Фізіологія окремих частин центральної нервової системи

Спинний мозок

Спинний мозок •— найстаріший відділ центральної нСр- . вовоЇ системи. Розміщуючись у хребетному каналі, він яв­ляє собою симетричний орган, що складається з однознач­них сегментів сірої та білої речовини. Від кожного сег­мента відходять два дорсальних та два вентральних ко­рінці.

Сірі а речовина — нагромадження угіл "нейронів. Займає вона серединну частину і на поперечному роз­різі за формою подібна 'до літери Н (рис. 134). У кожній⁵

половині сірої речовини роз­різняють дорсальний, вентра­льний та боковий роги.

Біла речовина розміщена зовні і складається з м'якуше­вих нервових волокон,.клітинні тіла яких знаходяться у сірій речовині спинного мозку або в спинномозкових гангліях. Одні нервові волокна йдуть від спинного мозку до вищерозмі-щених відділів центральної нервової системи, інші — від вищерозміщених відділів до сегментів спинного мозку. Іс­нують і міжсегментні волокна, що зв'язують окремі ділянки спинного мозку. Об'єднуючись

між собою, нервові волокна утворюють провідні шляхи, або тракти (стовпи).

Велика кількість провідних шляхів дає підставу розрізняти провідникову та рефлекторну ф у нк ц і ї спинного мозку.

Спинномозкові корінці. Дорсальні корінці спинного моз­ку є сенсорними, або чутливими. У них проходять доцент­рові волокна, що несуть імпульси від периферії до центра. Вентральні корінці — .рухові, або моторні. Вони склада­ються з відцентрових волокон, що передають збудження від спинного мозку до периферії. \

Чутливих волокон у декілька разір більше, ніж рухо­вих. Тому один і той же руховий нейрон приймає імпуль­си від різних рецепторів. Крім того, до моторних нейронів вентральних рогів надходять імпульси від кори великих півкуль, червоного ядра, мозочка та довгастого мозку. Від­бувається зіткнення багатьох збуджень, внаслідок чого робоче значення здобуває лише один імпульс, що має пер­шочергове значення для організму.

Функціональна різниця між дорсальними та вентраль­ними корінцями установлена Ч. Белом (1811) та Ф. Ма-жанді (1822) внаслідок подразнення корінців. Перерізу­вання дорсальних корінців призводить до втрати чутли­вості. При перерізуванні вентральних корінців настає ру­ховий параліч.

Клітинні тіла чутливих нервових волокон лежать у дор­сальних корінцях, утворюючи спинномозкові ганглії (вуз­ли). У гангліях немає синапсів. Чутливі нейрони уніполярні, аксони їх проходять через ганглії, не перериваючись. Клітинні тіла мотонейронів лежать у вентральних рогах спинного мозку. Аксони цих нейронів ідуть до скелетних м'язів.

Спинномозкові нерви. При виході з спинного мозку дор­сальні та вентральні корінці, з'єднуючись між собою, ут­ворюють спинномозкові нерви. Кожний спинномозковий нерв віддає гілочку, що іннервує поперечний сегмент шкіри (дерматом) і певну частину мускулатури (містом). Дер­матом одержує доцентрові волокна від трьох суміжних дорсальних корінців. Тому перерізування одного корінця не викликає у тварини помітних порушень у сприйманні тактильної та температурної чутливості в жодному сег менті. Больова чутливість сегмента забезпечується волок­нами одного корінця.

Щодо м'язової системи сегментарна іннервація уста­новлена лише у міжреберних м'язах. Всі інші м'язи одер­жують відцентрові волокна від кількох вентральних ко­рінців.

Спинномозкові нерви у своєму складі мають сірі спо­лучні гілки — нервові волокна, що відходять від сим­патичних вузлів, розміщених упродовж усього хребта (рис. 135). Сірими вони називаються тому, що позбавлені мієліну. В грудній та верхній поперекових областях сим­патичні вузли одержують волокна від кожного спинномоз­кового Нерва. Ці волокна мієлінізовані і тому називаються білими сполучними гілками. Закінчуються вони вісцеральними рецепторами.

