання в умовах підвищеного і зниженого атмосферного тиску.
- •Особливості дихання у птахів.
Регуляція складу крові.
За рахунок зовнішніх і внутрішніх факторів організму і нервової системи.
Антианемічний фактор – він утворюється в організмі при наявності вітаміну В12 і амінопептидази, яка синтезується слизовою шлунка – впливає на дозрівання еритроцитів; блукаючі нерви – підвищують рівень еозинофілів в крові, симпатичні нерви – групу гранулоцитів.
Лекція №8. Захисні функції крові та групи крові. Лейкоцити, їх види і функції.
Лейкоцити – білі кров’яні тільця з ядрами, не містять гемоглобін. У людини в 1 мм3 4-10 тисяч лейкоцитів. Кількість може значно варіювати в залежності від часу доби, функціонального стану організму.
Лейкоцитоз – стан організму, коли кількість лейкоцитів збільшується. Спостерігається при запальних процесах, лейкозах.
Лейкопенія – зменшення лейкоцитів.
Лейкоцити за морфологічними особливостями поділяються на 2 групи:
І. Гранулоцити:
еозинофіли – мають крупну зернистість рожево-червоного кольору, нейтралізують яди і токсини білкового походження, тому їх кількість може збільшуватись при наявності чужорідного білка. Кількість – 7% від кількості лейкоцитів.
базофіли – мають зернистість фіолетово-синього кольору. Синтезують гістамін, гепарин, герудин. Кількість – 0,5-1%.
нейтрофіли – бувають юні, паличкоядерні, сигментоядерні, мають в цитоплазмі зернистість світло-фіолетового кольору, відносяться до системи мікрофагів; беруть участь в регуляції просвіту судині запуску таких процесів як запалення, біль, зсідання крові. Їх кількість значна – 60%.
ІІ. Агранулоцити:
лімфоцити – мають велике ядро і незначну кількість цитоплазми, виконують важливу функцію: беруть участь в утворенні імунного захисту: синтез антитіл на певний антиген. Поділяються на: Т-лімфоцити (їх дозрівання і синтез відбувається в тимусі), В-лімфоцити (бурсозалежні, дозрівають і диференціюються в фейєрових бляшках кишечника, утворюють антитіла), нульові клітини (з них можуть утворюватись допоміжні клітини).
моноцити – мають велике ядро і велику кількість цитоплазми. Функція: фагоцитоз, відносяться до системи макрофагів, також беруть участь в створенні імунної відповіді.
Фагоцитоз здійснюється за рахунок моноцитів і нейтрофілів. Суть явища полягає в тому, що моноцити і нейтрофіли можуть проходити через стінку капілярів і амебоподібно рухатись за рахунок “+” хемотаксису в сторону, де є відмерлі клітини. Потім вони втягують ці клітини в себе і за рахунок ферментів їх перетравлюють.
Лейкоцитарна формула – процентне співвідношення різних видів лейкоцитів.
Тромбоцити та їх значення.
Тромбоцити – це кров’яні клітини округлої форми, утворюються в червоному кістковому мозку при розпаді мегакаріоцитів – можуть існувати 3-5 діб, потім руйнуються. Тромбоцити при розпаді стикаються з шорохуватим краєм рани (пошкодженою судиною), повітрям – склеюються (утворюють первинний тромб), потім розпадаються з утворенням серотоніну, який звужує судину. Тромбокінази – фактори, що впливають на процес зсідання крові.
В плазмі крові є білки : альбуміни, глобуліни, та фібриноген; а також фактори білкового походження. Значення білків крові:
забезпечують густину крові і тим самим підтримують артеріальний тиск крові;
забезпечують онкотичним тиск;
складають резерв для синтезу тканинного білка;
виконують буферну функцію;
приймають участь у зсіданні крові (фібриноген);
беруть участь у створенні імунітету.
Сироватка крові – плазма крові позбавлена білка фібриногену.