Проміжний мозок

Проміжний мозок складається з зорових горбів (тала­муса), підгорбкової частини (гіпоталамуса) та надгорбко-вої ділянки (епіталамуса). Спереду до зорових горбів при­лягають смугасті тіла, ззаду — зовнішні та внутрішні ко­лінчасті тіла.

Зорові горби, що складають бокові стінки третього моз­кового шлуночка, мають близько 40 ядер, через які в кору великих півкуль проходять усі чутливі імпульси, за винят­ком нюхових.

Нейрони зорових горбів надсилають свої імпульси та­кож до ядер

смугастих тіл, підгорбкової області, мозочка, середнього та довгастого мозку.

Ядра зорових горбів ділять на специфічні та неспецифічні. Специфічні ядра (передні та Латеральні) безпосередньо пов'язані з певними ділянками кори голов­ного мозку і, в свою чергу, діляться на переключаючі та асоціативні (лат. association — спілка, об'єднання). У переключаючих ядрах відбувається взаємодія нервових ім­пульсів, їх систематизація, виділення одних та гальмування інших. В дальшому всі ці сигнали надходять в сенсорні зони кори, де подразники диференціюються досконаліше.

Асоціативні ядра отримують імпульси від переключаю­чих ядер і передають їх в асоціативні ділянки кори, де ви­никають тимчасові зв'язки, які формують відчуття певного предмета чи явища. Таким чином, у таламусі відбувається первісний аналіз та синтез тактильних, температурних, бо­льових, смакових та пропріоцептивних аферентних ім­пульсів.

При порушеннях зорових горбів знижується або пов­ністю не виявляється чутливість, виникають парези, голов­ні болі, манежні рухи, знижуються слух і зір.

Неспецифічні (медіальні) ядра— складова частина ре­тикулярної формації.

Вони контролюють потік аферентних імпульсів у кору, регулюють стан бадьорості та сну.

Через колінчасті тіла проводяться імпульси від сітківки ока та закруток внутрішнього вуха. Тут же беруть поча­ток нові нейрони, аксони яких закінчуються в потиличній та висковій долях великих півкуль.

Зорові горби беруть участь у регуляції тонусу скелет­них м'язів. Перерізування стовбура мозку на рівні перед­ньої межі таламусу веде до виникнення пластичного тонусу. На відміну від контрактильного тонусу (сильне напруження розгиначів, пов'язане з децеребра­цією), пластичний тонус нагадує каталепсію (оціпеніння), коли мускулатура зберігає надане їй положення і тва­рина завмирає в певній позі. Пластичний тонус м'язів зни­кає "після перерізування відповідних аферентних нервових волокон. Це вказує на його рефлекторну природу з центром у зорових горбах.

Пригнічуючи контрактильний тонус, таламус звільняє організм від надмірного напруження, м'язів і тим самим дозволяє тварині приймати будь-яку позу.

Таламічна тварина, у якої видалені великі півкулі і збережені зорові горби, може виконувати ряд простих реф­лексів — ходити, бігати, лягати, вставати, координовано реагувати на больові подразнення.

Підгорбкова область, або гіпоталамус, налічує 32 пари ядер, з яких найбільше значення має ядро сірого горба.

Гіпоталамус, що утворює нижню частину третього шлу­ночка, має зв'язки з багатьма відділами головного та спин­ного мозку. По відцентрових шляхах від нього йдуть ім­пульси до зорових горбів, середнього, довгастого та спин­ного мозку, до гіпофіза та нейронів вегетативної нервової системи.

Ядра гіпоталамуса сприймають інформацію від зоро­вих горбів, нюхової, премоторної та моторної зон ко­ри великих півкуль.

При подразненні електричним струмом передніх ядер підгорбкової області спостерігаються ознаки збудження парасимпатичної нервової системи: слиновиділення, послаб­лення серцевої діяльності, посилення перистальтики, ско­рочення гладеньких м'язів сечового міхура. Подразнення. задніх і бокових ядер гіпоталамуса супроводжується сим­патичними ефектами: ['розширенням віниці, ''потовиділен­ням, підвищенням кров'яного тиску, розслабленням сечо-вого міхура.

Отже, підгорбкова область — це центр регуляції вегетативних функцій. Тут е групи нейронів, які ре­гулюють білковий, жировий, вуглеводний та водно-сольо­вий обміни. Після руйнування сірого горба та дна третього шлуночка у тканинах виникають дистрофічні процеси, що порушують ріст і розвиток організму.

У підгорбковій області розміщується центр терморегу­ляції. Тварини із зруйнованим сірим горбом не здатні під­тримувати температуру організму на сталому рівні.

Гіпоталамус перебуває у тісному зв'язку з гіпофізом. Це підтверджується і виділенням з підгорбкової області окситоцину та вазопресину — гормонів нейрогіпофіза, а також рилізинів — гормонів, які регулюють синтез троп-них гормонів аденогіпофіза.

Діяльність нервових центрів гіпоталамуса регулюєть­ся корою великих півкуль.

Епіталамус на ранніх етапах філогенезу виконував функцію тім'яного світлочутливого органа. Пізніше, з інво­люцією органа, він перетворився у нервовий центр, пов'я­заний з нюхом.