Висхідні шляхи спинного мозку. Імпульси, що виника­ють у рецепторах, проводяться різними шляхами спинного мозку (рис. 136). Від рецепторів шкіри, що сприймають дотик і тиск від рухового апарата, а також від внутрішніх , органів імпульси передаються по провідних шляхах дор--- сальних стовпів — пучками Голля і Бурдаха. Ко­роткі волокна дорсальних стовпів закінчуються в сегмен­тах спинного мозку. Довгі волокна доходять до довгастого мозку, звідки беруть початок другі нейрони, відростки яких після перехрещування спрямовуються до зорових горбів. Тут починаються треті нейрони, що йдуть до кори великих ^ . півкуль.

і— Д'о рсальниймозочковийшля х—п у ч о к Ф л е к-'' с й г а бере свій початок від клітин Кларка біля основи дор­сального рога. Волокна цього пучка розміщені у задній зовнішній частині бокових стовпів і закінчуються в МО-^ОЧКу.

Вентральний мозочковий шля х—п у ч о к Г оМозочкові шляхи Флексига і Говерса проводять ім­пульси від м'язів, сухожилків, суглобів і зв'язок. Пору­шення проведення по цих пучках супроводжується розла­дом координації рухів.

Імпульси, що виникають при подразненні больових, температурних і частково тактильних рецепторів, прово­дяться по 'латеральному спинноталамічному І шлях у. Волокна цього тракту перехрещуються на рівні ^: сегмента, що сприймає збудження. Звідси вони йдуть до

зорових горбів, вступаючи в синаптичний зв'язок з місцеви-. ми нейронами, аксони яких передають імпульси у кору ве­ликих півкуль.

Низхідні шляхи спинного мозку. Складовою частиною низхідних шляхів є пірамідні шляхи, руброспинальний щлях, вестибулярні пучки та ін.

Пірамідні, або кортикальні, шляхи почина-іються в пірамідних клітинах рухової зони кори великих півкуль і закінчуються в моторних нейронах вентральних рогів спинного мозку. Одна частина волокон пірамідного шляху перехрещується на рівні нижньої третини довгасто­го мозку, друга — на рівні того вентрального рога, до клі­тин якого вони підходять. По цих шляхах передаються ім­пульси, що збуджують або гальмують руховий апарат тва­рини.

Руброспинальний шлях, або ш л я х М о н а к о-ва, іде від червоного ядра середнього мозку до рухових нейронів центрального рога. Біля варолієвого мосту він пе­рехрещується і далі проходить спереду бокового пірамід­ного шляху. Руброспинальний тракт може передавати ім­пульси від мозочка та підкіркових вузлів, з якими клітини червоного ядра з'єднані перехідними шляхами. У тварин — це основний шлях, що проводить імпульси до органів руху — м'язів, сухожилків, суглобів.

Вестибулярн о-с пинальний пучок з'єднує яд­ро Дейтерса у довгастому мозку з клітинами вентрального рога. Ядро Дейтерса має зв'язок з мозочком та вестибу­лярним нервом, що йде від лабіринту. Порушення провід­ності цього пучка призводить до розладу м'язового тону­су, координації рухів та орієнтування у просторі.

Центри спинного мозку. У спинному мозку існує ряд нервових центрів, що регулюють діяльність багатьох ор­ганів. На рівні третього й четвертого шийних хребців роз­міщений центр діафрагмального нерва. На ділянці між :, п'ятим шийним~"га'~ПЄршим грудним "^хребцями знаходять­ся центри м^язів передніх кінцівок. У грудній частині спин-ного мозку розміщені центри м'язів грудної клітки, спини гй живота, а в поперековому відділі — центри м'язів тазо­вого пояса.

У спинному мозку знаходяться також центри, зв'язані з вегетативною нервовою системою. Від^осіаднього_щии-ного та перших двох грудних сегментів беруть початок нер⁷ воВ1~ цилокн57"ЩО'Їннервують м'язи, які розширюють, зіни­цю і' піднімають верхнє віко.

Судинорухові та потовидільні центри розміщені у груд­ному і поперековому відділах. Центри дефекації, сечовиді­лення, ерекції та еякуляції знаходяться у крижовому від­ділі спинного мозку.

Знаючи місцезнаходження того чи іншого центра, мож­на встановити, з якою частиною спинного мозку пов'язане порушення верса складається з відростків клітин дорсальних рогів спинного мозку тієї ж та протилежної сторони. Знаходить­ся він у передній зовнішній частині бокових стовпів. Во­локна, що утворюють цей пучок, також ідуть до мо­зочка.