- •Поняття про організм, його зв’язок з навколишнім середовищем, гомеостаз.
- •Гомеостаз:
- •Нейрогуморальна регуляція функцій організму.
- •Методи і методики фізіологічних досліджень.
- •Лекція №3 – Нервово-м’язова фізіологія. Біоелектричні явища і збудження в тканинах.
- •Лекція №3 – Біоелектричні явища в тканинах.
- •Будова скелетних м’язів.
- •Хімізм м’язового скорочення.
- •Види скорочень м’язів.
- •Оптимальні умови для тренування та працездатності м’язів.
- •Втома м’язів.
- •Рефлекторний тонус м’язів.
- •Властивості гладеньких м’язів.
- •Закони проведення нервових імпульсів по нервовому волокну.
- •Вплив постійного струму на живі тканини. Полярний закон. Фізіологічний електрон.
- •Парабіоз нерва.
- •Лекція №4 – Травлення в ротовій порожнині і в шлунку.
- •Значення слини для с-г тварин.
- •Механізм секреції слини.
- •Секреція слини відбувається такими типами:
- •Регуляція слиновиділення.
- •Шлунковий сік, його склад.
- •Моторна функція шлунку.
- •Перехід вмісту шлунку в 12-палу кишку.
- •Секреторні зони шлунку.
- •Блювота, її механізм і значення.
- •Особливості травлення у шлунку коней та свиней.
- •Лекція №5. Травлення у шлунку жуйних. Травлення у передшлунках, мікрофлора передшлунків.
- •Перетравлення вуглеводів. Утворення лжк (летких жирних кислот)
- •Леткі жирні кислоти.
- •Перетравлювання білків в передшлунках.
- •Утворення газів та вітамінів.
- •Моторика передшлунків.
- •Жуйний процес.
- •Травлення в передшлунках ягнят та телят.
- •Лекція №6. Травлення в тонких та товстих кишках. Всмоктування. Підшлункова залоза. Склад та властивості. Значення.
- •Регуляція виділення соку підшлункової залози.
- •Значення жовчі. Жовчоутворення, жовчовиділення. Склад жовчі, значення в процесах травлення.
- •Значення кишкового соку. Порожнисте та пристінкове травлення.
- •Травлення в товстих кишках.
- •Моторика кишок.
- •Шляхи всмоктування:
- •На всмоктування впливають:
- •Акт дефекації.
- •Екскреторна функція шкт:
- •Обмінна функція шкт.
- •Особливості травлення у домашньої птиці:
- •Лекція №7. Склад та функції крові. Кров як внутрішнє середовище організму.
- •Функції крові:
- •Фізико-хімічні властивості крові.
- •Кількість крові у % відношенні до маси тіла:
- •Еритроцити, їх фізіологічне значення.
- •Кількість еритроцитів у різних видів тварин.
- •Регуляція складу крові.
- •Лекція №8. Захисні функції крові та групи крові. Лейкоцити, їх види і функції.
- •Тромбоцити та їх значення.
- •Процес зсідання крові.
- •Групи крові у людини і фактори крові у тварин.
- •Резус-фактор.
- •Цикл серцевої діяльності. Фази скорочення серця.
- •Динаміка руху крові по ссс.
- •Систолічний ти хвилинний об’єм серця.
- •Властивості серцевого м'яза.
- •Біоструми серця.
- •Методи дослідження серцевої системи:
- •Лекція №10. Регуляція серцевої діяльності і тиск крові. Нервова регуляція діяльності серця. Роботи Павлова про регуляцію серцевої діяльності.
- •Гуморальна регуляція роботи серця.
- •Рух крові по замкнутій системі.
- •Регуляція просвіту судин.
- •Артеріальний і венний пульс.
- •Тиск крові і фактори, що його зумовлюють.
- •Особливості кровообігу у різних органах.
- •Лекція №11. Легеневе та тканинне дихання.
- •Механізм дихання.
- •Обмін газів між альвеолярним повітрям та кров’ю.
- •Лекція №12. Регуляція дихання. Дихальний центр.
- •Транспорт газів кров’ю.
- •Тканинне дихання.
- •Рефлекторна регуляція дихання.
