- •Рефлекс — основний акт нервової діяльності
- •Нервові центри та їх властивості
- •Гальмування і взаємодія нервових центрів
- •Фізіологія окремих частин центральної нервової системи
- •Головний мозок
- •Середній мозок
- •Проміжний мозок
- •Великі півкулі головного мозку
- •Методи вивчення функцій кори великих півкуль
- •Вегетативна нервова система
- •Ретикулярна формація
- •Потрійний контроль нервової системи
Середній мозок
До складу середнього мозку входять чотиригорбикове тіло та ніжки. Кожна ніжка складається з покришки, чорної субстанції та основи.
У покришці є основне утворення середнього мозку — червоне ядро та ядра окорухового і блокового череп-номозкових нервів. Основа ніжки складається з волокон висхідних і низхідних шляхів. По середній лінії середнього мозку розміщується ретикулярна формація, що охоплює сільвіїв водопровід.
Чотиригорбикове тіло. Передні горби зв'язані з зоровим аналізатором. До них підходить частина волокон зорового нерва. З видаленням передніх горбів тварини перестають реагувати змиканням вік, поворотом очей і голови на світлові подразнення. Задні горби зв'язані з слуховим нервом. При їх видаленні тварина втрачає здатність насторожувати вушні раковини і повертати голову у напрямі до звуку. Отже, чотиригорбикове тіло є центром орієнтовних рефлексів на світлові та звукові подразнення.
Червоне ядро. Червоне ядро має важливе значення у ^ здійсненні складних рухових актів та регуляції тонусу мус-^ кулатури. Воно зв'язане з мозочком, зоровими горбами, смугастим тілом та корою великих півкуль. Імпульси від його клітин по руброспинальному шляху надходять до довгастого та спинного мозку. Як уже зазначалося, червоне
* -,ядро стримуюче впливає на центри довгастого мозку, з діяльністю яких пов'язана ригідність м'язів. Тварина з не-ушкодженим червоним ядром зберігає і швидко відновлює нормальне положення організму, установлює положення голови і напрям очей відповідно л,о положення тулуба. Згідно з термінологією Р. Магнуса, це так звані рефлекси випрямлення. Особливо яскраво, вони виражені у кішки, що падає вниз спиною. Спочатку у тварини повертається голова. Це.зв'язано з подразненням отолітового апарата, збудження якого передається через червоне ядро до м'язів шиї, і голова повертається. Поворот голови супроводжується подразненням рецепторів шийних м'язів, внаслідок чого тулуб перевертається зі спини на живіт. Одночасно рефлекторно відбувається розгинання передніх і задніх кінцівок. Приземляючись, кішка стає на ноги. В наявності ланцюговий рефлекс, коли один рефлекторний акт дає початок другому.
У рефлексах випрямлення важливе місце відводиться вестибулярному апарату. У тварини із зруйнованим лабіринтом ці рефлекси не виявляються. Не виявляються вони і у .випадку відділення довгастого мозку від середнього, однак зберігаються після екстирпації частин, що лежать вище середнього мозку. Все це свідчить про розміщення центрів рефлексів випрямлення саме в середньому мозку.
Крім вестибулярного апарата, у рефлексах випрямлення беруть участь рецептори шкіри, пропріорецептори шиї та зоровий аналізатор. Оптичні рефлекси випрямлення можливі лише при збереженні кори великих півкуль.
Тварини з високорозвиненим головним мозком у процесі тренування можуть гальмувати лабіринтні та пропріорецептивні рефлекси, приймаючи різні пози.
Чорна субстанція є центром регуляції жування та ковтання. Маючи зв'язок з смугастим тілом, вона бере участь у координації рухів.