- •Гуморальна регуляція дихання.
- •Зміна дихання в умовах підвищеного і зниженого атмосферного тиску.
- •Особливості дихання у птахів.
Моторика кишок.
Проявляється такими видами скорочень:
перистальтичні (за рахунок кільцевих м'язів);
маятникоподібні (за рахунок спіралеподібної мускулатури);
сегментоподібні (за рахунок перехватів на деяких ділянках кишок)
голодна періодика.
Гальмують моторику – симпатичні нерви, а блукаючі нерви – секреторні.
Диокренін, ентерокренін – синтезуються в тонкому кишечнику і стимулюють секрецію соків; холіцистохолін – синтезується в 12-палій кишці, стимулює скорочення жовчного міхура.
Шляхи всмоктування:
через пори шляхом осмосу і дифузії;
активна діяльність мембран;
через міжклітинні проміжки;
шляхом піноцитоза; таким шляхом білки проникають без змін.
На всмоктування впливають:
різниця концентрації поживних речовин крові і ШКТ;
різниця осмотичного тиску вмісту кишечника і крові;
гідростатичний тиск – при підвищенні гідростатичного тиску всмоктування підвищується.
В рубці відбувається всмоктування води, іонів мінеральних, органічних речовин, ЛЖК, аміаку, сечовини, водорозчинних вітамінів, газів.
В товстому кишечнику всмоктується вода і в набагато меншій ступені деякі поживні речовини.
Блукаючі нерви стимулюють всмоктування, гормони тироксин, інсулін, вілікінін – стимулюють рухи ворсинок, які сприяють всмоктуванню.
Тривалість перебування харчу в ШКТ: ВРХ – 12 діб, свині – 2-3 доби, коні – 4 доби.
Акт дефекації.
- це складно-рефлекторний процес, який починається подразненням очей ампулоподібного розширення прямої кишки.
Збудження проходить по нервових волокнах в складі тазового нерва до поперекового (крижового) відділу спинного мозку, де знаходиться центр дефекації. Звідти до довгастого мозку і гіпоталамусу. 3 останніх імпульси повертаються до внутрішнього анального сфінктера і до м'язів прямої кишки. Зовнішній анальний сфінктер знаходиться під контролем кори великих півкуль головного мозку, і коли цей сфінктер розкривається, то за рахунок перистальтичних рухів прямої кишки відбувається акт виведення калу.
Кал складається з сечовини, відторгнутого епітелію, мінеральних речовин, аміаку, сечової кислоти, екскретів, стеркобіліну, покростерин, 30% мікроорганізми і баластні речовини. За добу у ВРХ – до 20 кг калу, коней – до10 кг, свиней, ДРХ – до 5 кг калу.
Екскреторна функція шкт:
виводиться білірубін;
зайві мінеральні речовини;
сечовина;
індол;
статол, а також деякі лікарські речовини.
Обмінна функція шкт.
Полягає в тому, що деякі речовини проникаючи через стінку ШКТ із крові в порожнину кишечника не залишають організм, а змінюються і всмоктуються в кров. Особливо ця функція відіграє важливу роль під час голодування: білки крові і м'язів надходять в ШКТ, там гідролізуються ферментами, і в оновленому вигляді всмоктуються і використовуються для життєдіяльності більш важливих органів і систем (нервової, ССС, розвитку плода).
Особливості травлення у домашньої птиці:
відсутність зубів;
наявність зоба у курей, індиків, а у гусей і качок – розширення стравоходу, де відбувається набухання, зволоження і починається розщеплення за рахунок бродильних процесів, ферментів мікробного походження.
морфологічне і функціональне розмежування на залозистий і м’язовий шлунок. В залозистому шлунку їжа затримується не дуже довго, тут відбувається секреція шлункового соку, а також жовчі, яка закидається з тонкого кишечнику, відбувається перетравлення поживних речовин. Кутикула м’язового шлунку дуже міцна і м’язовий шлунок містить різні тверді частинки і перетирає корм. При скороченні м'язів утворюється високий тиск4
дві сліпі кишки;
маса підшлункової залози і печінки у птахів більша у % до маси тіла, ніж у інших тварин.
